Четвер, 16 Липня, 2026

Президент Зеленський позбавлений повної інформації про фронтову ситуацію

Важливі новини

Збільшення пенсій в Україні з 2026 року: нові умови та очікувані зміни

З 1 січня 2026 року в Україні планується суттєве підвищення пенсій, що стане можливим завдяки збільшенню прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Згідно з інформацією адвоката Івана Хомича, прожитковий мінімум в країні зросте з 2 361 грн до 2 595 грн, що безпосередньо вплине на розмір пенсій, оскільки вони прив’язані до цього показника. Зокрема, мінімальна пенсія збільшиться до рівня прожиткового мінімуму та становитиме 2 595 грн.

Окрім цього, максимальна пенсія підвищиться на 2 340 грн і досягне 25 950 грн. Зростання мінімальної заробітної плати, яке також відбудеться з січня 2026 року, вплине на зміни в пенсійних виплатах. Мінімальна зарплата в Україні буде збільшена з 8 000 грн до 8 647 грн, що, відповідно, позначиться на розмірах пенсій, які обчислюються залежно від заробітної плати.

Найбільше підвищення отримають пенсіонери з повним стажем: чоловіки — 35 років, жінки — 30 років. Також зросте доплата за понаднормовий стаж: за кожен додатковий рік надходитиме 25,95 грн замість 23,61 грн.

Виплати за інвалідністю не зміняться, але збільшення прожиткового мінімуму підніме мінімальні пенсії для цієї категорії з 2 361 грн до 2 595 грн.

Розмір пенсії залежатиме від стажу та офіційної зарплати: чим вищий заробіток і довший стаж, тим більше нарахування. Зниження пенсій більшості українців не загрожує — закон гарантує, що виплата не буде меншою за попередній рівень.

Призовникам з Росії заборонили виїзд навіть через Білорусь

Громадяни Російської Федерації, які отримали заборону на виїзд через...

Як зміняться ціни на продукти в Україні

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Протягом березня-квітня 2024 року в Україні зафіксовано значне подорожчання харчових продуктів. За словами академіка НАН України, ексголови Ради Нацбанку Богдана Данилишина, середні ціни на основні продукти зросли на 60%. Це підвищення стосується яловичини, свинини, птиці, сметани, масла, соняшникової олії, хліба та овочів “борщового набору”, за винятком капусти та моркви.

Зокрема, вершкове масло з початку року подорожчало на 14 грн, морожена риба – на 13 грн, а кисломолочний сир – на 11 грн. На 5% зросли ціни на сметану та пшеничний хліб. У липні ціни на цибулю піднялися на 15% через сезонне зниження пропозиції, хоча вони все ще залишаються на 26% нижчими, ніж минулого року. Наприкінці липня дефіцит огірків спричинив їх подорожчання на 25%, і тепличні комбінати змушені продавати свою продукцію утричі дорожче, ніж у 2023 році.

Молочні продукти також почали дорожчати, і очікується, що до кінця року їхня ціна зросте на 20%. Це пов’язано з тим, що виробники намагаються компенсувати збитки, завдані відключеннями електроенергії та літньою спекою, що призвело до псування продукції.

До кінця 2024 року в Україні очікується подальше подорожчання продуктів, головним чинником якого є дефіцит електроенергії. За прогнозами виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, залежно від тривалості використання генераторів, можливе підвищення цін на 5-10%.

Висоцький окреслив два сценарії: песимістичний, що передбачає збільшення цін на 10% через постійне використання генераторів, і оптимістичний, згідно з яким зростання цін може становити лише 3-5%, якщо до жовтня підприємства переважно працюватимуть з підключенням до звичайного мережевого живлення.

Обидва сценарії залежать від стабільності електропостачання, яке є ключовим фактором для переробних підприємств. Ті з них, що будуть залежати від автономних джерел енергії, зіткнуться з вищими витратами, що вплине на кінцеву ціну продукції.

Крім того, підвищення тарифів, цін на паливо та ослаблення гривні теж сприятимуть зростанню цін. Така ситуація вимагатиме від українців готовності до збільшення витрат на харчування та може змусити шукати альтернативні шляхи забезпечення продовольчої безпеки. З іншого боку, це стимулюватиме підприємства до підвищення ефективності виробництва та зменшення залежності від зовнішніх джерел енергії.

