В одеському клубі під час шоу впала акробатка: трос не витримав

Упродовж минулого місяця автопарк України суттєво поповнився легковими автомобілями з бензиновими двигунами. Загалом було ввезено та зареєстровано 12,4 тисячі таких машин, що на 43 відсотки перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Про це свідчить статистика, оприлюднена фахівцями «УкрАвтопрому».

Згідно з даними аналітиків, частка нових бензинових легковиків у загальній структурі ринку склала 2,3 тисячі одиниць. Це означає зростання на 27 відсотків у річному вимірі та свідчить про поступове відновлення попиту на нові автомобілі, попри складну економічну ситуацію. Покупці дедалі частіше звертають увагу на нові моделі через гарантійне обслуговування, сучасні системи безпеки та нижчі витрати на ремонт у перші роки експлуатації.

Серед нових бензинових моделей найбільшим попитом користувався компактний кросовер Renault Duster. За місяць українці придбали 223 таких автомобілі. Майже не відстав Hyundai Tucson із результатом 203 реєстрації. Далі в рейтингу розмістилися Mazda CX-5, яку обрали 187 покупців, Škoda Kodiaq зі 116 проданими авто та Škoda Octavia, яку зареєстрували 108 разів.

На ринку імпортованих вживаних бензинових автомобілів лідерство зберігає перевірена роками модель Volkswagen Golf, яка з показником 691 авто знову стала найпопулярнішою серед українців. Другу позицію посів кросовер Volkswagen Tiguan — 587 одиниць. Третє та четверте місця розділили Audi Q5 і Nissan Rogue, кожну з яких обрали по 519 покупців. П’ятірку найпопулярніших замкнув Audi A4 із результатом 336 автомобілів.

Експерти зазначають, що зростання інтересу до бензинових авто зумовлене як ширшою пропозицією на вторинному ринку, так і відносною доступністю таких моделей у порівнянні з електромобілями та гібридними автомобілями.

Українським споживачам електроенергії неодмінно варто врахувати можливе надходження новини, що тарифи на електроенергію в країні можуть зазнати змін. Згідно з повідомленнями, їх очікується збільшення, і це може відбутися вже у червні. Планується зростання з 2,64 до 3,5 гривень за кіловат-годину. Насправді, окончателне рішення щодо такої цінової політики ще не ухвалено, проте у міністерстві енергетики вивчаються різні варіанти, включаючи можливе відновлення диференційованих тарифів.

Міненерго закликає всіх громадян до економії електроенергії, особливо в період пікового навантаження з 17:00 до 22:00, з метою уникнення аварійних відключень. У цьому контексті рекомендується вживати такі заходи, як раціональне використання енергетичних ресурсів, обов'язково — придбання енергоефективного обладнання та заміна ламп на більш економні. Фахівці наголошують на важливості бережливого ставлення до електроенергії, оскільки це сприятиме підтримці стабільності енергетичної системи та зниженню розрахунків за надані послуги.

Зокрема, для довгострокового вирішення проблеми необхідні значні інвестиції у реструктуризацію енергетичної системи та модернізацію енергогенерації. Перші зміни у тарифах можуть відбутися вже з 1 червня, тому наразі настільки важливо навчитися економно використовувати електроенергію, щоб зменшити собі витрати на комунальні рахунки.

Отже, висновки щодо цієї статті наступні:

Тариф на електроенергію в Україні може збільшитися з 2,64 до 3,5 гривень за кВт*год, що може відбутися вже у червні.Остаточне рішення щодо зміни тарифів ще не прийнято, проте розглядаються різні варіанти, включаючи можливе відновлення диференційованих тарифів.Міненерго закликає громадян економно використовувати електроенергію, особливо у пікові години з 17:00 до 22:00, щоб уникнути аварійних відключень.Для зменшення витрат на електроенергію рекомендується вживати заходи енергоефективності, такі як придбання енергоефективного обладнання та заміна ламп на енергозберігальні.Довгострокове рішення проблеми потребує значних інвестицій у реструктуризацію енергетичної системи та модернізацію енергогенерації.Враховуючи можливі зміни у тарифах, важливо навчитися раціонально використовувати електроенергію, щоб зменшити витрати на комунальні послуги.

Поки Україна стикається з безпрецедентними викликами у сфері національної безпеки та економіки, стратегічні ресурси держави знову опинилися в центрі боротьби політичних амбіцій і корупційних схем. Після тривалого падіння ринку солі та втрати ключового гравця «Артемсолі» країна отримала шанс відновити власне виробництво завдяки новому родовищу «Катіон Інвест» у Закарпатській області. Це підприємство мало стати важливим кроком до енергетичної та економічної незалежності регіону, проте замість підтримки воно швидко стало об’єктом рейдерської атаки з боку політичних та фінансових сил.

За даними джерел, організацією тиску на «Катіон Інвест» займався народний депутат від «Слуги народу» Павло Халімон, який діяв у тісному союзі зі своїм давнім соратником Олександром Прозуром та впливовим тіньовим банкіром Олексієм Омельяненком. Їхня мета, як вказують аналітики, полягала в контролі над перспективним родовищем для отримання прибутків у тіньовому секторі та використання підприємства як важеля впливу на політичні процеси в регіоні.

Коли у 2021 році керівником «Катіон Інвест» став Сергій Кондратьєв, на місці майбутнього родовища була лише ліцензія й чисте поле. Не було шахти, обладнання, електрики — не було нічого. За два роки підприємство пройшло увесь шлях від проектування до видобутку. У липні 2023 року у Тереблі вперше за десятиліття отримали українську сіль. Перші зразки навіть передали Президенту. Восени виробництво було готове видавати до 30 тисяч тонн солі на рік.

