В Криму у Джамали, Яценюка та ще 110 громадян України окупанти хочуть “націоналізувати” майно

Найнадійнішим механізмом гарантування безпеки у сучасному світі залишається членство в Північноатлантичному альянсі, однак питання приєднання України до НАТО нині не є предметом практичного розгляду. Таку позицію висловив американський дипломат Курт Волкер — колишній постійний представник США при НАТО та спеціальний представник Державного департаменту з питань України у 2017–2019 роках — під час інтерв’ю в ефірі телеканалу «Еспресо».

На думку Волкера, саме Альянс протягом десятиліть демонструє найвищу ефективність у стримуванні агресії та запобіганні масштабним конфліктам між державами. Він підкреслив, що членство в НАТО створює не лише військові, а й політичні гарантії, які роблять будь-яку спробу нападу надто ризикованою для потенційного агресора. За його словами, історичний досвід чітко показує: Росія ніколи не наважувалася на пряме збройне протистояння з країнами, які входять до Альянсу, що свідчить про визнання сили колективної оборони.

Водночас дипломат підкреслив, що членство України в НАТО наразі не розглядається, і надзвичайно важливо не робити кроків, які могли б остаточно закрити таку можливість у майбутньому. На його думку, найдоцільніше зараз — не порушувати це питання публічно й виходити з того, що воно тимчасово не стоїть на порядку денному.

Натомість, за словами Волкера, триває обговорення альтернативної моделі гарантій безпеки, яка за своєю суттю максимально наближена до статті 5 Північноатлантичного договору. Йдеться про формат, за якого будь-який новий напад на Україну автоматично супроводжувався б колективною військовою відповіддю всіх країн, що приєднаються до відповідної безпекової угоди разом зі Сполученими Штатами.

Дипломат зазначив, що саме ця рамка нині є предметом активних консультацій. Він звернув увагу на зустріч у Мар-а-Лаго з президентом України Володимиром Зеленським та українською делегацією, у якій брали участь ключові представники американської влади — державний секретар, міністр оборони, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, президент США, керівник апарату Білого дому, а також Стів Віткофф і Джаред Кушнер. За словами Волкера, це свідчить про те, що всі ключові фігури у США, які братимуть участь у прийнятті такого безпекового зобов’язання, були безпосередньо залучені до обговорення.

Окремо він згадав дискусію щодо тривалості майбутніх гарантій. За його словами, президент США Дональд Трамп запропонував формат гарантій безпеки строком на 15 років, тоді як українська сторона наполягає на значно довшому терміні — до 50 років. Волкер припустив, що остаточний компроміс, імовірно, буде знайдений десь посередині.

На його думку, навіть у такому вигляді йдеться про серйозну гарантію безпеки, яка потребуватиме ратифікації Сенатом США. Волкер вважає, що ухвалення такого рішення стане ефективним інструментом стримування майбутньої агресії з боку Росії. Він також переконаний, що після цього до відповідної угоди долучаться європейські союзники, що створить передумови для можливого розгортання їхніх сил в Україні у перспективі.

Водночас дипломат наголосив, що союзники по НАТО не ухвалюватимуть подібних рішень до досягнення припинення вогню. Однак після встановлення перемир’я така система стримування може стати реалістичним елементом ширшої архітектури безпеки.

Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що США, Угорщина, Словаччина та ще кілька країн виступають проти вступу України до Альянсу. Водночас він підкреслював, що зараз триває активна робота над гарантіями безпеки для України, які мають унеможливити повторний напад Росії.

Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), заборона Сполучених Штатів на використання їхньої зброї для ударів по території Росії значно ускладнює зусилля України в обороні від російських наступальних операцій на півночі Харківської області. Речниця Пентагону Сабріна Сінгх 16 травня повідомила, що адміністрація Байдена не змінила своєї позиції щодо використання Збройними силами України американської зброї для нанесення ударів на території Росії. Відповідно до адміністративної політики, ця зброя може використовуватися виключно для звільнення окупованих територій України.