Українські фермери, особливо ті, що працюють у південних та східних регіонах, стикаються з великими труднощами через відсутність дощів та збитки врожаю. У таких умовах підтримка фермерів є життєво важливою, оскільки вони відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Стабільне електропостачання залишається критично важливим для стабілізації цін на продукти. За словами народного депутата України Дмитра Соломчука, саме стабільність енергопостачання може зупинити зростання цін, хоча на глобальному рівні ситуація залишається складною через дефіцит сільськогосподарських культур.

Однією з важливих ініціатив, яка може допомогти стабілізувати ситуацію, є залучення 50 мільйонів євро підтримки від Європейського Союзу на ремонт і розвиток портової інфраструктури, що сприятиме швидшому експорту зерна та інших продуктів. Крім того, на думку Соломчука, отримання літаків F-16 для захисту українського неба та аграрної інфраструктури є важливим кроком для забезпечення стабільності в аграрному секторі.

Звільнення з військової служби за віком не можливе під час мобілізації

Згідно з положеннями закону «Про військовий обов’язок і військову службу», питання звільнення військовослужбовців, особливо тих, хто перебуває на службі під час мобілізації, залишається досить складним та неоднозначним, зокрема, коли мова йде про досягнення пенсійного віку. Відповідно до останніх судових рішень, військовослужбовці, які проходять службу за призовом під час воєнного стану, не можуть розраховувати на звільнення […]

The post Звільнення з військової служби за віком не можливе під час мобілізації first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Англійською: This is very important to us.

Більш формально: This is of great importance to us.

Польською: To jest dla nas bardzo ważne.

дружина Вікторія Короленко — 173 тис. грн зарплати в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, 266 тис. грн виплат за цивільно-правовими договорами в Центрі громадського здоров’я МОЗ, 58 тис. грн зарплати за сумісництвом у філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Українська залізниця», 31 тис. грн доходу як самозайнята особа від Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація лікарів-психологів»;

мати Людмила Короленко — пенсія 79 тис. грн від Головного управління Пенсійного фонду в Києві.

Майно сім’ї включає:

земельну ділянку площею 344 кв. м в Острі Чернігівської області (100% власності, придбана 2009 року);

житловий будинок 36,3 кв. м в Острі (1995 рік, 100% власності);

квартиру площею 34,41 кв. м у Києві (50% спільної власності з дружиною та матір’ю);

квартиру площею 36,7 кв. м у Смілі Черкаської області (33,33% спільної власності з дружиною та родичами Кияниця).

Грошові кошти сім’ї становлять 30 тис. доларів США. Транспортний засіб — Nissan Rogue 2016 року випуску, придбаний у 2022 році за 628 тис. грн.

Короленко також є членом президії Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація лікарів-дерматовенерологів і косметологів», входить до громадської організації «Київський клуб», «Профешнал Гавермент», «Міжнародна академія освіти і науки» та Наукового товариства імені Шевченка.

Формально порушень у декларації не виявлено: доходи задекларовані, походження нової квартири зазначено як спадок, активи представлені публічно. Однак у воєнний час та за суворого контролю фармацевтичного ринку будь-яке нове майно керівництва профільного державного органу привертає увагу, оскільки Держлікслужба контролює обіг лікарських засобів та наркотичних препаратів з обігом у мільярди гривень. Прозорість майнового стану керівництва є важливим елементом довіри до установи.

Президент Володимир Зеленський виявив обурення відносно неотримання повної інформації про ситуацію на фронті, наголосивши, що генерали Збройних Сил України тримають його відокремленого від суттєвих даних, занурюючи в “теплу інформаційну ванну”. Сучасна ситуація породжує безліч питань до високопосадовців української армії та командувачів, зокрема, стосовно мотивів, що стоять за легкістю, з якою російським військам вдалося прорвати оборонні позиції на Харківщині, незважаючи на те, що Збройні Сили України успішно відбили їх в Харківській області.

Бійці на передовій звинувачують місцеву владу у саботажі та неправдивому представленні ситуації, стверджуючи, що протягом півтора року вона не змогла побудувати мінні загородження та оборонні споруди. Згідно з інформацією одного з урядовців, Зеленський почав підозрювати, що не отримує всієї необхідної інформації з фронту.

У інтерв’ю для The Economist командир спецпризначенців Денис Ярославський відзначив, що під час боїв на Харківщині практично відсутні були перші лінії оборони та фортифікаційні споруди.

Модель управління на регіональному рівні в Україні не відрізняється від російської. Місцеві керівники приховують інформацію від Києва про свої невдачі в управлінні… Вони створюють для президента альтернативну реальність, яка не відображає справжніх подій.

Останні новини