Сергій Стефурак: радник Дениса Шмигаля та лобіст ЄДАПС

Юлія Свириденко: 40% ВВП України знаходиться в тіні, за оцінками Міністерства економіки

Перший віцепрем’єр-міністр та міністр економіки звертає увагу на важливість боротьби з тіньовою економікою

Під час брифінгу у середу Перший віцепрем’єр-міністр України та міністр економіки Юлія Свириденко зробила важливу заяву щодо стану національної економіки. За оцінками Міністерства економіки України, приблизно 40% валового внутрішнього продукту (ВВП) країни перебуває "у тіні". Ця заява підкреслює масштабність проблеми тіньової економіки та необхідність рішучих дій для її подолання.

Тіньова економіка, яка включає неофіційні доходи та ухилення від сплати податків, має значний вплив на економічний розвиток країни. Свириденко наголосила, що боротьба з цим явищем є пріоритетним завданням уряду. Міністерство економіки вже працює над комплексною стратегією, яка передбачає посилення контролю за фінансовими операціями, збільшення прозорості бізнесу та стимулювання підприємців до роботи в законодавчому полі.

За словами Свириденко, уряд планує запровадити низку реформ, спрямованих на зниження рівня тіньової економіки. Серед ключових заходів – удосконалення податкової системи, запровадження нових технологій для відстеження фінансових потоків та зміцнення інституцій, відповідальних за економічний контроль.

Однією з головних цілей цих реформ є створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Свириденко зазначила, що підтримка підприємництва та створення чесних умов для ведення бізнесу сприятимуть зростанню економіки та зменшенню обсягів тіньової діяльності.

Експерти погоджуються з необхідністю реформ та наголошують на важливості співпраці між урядом, бізнесом та громадянським суспільством для досягнення позитивних результатів. Прозорість, довіра та відповідальність мають стати основою нової економічної політики України.

Заява Юлії Свириденко підкреслює нагальність вирішення проблеми тіньової економіки, яка гальмує розвиток країни. Успішна реалізація запланованих заходів сприятиме зміцненню економіки, підвищенню рівня життя громадян та створенню нових можливостей для розвитку бізнесу.

На завершення, виступ Юлії Свириденко на брифінгу висвітлив важливу проблему тіньової економіки, що значно впливає на національний ВВП України. Перший віцепрем’єр-міністр наголосила на необхідності рішучих реформ для зменшення рівня тіньової економіки та забезпечення прозорості бізнесу. Впровадження нових технологій, удосконалення податкової системи та підтримка підприємництва мають стати ключовими складовими стратегії уряду. Співпраця між усіма зацікавленими сторонами стане запорукою успішних реформ, які сприятимуть економічному зростанню та підвищенню добробуту громадян.

За її словами, це стосується й аграрного сектора та експорту аграрної продукції. Закони, які підписав Президент України Володимир Зеленський, спрямовані на боротьбу з «чорним зерном» та неповерненням валютної виручки, дадуть можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції.

«Я думаю, що по останніх цифрах „сірого“ експорту зерна вам можуть дати оцінку експертну тільки наші зернотрейдери, але зрозуміло, що є частка. Ми рахували, що якщо ми кажемо про тіньову економіку, то 40% – це потенційна цифра знаходження економіки „у тіні“.

Я думаю очевидно, що це стосується аграрного сектора, експорту аграрної продукції у тому числі. Тому закон, який підписав Президент, якраз має дати можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції», — сказала Свириденко.

Міністерка відзначила, що останні пів року зрушення вже є в цифрах в поверненні валютної виручки.

«Але подивимося в динаміці. Сподіваємося, що у нас до кінця року ситуація поліпшиться», — додала вона.

Свириденко зазначила, що це важливо тим, що, якщо не повернуту валютну виручку, то це ставить під загрозу фінансування державного бюджету.

На тлі тривалих перебоїв з електропостачанням та напруженої ситуації в енергетичному секторі державна компанія Енергоатом уклала контракт на закупівлю міських автобусів на загальну суму 51,625 млн гривень. Договір було підписано 2 лютого 2026 року, і він передбачає придбання п’яти одиниць транспорту. Вартість одного автобуса становить 12,39 млн грн, що викликає суспільний інтерес з огляду на порівняння з попередніми закупівлями.

