В липні українці побили рекорд за кількістю придбаних електромобілів

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Юрій Джигир, який є фінансистом за спеціалізацією, розпочав свій професійний шлях у Міністерстві фінансів у 2015 році. Протягом 2016-2018 років він працював позаштатним радником в.о. міністра охорони здоров’я України, де займався реформуванням фінансування медичної сфери в країні.

Крім цього, Джигир брав участь у численних дослідницьких проєктах Світового банку, Всесвітньої організації охорони здоров’я та Бергенського центру етики та пріоритизації в охороні здоров’я.

Юрія Джигира було призначено на посаду заступника міністра оборони України 27 вересня 2023 року. Тепер, після звільнення, його подальші плани та напрямки діяльності залишаються невідомими.

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

У Харкові правоохоронці викрили масштабну схему постачання палива низької якості до комунальних закладів, що була пов'язана з ексзаступником голови Харківської обласної державної адміністрації Олександром Скакуном та його братом Юрієм. За результатами розслідування, родина Скакунів стоїть за найбільшим нелегальним нафтопереробним заводом в Україні, що працює через ТОВ «АЕС Груп», розташоване в місті Мерефа Харківської області.

Суть схеми полягала в постачанні комунальним установам палива низької якості, яке виготовлялося на нелегальному заводі, де порушувалися всі норми безпеки та екологічні стандарти. Це пальне не відповідає державним вимогам і здебільшого не проходило необхідних перевірок якості, що могло суттєво вплинути на функціонування техніки та обладнання в комунальних закладах. Згідно з матеріалами розслідування, завод працював без сплати акцизів та інших податків, що додатково завдавало шкоди державному бюджету.

Крім НПЗ, група контролює сонячні станції та спиртові заводи, а також ряд юридичних осіб, пов’язаних із публічними закупівлями палива. Через фіктивну конкуренцію на тендерах зловмисники просували свої підприємства, серед яких ТОВ «Брент-Інвест», «Брент ойл», «Брент ойл-98», «Гарантор», КС «МПК», ТОВ «Нафтохімснаб», «Рух-ГК», «Калам», ПП «Свей».

За даними джерел, компанії, пов’язані зі Скакунами, фігурують у кримінальних провадженнях, а діяльність групи має ознаки масштабного незаконного бізнесу із завданням шкоди державі та комунальним установам Харкова.