У той момент, коли країна переплачувала за імпортну сіль, «Катіон Інвест» міг стати критично важливою опорою продовольчої безпеки. Але саме тоді до проекту «раптово» заходить політик.

Співвласник компанії Олексій Омельяненко приводить до Кондратьєва «нового партнера» — депутата Павла Халімона. І одразу ставить умову: частку підприємства потрібно передати в руки народного депутата. Мотив звучав максимально відверто: якщо Халімон не «в долі», то «вам перекриють усе». Через кілька тижнів погрози перетворилися на дії.

24 листопада 2023 року Халімон приїжджає на родовище особисто, поводячись як фактичний власник: спускається в шахту, дає розпорядження працівникам, представляє свого близького приятеля з Прилук Олександра Прозура як «нового директора». Сам себе депутат називав «ідеологом проєкту» та «інвест-нянею», демонструючи, що розглядає шахту як власний трофей.

Після відмови передати частку почалося системне блокування підприємства. Уже 7 грудня податкові органи визнають усі компанії Кондратьєва ризиковими, паралізуючи фінансові операції. Статус «ризиковий» навішують по шість разів поспіль — без доказів, без порушень, зате з очевидним політичним слідом.

Паралельно Омельяненко та Прозур запускають юридичні атаки: фіктивні позови, спроби банкрутства, звернення через підставних осіб. Загалом від імені Прозура та пов’язаних структур подано щонайменше вісім позовів, покликаних виштовхнути Кондратьєва з управління.

У листопаді 2025 року запускається фінальна стадія — спроба рейдерського захоплення через чорного нотаріуса. Невідомі особи приходять із вигаданою «наглядовою радою», яка ніколи не існувала, і призначають директором Прозура. Уночі відбувається спроба силового проникнення на об’єкт. Банк блокує рахунки. Видобуток стає.

Прозур — це не бізнес-партнер, а «тінь» Халімона. Давній соратник із Прилук, людина, яку використовують для виконання юридично ризикованих чи відверто незаконних дій. Саме він подає позови, підписує фіктивні документи, з’являється лише тоді, коли потрібно забезпечити черговий етап рейдерської операції.

Прилуки — ключ до розуміння цієї зв’язки. Саме тут Халімон робив перші політичні кроки, тут він зібрав свою мережу впливу. Тут же з’являвся одіозний російський бізнесмен Юрій Коптєв, пов’язаний із ФСБ, якого у місто приводив місцевий осередок СПУ, де одним із керівників був Прозур. Усе це вказує на давно сформований альянс та спільну історію інтересів.

Павло Халімон — не новачок у корупційних схемах. Його прізвище давно з’являється у розслідуваннях: вимагання хабарів в аграрному секторі, оборудки з нерухомістю, зустрічі з бізнесменами «для вирішення питань». Скандал із маєтком на Печерську, записаним на третіх осіб, отримав резонанс навіть у САП. Попри це жодної відповідальності він не поніс.

А тепер — сіль. Стратегічний ресурс. І нова можливість для депутата «зайти в будь-який кабінет» і перетворити родовище на приватну здобич.

Шахта стоїть. Рахунки заблоковані. Підприємство паралізоване. Країна продовжує імпортувати сіль, тоді як українське виробництво лежить під політичним пресом. Подані скарги до Мін’юсту, відкрито кримінальні провадження, але результатів поки немає.

Історія «Катіон Інвест» — це історія про те, що навіть у час війни стратегічні надра можуть стати об’єктом приватного переділу. І поки політики рівня Павла Халімона відчувають себе недоторканними, бізнес в Україні назавжди залишатиметься в зоні ризику.

Це також історія про втрачений шанс. Україна могла повернути власний видобуток солі. Але замість розвитку — знову боротьба за виживання.

Українське Міністерство оборони активно розглядає можливість створення посади військового омбудсмена, що відповідатиме за створення Центрального управління захисту прав військовослужбовців. Міністр оборони України, Рустем Умеров, підкреслює, що такий крок передбачає комплексний підхід до захисту прав військових та членів їхніх сімей. Очікується, що омбудсмен буде реагувати на конкретні скарги, проводити аналіз ситуацій, виїжджати на місця порушень та здійснювати подальші заходи з відновлення прав.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Дмитро Лубінець, підкреслює важливість цього кроку для захисту прав українських бійців та військовозобов'язаних. Зазначається, що Управління буде підпорядковане міністру оборони та матиме за завдання розгляд звернень та скарг військових, надання первинної правової допомоги та проведення розслідувань порушень їхніх прав.

Основними порушеннями, які будуть в компетенції Центрального управління захисту прав військових, відзначаються забезпечення військових, право на відпустку, надання медичної допомоги, соціальні гарантії та боротьба з порушеннями гендерної рівності.

Міністерство оборони України також посилається на успішний досвід країн Європи у цій сфері, зокрема, у Швеції, де інститут військового омбудсмена успішно функціонує більше століття. У контексті ведення війни з Росією, створення такого органу в Україні є актуальним, оскільки він буде спрямований на захист прав та інтересів військових, що беруть участь у захисті країни.

У висновку слід зазначити, що створення посади військового омбудсмена в Україні є важливим кроком у напрямку захисту прав та інтересів військовослужбовців та членів їхніх сімей. Це дозволить забезпечити комплексний підхід до вирішення проблем та скарг у сфері оборони, включаючи надання правової допомоги та проведення розслідувань порушень. Важливо враховувати досвід інших країн, таких як Швеція, і впроваджувати найкращі практики для забезпечення ефективної роботи військового омбудсмена в Україні. Такий крок демонструє здійснення Україною важливих заходів у напрямку підвищення захисту прав людей, які знаходяться на передовій оборони країни.

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.