В КМДА віднесли КП “Київтранспарксервіс” до категорії “критично важливих” (документ)

Грузія чекає на екстрадицію високопоставленого співробітника Офісу генпрокурора, Зураба Адеішвілі, який зараз обіймає посаду голови Департаменту міжнародно-правового співробітництва. Його відмова повернутися на Батьківщину викликає обурення, адже він сам собі відмовив у екстрадиції, що може вказувати на конфлікт інтересів у його посаді. Адеішвілі має складну історію, пов'язану з обвинуваченнями у різних злочинах, зокрема у використанні катувань у в'язницях та нелегальних діях під час свого перебування на владних посадах у Грузії. Наразі Грузія активно докладає зусиль для його екстрадиції та розслідування всіх обвинувачень, що стосуються Зураба Адеішвілі.

Грузія в 2013 році розпочала процес міжнародного розшуку Зураба Адеішвілі, а Інтерпол включив його до "червоного" списку. Протягом двох років він перебував у цьому статусі, але в 2015 році Інтерпол вирішив припинити його розшук. Варто зазначити, що саме у цей період, на початку 2015 року, Зураб Адеішвілі прийняв посаду радника у Кабінеті Міністрів України. Також у травні цього ж року Михайло Саакашвілі, співробітник Адеішвілі, став губернатором Одеської області. Ці події відображають складність політичних відносин та переходи влади як у Грузії, так і в Україні.

У висновку можна зазначити, що Зураб Адеішвілі, колишній високопосадовець у Грузії, перебував у міжнародному розшуку та був включений до "червоного" списку Інтерполу в 2013 році. Проте, у 2015 році його розшук був припинений. Важливо відзначити, що саме в цей час він обіймав посаду радника у Кабінеті Міністрів України, а його співробітник Михайло Саакашвілі став губернатором Одеської області. Ці події свідчать про складність політичних процесів та взаємозв'язки між різними країнами, а також можливий вплив політики на правову систему і процеси розшуку осіб.

Пришвидшене серцебиття, блідість шкіри, ламкість нігтів і відчуття постійної втоми часто свідчать про нестачу заліза в організмі. Цей мікроелемент відіграє ключову роль у процесі кровотворення, адже саме він входить до складу гемоглобіну — білка, що транспортує кисень до тканин і органів. Коли рівень заліза знижується, клітини отримують менше кисню, що й викликає слабкість, запаморочення та зниження працездатності.

Найпоширенішою формою такого стану є залізодефіцитна анемія. Вона може розвиватися через хронічні або гострі крововтрати, зокрема під час рясних менструацій чи після оперативних втручань. Вагітність також підвищує потребу організму в залізі, адже мікроелемент необхідний для формування плаценти та розвитку плода. Ще одним чинником ризику є незбалансоване харчування, коли раціон бідний на продукти тваринного походження або містить недостатню кількість поживних речовин.

Після підтвердження анемії лікар призначає відповідну терапію. Найчастіше це курс спеціальних препаратів у таблетках, що триває близько шести місяців. Крім того, рекомендується збільшити споживання продуктів, багатих на залізо:

темно-зелені листові овочі;

збагачені злаки;

м’ясо;

сухофрукти та бобові.

Водночас варто обмежити споживання чаю, кави, молока та продуктів з високим вмістом фітинової кислоти, оскільки вони ускладнюють засвоєння заліза.

Лікарі попереджають, що нелікована залізодефіцитна анемія може підвищити ризик серйозних захворювань, включно із серцевою недостатністю, тахікардією та ускладненнями під час вагітності.

Маловідомі симптоми дефіциту заліза:

утруднене ковтання;

болісні виразки в куточках рота;

постійне свербіння;

бажання їсти нехарчові предмети (наприклад, папір);

зміни нігтів;

випадіння волосся;

біль у язиці;

синдром неспокійних ніг;

дивний присмак у роті після їжі;

дзвін або шипіння у голові.

Помітивши один або кілька таких симптомів, слід звернутися до сімейного лікаря для обстеження та призначення лікування.

У Закарпатській області правоохоронні органи оголосили підозру кадастровому реєстратору, дії якого призвели до незаконного вибуття частини земель Національного природного парку «Синевир». Слідство встановило, що посадовець під час виконання своїх обов’язків допустив серйозні порушення, наслідком яких стала зміна правового статусу заповідної території та її подальша передача у комунальну власність.

За інформацією обласної прокуратури, колишній працівник Держземагентства під час державної реєстрації земельної ділянки не здійснив належної перевірки технічної документації. У результаті цього він помилково зарахував 2,6 гектара території національного парку до земель сільськогосподарського призначення. Така помилка суперечила чинному законодавству та фактичному статусу цієї землі як об’єкта природно-заповідного фонду.

Прокуратура кваліфікувала дії реєстратора як службову недбалість, що призвела до незаконного вибуття земель державного значення. Встановлюється розмір шкоди та причини, через які технічна документація не була належним чином перевірена перед внесенням змін до державного реєстру.

Наразі триває слідство, реєстратор перебуває під процесуальним контролем, а прокуратура розглядає питання про можливе повернення ділянки у державну власність.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Однією з головних новинок є розширення списку доступних препаратів, до якого додадуть ліки для лікування глаукоми, метаболічних і запальних захворювань, а також для знеболювання та паліативної допомоги. Програма також включатиме медикаменти для дітей — краплі, мазі та антибіотики для лікування інфекційних захворювань.

“Це безпрецедентний крок уряду, оскільки з 1 січня ми додамо до програми понад 30 активних діючих речовин, що вдвічі збільшить кількість доступних препаратів, яких наразі близько 600”, — зазначила Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України, в ефірі телемарафону.

Програма “Доступні ліки” спрямована не на соціальний статус пацієнтів, а на конкретні діагнози. Це означає, що доступ до ліків буде гарантований усім українцям, незалежно від їхнього соціального статусу чи місця проживання. Особливу увагу приділено медикаментам для дітей, що дозволить забезпечити молодше покоління необхідними ліками для боротьби з різними захворюваннями.

Для отримання ліків не потрібно долати складні бюрократичні бар’єри — достатньо мати призначення від сімейного або лікуючого лікаря. Це значно полегшує процес отримання ліків, надаючи громадянам більше можливостей для забезпечення своїх медичних потреб.

Всього на програму “Доступні ліки” в 2025 році буде виділено 6,6 млрд грн, що є значним збільшенням порівняно з попереднім роком, коли на реалізацію програми було використано 5 млрд грн. Це дозволить забезпечити більш широкий доступ до життєво важливих медикаментів для мільйонів українців.