В очікуванні українського контрнаступу – думка експерта

Українська гімнастка та олімпійська призерка Ганна Різатдінова поділилася особистими переживаннями щодо виховання свого сина Романа. Вона зізналася, що після розлучення весь тягар відповідальності за дитину ляг на її плечі, оскільки в Києві не має близьких родичів, на яких можна було б покластися. У програмі «Ближче до зірок» спортсменка розповіла, що головною опорою в повсякденному житті для неї стала няня Валентина, яку вона називає майже членом родини. Саме Валентина допомагає доглядати за Романом, якому вже скоро виповниться вісім років, супроводжує його в навчанні та розвиває його інтереси, дозволяючи Ганні поєднувати материнство із професійними обов’язками.

Ганна підкреслила, що бути одночасно мамою, професійною спортсменкою та медійною особистістю вимагає неабиякої організації та внутрішньої сили. Вона намагається щодня присвячувати час сину, підтримувати його емоційний стан та заохочувати до нових досягнень. Спортсменка відзначає, що роль няньки у житті дитини не обмежується доглядом — це справжня підтримка та партнерство, завдяки якому можна впевнено будувати баланс між особистим життям і роботою.

«Наша неймовірна Валя — це Ромина вихователька. Після початку повномасштабного вторгнення садочок припинив своє існування, а Валя залишилася з нами, а ми — з нею. Для мене це безцінна людина, тому що я одна з Ромою. У Києві в мене немає жодного родича. Навіть залишити дитину — це проблема», — зізналася Ганна.

Попри щільний графік, спортсменка намагається знайти баланс між кар’єрою і материнством. Вона запровадила традицію — «день мами та сина» щонеділі. У цей день вони разом планують дозвілля, ходять у кіно, їдять улюблену полуницю в шоколаді чи піцу.

«Ми ходимо на карате, теніс, танці й англійську. У Роми все розписано. Він завжди питає: “Куди підемо?”. У нас є своя програма — кіно, полуниця, піца. Все тримається на мені», — розповіла спортсменка.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

«Україна готова до обговорення всіх можливих варіантів вирішення конфлікту за умови, що вони підтримують територіальну цілісність України, непорушність її кордонів і повний суверенітет», – заявив Єрмак.

Він додав, що «Україна як жертва агресії не може прийняти жодних змін, які загрожують її існуванню».

Нагадаємо, раніше низка західних ЗМІ повідомила, що Київ готовий зупинити війну на лінії фронту в обмін на вступ решти України до НАТО.

Зеленський підтвердив, що таку схему пропонують деякі чиновники країн Альянсу, але Київ із нею не згоден.

У матеріалі New York Times зазначено, що союз між США та Україною відзначається "ознаками зносу", оскільки американці розчаровані тим, що Україна втрачає сили в другорядних боях. Вони висловлюють бажання, щоб головною метою Збройних Сил України стали удари по сухопутному коридору до Криму, проте невідомо, чи врахує Київ ці поради. Пентагон висловив претензії до рішень українського уряду, вважаючи, що Україна має концентрувати свої сили на одній великій битві замість розпорошування їх на багато напрямків. Наводиться приклад битви за Авдіївку, в якій, за словами американських чиновників, Україна витратила занадто багато ресурсів. Зазначається, що Україна запізнилася з виведенням військ з Авдіївки, що спричинило хаос і можливі загублення військовослужбовців. Пентагон зараз намагається донести до України своє бачення військових дій на 2024 рік, включаючи ідею поставити Крим під загрозу.

• Стаття New York Times відображає певні турботи та претензії з боку американських військових чиновників до рішень українського уряду, особливо щодо стратегії ведення війни на сході України.

• Американська сторона висловлює бажання, щоб Україна концентрувалася на важливих стратегічних цілях, таких як удари по сухопутному коридору до Криму, замість залучення ресурсів до багатьох вторинних бойових дій.

• Конфліктна ситуація навколо міста Авдіївка стала предметом критики, зокрема щодо запізніння з виведенням військ та високих втрат.

• Пентагон виражає бажання донести до українського уряду своє бачення стратегії ведення війни на майбутні роки, включаючи ідею поставити Крим під загрозу.

• Зазначена стаття відображає глибокі роздуми та турботи щодо ефективності військової стратегії України та її відповідності стратегічним інтересам та рекомендаціям американської сторони.

У період активної мобілізації тема придатності до служби за станом здоров’я стає надзвичайно важливою для багатьох українських родин. Міністерство оборони визначило чіткі медичні критерії, які регламентують, хто може бути призваний, а хто отримує відстрочку чи непридатність. Наказ №402 містить детальний перелік офтальмологічних діагнозів, що є безумовною підставою для непридатності до військової служби, акцентуючи увагу на серйозних порушеннях зору, що обмежують можливість бачити або координувати рух очей.

До таких станів належать, зокрема, повна або значна втрата зору на одному або обох оках, тяжкі форми косоокості, що унеможливлюють бінокулярне бачення, а також складні патології сітківки або кришталика, які значно знижують здатність до орієнтації в просторі. У наказі окремо зазначено хронічні офтальмологічні захворювання, що потребують регулярного лікування та можуть прогресувати, створюючи ризик для безпечного виконання військових завдань.

– глибокі анатомічні зміни повік, орбіти чи кон’юнктиви, що впливають на зорову функцію;– прогресуючі ураження рогівки, склери, райдужки, кришталика та судинної оболонки;– важкі помутніння та рубцеві зміни, які стабільно знижують гостроту зору.

Окремі діагнози одразу ставлять крапку у питанні придатності. Будь-який розрив чи відшарування сітківки — незалежно від причини — автоматично означає непридатність. Так само і глаукома на будь-якій стадії.Не підлягають службі й ті, хто має тяжкі порушення склоподібного тіла, ураження очного яблука, неврит зорового нерва або паралічі очних м’язів, що викликають постійне двоїння.

Наказ також враховує низку інших патологій. Непридатними визнають людей зі:

– зрощенням повік;– тяжким рубцюванням після виразкового блефариту;– хронічною трахомою;– серйозними порушеннями слізних шляхів, що не піддаються лікуванню.

До переліку входить і птоз — опущення повіка. Якщо повіка закриває понад половину зіниці на одному оці або понад третину — на обох, і це неможливо компенсувати, людину не можуть визнати придатною.

Закон визначає й конкретні значення діоптрій, за яких служба неможлива:

– короткозорість або далекозорість від 12 діоптрій і більше;– астигматизм понад 6 діоптрій.

Проблемою стає і низька гострота зору:

– 0,2 і менше на обох очах;– нижче 0,1 — на одному;– або повна сліпота.

Якщо одне око не бачить або його немає зовсім, інше повинно мати гостроту не вище 0,3 — інакше призовника визнають непридатним.

Критичними також вважаються:

– спадкові дегенерації сітківки;– кератоконус III–IV ступеня на обох очах;– тяжкі ускладнення після кератопластики чи кератопротезування;– значні втрати периферичного зору, зокрема геміанопсія;– атрофія зорових нервів, підтверджена дослідженнями.

Наказ №402 залишається базовим документом, який визначає придатність до служби за офтальмологічними показниками. Він чітко окреслює, коли особа може бути мобілізована, а коли — ні, усуваючи простір для маніпуляцій та суб’єктивних рішень.