В російському ув’язненні померла українська журналістка Вікторія Рощина

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У 2021 році підозрюваний депутат вирішив долучитися до діяльності підприємця з Дніпра, який займався будівництвом сонячних електростанцій. Він закупив обладнання, але не оформив його належним чином і, ймовірно, не отримав очікуваного прибутку. Це призвело до звинувачень на адресу підприємця, який пізніше був мобілізований до лав ЗСУ.

Починаючи з 2022 року, підозрюваний неодноразово телефонував мобілізованому підприємцю з вимогою повернути гроші. За цей час сума “боргу” постійно змінювалася, аж поки в кінці жовтня 2024 року вимагання досягли критичної точки.

В останні дні жовтня 2024 року на трасі поблизу села Спаське, депутат разом зі своїми спільниками заблокував автомобіль військовослужбовця. Погрожуючи фізичною розправою, вони вимагали $2,5 млн та переоформлення фірми на їх користь. Після того, як потерпілий відмовився, його били протягом 40 хвилин, а згодом силоміць вивезли до будівлі, де утримували майже добу, погрожуючи катуванням та вбивством.

Після чергової погрози вбивством під час особистої зустрічі, депутат був затриманий правоохоронцями. Наразі йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1,2 млн гривень. Прокурор, не погоджуючись з таким рішенням суду, подав апеляцію, вимагаючи жорсткішого покарання.

Правоохоронці продовжують слідство та встановлюють інших осіб, які могли бути причетними до цього злочину. Прокуратура АР Крим та м. Севастополя координує процесуальні дії для доведення справи до суду.

Підозрюваному загрожує серйозне покарання за частиною 2 статті 146 та частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України — незаконне позбавлення волі та вимагання, що супроводжувалось насильством та катуванням. Максимальне покарання за такі злочини передбачає до 15 років ув’язнення.

Україна наразі не активно розглядає можливість розпочати експорт зброї через відсутність необхідної політичної підтримки, заявив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. За останні роки український оборонний сектор показав значний ріст, проте фінансування з державного бюджету не завжди вистачає на повне використання потенціалу. Деякі виробники висловлюють бажання отримати ліцензії на експорт, але поки що ця ініціатива не знаходить достатньої підтримки на політичному рівні. "Виробники мають право на повне використання своїх потужностей або на можливість експорту. Однак це потребує підтримки з боку політики, яку наразі недостатньо. Тому ми шукаємо фінансування для підприємств з метою збереження виробництва в Україні", — підкреслив Камишін. Він також відзначив позитивний крок у цьому напрямку, зазначивши, що Данія виділила значні кошти на закупівлю української зброї для Збройних Сил України.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що Україна наразі не активно розглядає можливість експорту зброї через відсутність необхідної політичної підтримки. Міністр з питань стратегічних галузей промисловості, Олександр Камишін, підкреслив, що хоча український оборонний комплекс має зайві потужності, фінансування не завжди вистачає на їх повне використання. Деякі виробники виразили бажання отримати експортні ліцензії, проте ця ініціатива поки що не має достатньої підтримки на політичному рівні. Камишін підкреслив важливість забезпечення фінансування для збереження виробництва зброї в Україні.

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повний цикл перевірок декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій за 2024–2025 роки, і результати виявилися показовими. Із 22 проаналізованих документів порушення знайшли у переважній більшості: у 18 деклараціях зафіксовано ознаки недостовірного декларування на суму понад 148,9 млн гривень, а ще в одній — можливе незаконне збагачення на 16,4 млн гривень. Загалом НАЗК скерувало до правоохоронних органів 17 обґрунтованих висновків, що свідчать про системний характер проблем у роботі окремих представників МСЕК.

Перший судовий розгляд уже мав наслідки для однієї з посадовиць. Виноградівський районний суд Закарпатської області визнав винною голову Берегівської районної МСЕК у поданні недостовірних відомостей. Під час перевірки з’ясувалося, що вона не задекларувала частину майна та фінансових активів, які мали бути внесені до офіційної декларації. Суд ухвалив рішення про притягнення посадовиці до відповідальності, що стало показовим прецедентом у межах масштабної кампанії з очищення системи.

НАЗК зазначає, що найпоширенішими порушеннями були приховування майна, доходів та готівки.

Серед інших виявлених випадків:

Голова Житомирської МСЕК № 2 не задекларувала три квартири (Київ, Житомир, Одеська область), два будинки, авто Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, грошові кошти та доходи чоловіка. Недостовірні відомості перевищують 10 млн грн за 2023–2024 роки. Матеріали долучено до кримінального провадження Нацполіції.

Голова нейроофтальмологічної МСЕК у Запоріжжі не вказала автомобіль Hyundai IX35, подарунок готівкою понад 360 тис. грн та 30 тис. дол. США без підтвердження походження. Висновок передано до Нацполіції.

Лікар-експерт МСЕК у Харкові приховав квартиру, банківські рахунки та доходи понад 530 тис. грн. Встановлено ознаки адмінправопорушення.

Наразі триває перевірка ще двох декларацій працівників МСЕК.

Нагадаємо, що у грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про реформування МСЕК, які замінили на експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Члени нових команд стали декларантами та підпадають під дію закону «Про запобігання корупції».