Ще у 2024 році структурні підрозділи компанії закуповували аналогічну техніку приблизно по 10,78 млн грн за одиницю. Таким чином, різниця у вартості перевищує 1,6 млн грн на кожному автобусі. Якщо екстраполювати цю різницю на весь обсяг закупівлі, загальна сума перевитрат порівняно з попередніми цінами може сягати понад 8 млн грн. Така динаміка цін потребує детального аналізу причин подорожчання.

Закупівля відбулася за процедурою з одним учасником. У тендері брало участь лише ТОВ «ТД Еталон Авто», що фактично виключило конкуренцію та можливість зниження ціни під час торгів. Відсутність альтернативних пропозицій не дозволила перевірити, чи відповідає заявлена вартість ринковим показникам.

У доступній тендерній документації не наведено детального економічного обґрунтування зростання ціни порівняно з попередніми роками. Також звертає на себе увагу зміна строків поставки: первісний термін виконання договору було продовжено майже на рік — до листопада 2026 року.

Енергоатом є стовідсотково державною компанією, а єдиним її акціонером виступає Кабінет Міністрів України. Стратегічні фінансові рішення в енергетичній сфері координуються Міністерством енергетики. Договір від імені компанії підписав тимчасово виконуючий обов’язки голови правління.

Закупівля автобусів на понад пів сотні мільйонів гривень відбувається в умовах війни та значних витрат на відновлення енергетичної інфраструктури. Експерти зазначають, що великі капітальні витрати державних підприємств у нинішній ситуації мають супроводжуватися максимальною прозорістю та конкурентними процедурами.

Два публічні коментарі, що стосуються керівника внутрішньої безпеки Львівської митниці, стали приводом для обговорення серед професійної спільноти завдяки своїй детальності та масштабним звинуваченням. У публікаціях, що активно поширюються в інформаційному просторі, йдеться не про зовнішні перевірки або оцінки, а про заяви, що, нібито, надходять зсередини самої системи. В них представлено конкретні розрахунки щодо щомісячних потоків та фінансових операцій.

У першому з коментарів зазначається, що підрозділ внутрішньої безпеки на Львівській митниці нібито бере участь у несанкціонованих фінансових схемах, де йдеться про серйозні суми, які безпосередньо виводяться з митних процедур. Автори цих коментарів стверджують, що підрозділ, замість виконання своїх обов'язків по забезпеченню порядку та законності, може бути причетним до маніпуляцій з тарифами, митними зборами та іншими фінансовими аспектами митного контролю.

Водночас жодних офіційних підтверджень цим цифрам наразі не оприлюднено. Самі твердження потребують перевірки в межах процесуальних процедур, зокрема фінансового моніторингу та службового розслідування. Без документальних доказів такі оцінки залишаються версією автора коментаря.

Другий коментар стосується публічного образу керівника підрозділу — зокрема стилю одягу та зовнішніх ознак достатку. У ньому згадуються люксові бренди та порівняння з вартістю офіційної форми, що раніше закуповувалася централізовано. Контраст між задекларованими доходами держслужбовця та цінами на одяг преміумсегмента став підставою для запитань щодо джерел фінансування такого способу життя.

Йдеться про дискусію навколо відповідності рівня витрат і способу життя публічної особи офіційним доходам. У демократичній системі подібні питання зазвичай вирішуються через перевірку декларацій, аналіз активів та за потреби — антикорупційні процедури.

Ситуація навколо Пшеничний на тлі цих коментарів формує репутаційний контекст, який потребує не емоційних оцінок, а офіційної реакції компетентних органів. Якщо викладені факти підтвердяться документально — це стане предметом правової оцінки. Якщо ні — твердження мають бути спростовані у встановленому порядку.

У будь-якому випадку мова йде про питання довіри до інституції, відповідальної за контроль на кордоні. Саме прозорість процедур, публічність перевірок і чіткі висновки можуть зняти або підтвердити закиди, що нині циркулюють у професійному середовищі.