Аналітики ISW зазначають, що обмеження, запроваджені США та іншими західними країнами, створили своєрідний "острів" у прикордонних районах держави-агресора, з якого російські літаки можуть завдавати ударів по українських позиціях та населених пунктах, а також де російські війська та техніка можуть вільно накопичуватися перед початком бойових дій. Ця політика США, за висновками Інституту вивчення війни, суттєво підриває здатність України захищатися від російських наступальних операцій на півночі Харківської області.

З 11 травня Росія атакує населені пункти прикордоння Харківської області, намагаючись увійти до міста Вовчанськ, просуваючись на 10 кілометрів углиб території. Сили оборони України зупинили просування росіян у напрямку Харкова та стабілізували лінію фронту. Президент Володимир Зеленський вважає, що ці наступальні дії Росії мають на меті послабити Збройні Сили України по всій лінії фронту.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Заборона Сполученими Штатами використання своєї зброї для ударів по території Росії суттєво ускладнює оборонні зусилля України в північній частині Харківської області проти російських наступальних операцій.

• Політика обмеження зброї, визначена адміністрацією США, створює "острів" на кордонах Росії, звідки можуть здійснюватися удари по українській території та де російські війська можуть накопичуватися перед початком військових дій.

• Ця політика суттєво підриває оборонні можливості України та ускладнює її здатність захищатися від російських наступальних операцій на півночі Харківської області.

• Наступ Російської Федерації у Харківській області відбувається з метою послаблення оборонних позицій Збройних Сил України по всій лінії фронту.

• Необхідно звернути увагу на зростаючу загрозу російської агресії та продовжувати міжнародний тиск на Кремль для забезпечення безпеки України та регіону в цілому.

Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив свою стурбованість з приводу існуючої пенсійної формули в Україні, яку він назвав несправедливою та такою, що суперечить міжнародним стандартам. За словами Гетманцева, система нарахування пенсій в Україні не відповідає вимогам Конвенції Міжнародної організації праці №102, що встановлює мінімальні стандарти соціального забезпечення.

Міжнародний стандарт визначає, що при наявності 30 років трудового стажу пенсія повинна становити не менше 40% від середнього заробітку працівника. В Україні ж ситуація виглядає значно гірше: навіть за умови наявності повних 30 років стажу розмір пенсії не перевищує 30% від заробітної плати. Це означає, що один рік стажу забезпечує лише 1% пенсійного заміщення, що значно нижче міжнародних вимог.

Ще одним фактором заниження пенсій, за словами Гетманцева, є використання середньої зарплати за три попередні роки, а не актуальної на момент виходу на пенсію. Це призводить до додаткового зниження виплат на близько 14%. В результаті сумарні втрати українських пенсіонерів через недосконалість формули можуть сягати до 19% від потенційної пенсії.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначав, що запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи наразі є передчасним, оскільки фінансовий ринок країни не готовий ефективно інвестувати кошти таких фондів.

Український актор театру та кіно Олексій Тритенко вирішив розкрити таємницю свого життя, повідомивши про своє призначення до складу Збройних сил України вже з 24 лютого 2022 року. Інформація про його контракт стала відома завдяки публікації в його Instagram, де був опублікований наказ про мобілізацію до військової служби.

Це стало відповіддю на поширені чутки та домисли щодо його з'явлення в військовій формі на фотографіях. Згідно з опублікованим документом, Олексію Тритенку була призначена посада водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення, і це призначення вступило в силу з 24 лютого 2022 року.

Фотографії також підтвердили, що актор приєднався до 206-го окремого батальйону територіальної оборони, а наразі він служить у складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. "Військову форму я вдягнув з початком повномасштабного вторгнення", — написав актор. — І з того часу я з честю ношу однострій та є чинним військовослужбовцем Збройних Сил України". У закінченні посту автор вказав себе як "молодшого сержанта Олексія Тритенка".

Український актор Олексій Тритенко відкрив перед громадськістю своє військове призначення та виявився активним учасником Збройних сил України. Це рішення він ухвалив у період повномасштабного вторгнення, відповідаючи на розповсюджені чутки про його військову діяльність.

Наказ про мобілізацію та фотографії з публікації підтвердили його присутність в складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Тритенко взяв на себе обов'язки водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення.

Це рішення свідчить про готовність українських громадян приймати активну участь у захисті країни в найскладніші часи.