Польща не виконала домовленості щодо створення робочої групи по Волинській трагедії

Тип тексту: опис / стаття / офіційний лист / звернення / промо-текст / мотиваційний текст / інше

Тема або вихідний матеріал: про що саме, або на основі якого тексту

У результаті держава, за даними слідства, могла недоотримати понад 3,5 млн грн рентної плати та понад 19,3 млн грн ПДВ.

Згідно з аналітичною системою YouControl, основний вид діяльності підприємства — добування декоративного та будівельного каменю. Компанія має спеціальний дозвіл на користування надрами №3871, чинний до 2038 року, що дає право на видобуток граніту на Плисецькому родовищі. Кінцевим бенефіціаром є Валентина Дубініна, а директором — Михайло Нестеренко.

Водночас підприємство неодноразово згадувалося у журналістських розслідуваннях. Ще у 2019 році медіа та профільні асоціації повідомляли про можливі факти незаконного видобутку піску на території кар’єру. За даними активістів, пісок був виявлений у межах родовища, однак окремого дозволу на його видобуток компанія не отримувала.

Попри ці скандали, фінансові показники підприємства залишаються високими. Лише за перші три квартали 2025 року, згідно з оприлюдненою звітністю, дохід сягнув понад 83 млн грн.

Окремою проблемою залишається багаторічний борг перед державним «Укргазбанком». Станом на 2020 рік загальна заборгованість компанії перед банком складала майже 92,8 млн грн. У фінустанові повідомляли, що протягом багатьох років намагалися врегулювати ситуацію через мирові угоди та реструктуризацію, однак боржник системно не виконував зобов’язання. Останнє добровільне погашення відбулося ще у 2018 році — лише 200 тисяч гривень.

Банк був змушений розпочати процедури примусового стягнення через виконавчу службу. Частину активів боржника виставляли на торги СЕТАМ, однак виникали труднощі з фактичним доступом до майна, що ускладнювало реалізацію.

Також журналісти звертають увагу на можливі бізнес-зв’язки співвласників підприємства з особами з оточення колишнього народного депутата та ексголови Львівської ОДА Василя Горбаля, який є багаторічним почесним президентом «Укргазбанку». Зокрема, один із партнерів фігурантів кар’єру пов’язаний із Сергієм Левадою, якого медіа називали кумом і колишнім помічником Горбаля.

На тлі війни та постійної потреби держави у коштах на оборону і соціальну підтримку такі історії викликають дедалі більше запитань у суспільстві: чому підприємства з мільйонними оборотами роками не сплачують борги державним банкам, а кримінальні провадження щодо податків та користування надрами тривають без швидких результатів.

Остаточні висновки у справі мають дати слідство та суд.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов оприлюднив інформацію, що викликала суспільний резонанс і поставила низку запитань до системи фінансового контролю державних посадовців. Йдеться про керівника одного з департаментів Фонду державного майна України Андрія Мельника, майновий стан якого, за даними публічних джерел, містить нетипові та суперечливі деталі.

Посадовець походить із Луганської області та, як зазначається, залишив окуповану територію після подій 2014 року, переїхавши на підконтрольну Україні частину країни. Саме цей біографічний факт додає особливої чутливості до подальших обставин, викладених у його електронній декларації.

Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

Кабінет Міністрів України затвердив законопроєкт, що значно полегшує процедуру прийому на службу до Національної поліції для осіб, які брали участь у бойових діях. Ініціатива передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема щодо порядку перевірки кандидатів, які мали безпосередню участь у військових операціях на сході країни або в умовах повномасштабної війни з Росією.

Законопроєкт враховує специфічні обставини ветеранів, які під час служби зазнали поранень, контузій чи інших травм. За словами представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука, це рішення спрямоване на створення справедливих умов для тих, хто готовий продовжувати захищати громадянське суспільство вже у цивільному форматі, надаючи свій досвід і навички у правоохоронній діяльності.

Законопроєкт пропонує звільняти таких громадян від обов’язкової перевірки рівня фізичної підготовки у разі, якщо вони претендують на посади, перелік яких визначатиме Міністерство внутрішніх справ України. Таким чином, уряд прагне створити більш справедливі умови для ветеранів, які мають бойовий досвід, але через наслідки поранень не можуть повною мірою відповідати вимогам фізичного відбору.

Ініціатива охоплює учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, а також тих, хто долучався до заходів із забезпечення оборони України та відсічі збройної агресії Російської Федерації.

Очікується, що ухвалення цього законопроєкту сприятиме залученню до лав поліції ветеранів, які мають унікальний бойовий досвід і мотивацію служити державі, а також стане важливим кроком у процесі їхньої соціальної інтеграції.

Телеканал "1+1" недавно повідомив про напад Російської Федерації на супутникове мовлення України, який призвів до припинення трансляції телебачення через супутник. Ця атака спрямована на транспондер Astra 4A 11766 H, на якому мовлять 39 телеканалів, серед яких і власні та партнерські канали медіагрупи 1+1, такі як 1+1 Україна, 1+1 Марафон, 2+2, ТЕТ, ПЛЮСПЛЮС, Бігуді, KVARTAL TV та інші. Згідно з офіційним повідомленням, трансляцію наразі тимчасово припинено до усунення проблеми.

Ця агресія РФ не є окремим випадком, оскільки початок березня супроводжується активним глушінням супутникового сигналу українських телеканалів. Такі дії спрямовані на створення дезорієнтації в українському суспільстві. Подібні провокації лише підкреслюють необхідність посилення заходів для захисту суверенітету та інформаційної безпеки країни.

Атака на супутникове мовлення України свідчить про зростання загрози інформаційній безпеці країни.Постійне глушіння супутникового сигналу є спробою дезорієнтувати українське суспільство та підривати його стабільність.Необхідно вжити додаткові заходи для захисту супутникових мереж та забезпечення інформаційної безпеки країни.Залучення міжнародного співтовариства до реагування на подібні атаки є важливим для забезпечення колективної безпеки та стримування агресивних дій.