В ОП обговорюють звільнення Буданова, Умєрова і Сирського

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Відомо, що Зеленський акцентував увагу на розвитку можливостей дальнього удару, зокрема через впровадження балістичних ракет і безпілотників, які здатні вражати цілі на значних відстанях. Це може передбачати не лише збільшення постачань такої зброї від союзників, а й підтримку в розвитку вітчизняного виробництва.

Важливо зазначити, що на нову зброю, яку планується розвивати, не поширюватимуться обмеження, які були накладені західними країнами. Такі зміни дозволять Україні суттєво посилити свої військові можливості.

Інші аналітики та військові джерела, опитані виданням, також вважають, що цей пакет заходів може включати в себе розробку балістичних ракет та інші заходи, спрямовані на нарощування оборонних можливостей. Серед цих заходів – розширення інфраструктури НАТО в Україні та збільшення чисельності загартованих у боях українських військ.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Адвокат Андрій Шабельников розповів 24 каналу, що клієнти часто стикаються з вимогою пройти ідентифікацію чи верифікацію, коли надходить повідомлення від банку. Ідентифікація — це надання банку ідентифікаційних даних клієнта, тоді як верифікація полягає у підтвердженні відповідності цих даних на момент виконання операції.

Згідно з законом, банки мають право вимагати повторної ідентифікації у кількох випадках:

Адвокат Ганна Даніель додає, що ідентифікація та верифікація повинні здійснюватися до того, як встановлюються ділові відносини, проводяться операції або відкривається рахунок. Вона зазначила, що банк може здійснити перевірку на основі документів клієнта або одночасно за допомогою інформації, яку отримав банк.

Актуалізація даних у банках

За словами представників Національного банку України, в рамках належної перевірки банки мають регулярно оновлювати інформацію про своїх клієнтів. Терміни актуалізації даних залежать від рівня ризику, пов’язаного з клієнтом:

Таким чином, банки не лише забезпечують актуальність даних про клієнтів, а й відіграють важливу роль у запобіганні фінансовим злочинам, зокрема, відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Іноземні банки не розбираються, де саме перебуває наш бізнес – на захоплених РФ територіях чи на підконтрольних Україні, – і загортають платежі експортерів/імпортерів без розбору. Офіційну причину таких дій підприємствам ніхто не пояснює, але її називає НБУ – через те, що компанії провалили фінансовий моніторинг у Євросоюзі.

Про все це НБУ пише у своєму листі №25-0005/59329, що опинився в нашому розпорядженні.

Регулятор пояснює провал фінмоніторингу у своєму документі секторальними санкціями Євросоюзу щодо непідконтрольної території України.

Західні банки автоматично вважають, що бізнес уже захоплений РФ, тому й блокує всі його проводки, не вникаючи, в якій частині фронтової зони він зареєстрований. Нацбанк наводить у документі приклад двох міст – Херсон і Запоріжжя, і називає такий підхід необґрунтованим.

“Здебільшого іноземні банки не деталізують підставу для блокування/відмови з посиланням на вимоги їхньої внутрішньої політики та процедур комплаєнсу. На думку Національного банку, невиконання платежу може бути пов’язане із санкційними обмеженнями (зокрема, секторальними санкціями Європейського Союзу щодо непідконтрольних уряду України територій у Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях), а також вимогами міжнародних стандартів та національного законодавства інших країн з питань фінансового моніторингу, управління ризиками тощо. Вважаємо, що такий де-ризикінг з боку іноземних банків щодо українських суб’єктів господарювання не обґрунтований”, – йдеться в листі №25-0005/59329.

У підсумку страждає не тільки сам цей бізнес, а й українська економіка загалом. Адже в Україну не надходить валютна виручка, а наш фінансовий ринок зараз особливо потребує долара і євро. А так само гальмуються імпортні поставки, оскільки за них не приходить оплата з України.

Зазвичай проблеми з проходженням фінансового моніторингу лягають на плечі самого бізнесу – коли наші компанії провалюють його на батьківщині, їм не намагаються допомагати. Але в цьому випадку НБУ зажадав від українських банків, через які йдуть зовнішньоекономічні платежі компаній, впритул узятися за розв’язання проблеми і домогтися розблокування проводок експортерів/імпортерів. Від наших фінансистів вимагається, по-перше, попередньо (перед проведенням зовнішньоекономічного платежу) зв’язуватися з іноземним банком-кореспондентом, через який він іде, і проводити додаткові роз’яснення по кожній компанії та доводити легітимність її роботи за допомогою відповідних даних, зокрема даних Мінреінтеграції, яка регулярно оновлює список окупованих територій (для цього міністерство створило на сайті відповідну англомовну сторінку).

По-друге, українські банкіри мають детально описувати кожен зовнішньоекономічний платіж під час його здійснення (з усіма даними щодо місця реєстрації та ситуації з поточною окупацією).

По-третє, якщо блокування платежу все ж таки трапиться, то український банк має зв’язатися із західним банком-партнером, з’ясувати причини і надати всю інформацію для розблокування. По суті це зробили його обов’язком, чого раніше не було.

НБУ зажадав від наших банків усе це зробити і відзвітувати перед ним протягом найближчого місяця з точною деталізацією. А саме, зі списками конкретних українських підприємств із заблокованими платежами, причинами блокувань і статусами щодо вирішення проблеми.