В Україні обговорюють дозвіл виїзду за кордон чоловікам до 25 років

Громадянин Республіки Білорусь на ім’я Гранц став центральною фігурою в розслідуванні, яке стосується нелегальних фінансових операцій та схем відмивання грошей. За інформацією слідства, він організував масштабну та складну мережу підприємств, через які здійснювалася торгівля нелегальними товарами, зокрема підакцизними виробами — алкоголем та тютюновими виробами. Ці операції проводились через ряд компаній, що значно ускладнило виявлення та доказову базу злочинних дій.

За версією правоохоронців, Гранц використовував підконтрольні йому юридичні особи, серед яких такі компанії, як ТОВ «Д’юті Фрі Трейдінг», ТОВ «БФ енд ГХ Тревел Рітейл Лтд», ТОВ «ВБЕТ Україна» та ТОВ «Києвріанта». Однак замість того, щоб легально реалізовувати продукцію у рамках безмитної торгівлі для пасажирів, ці компанії фактично вели незаконну торгівлю, постачаючи товар не за призначенням. Продукція, яка формально продавалася в магазинах безмитної торгівлі, фактично потрапляла на чорний ринок, що, без сумніву, завдавало шкоди економіці та здоров’ю населення.

Ці факти розслідуються в межах кримінального провадження №42025110000000248, яким займається Київська обласна прокуратура. Провадження відкрито за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — використання підроблених документів та організація фіктивного підприємництва.

Слідство також перевіряє можливе ухилення від сплати податків, підробку фінансової документації та участь у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Особливу увагу приділено ролі довірених осіб Гранца: Романа Лапонога, Саймона Форда, Ігоря Мегединюка та Андрія Петкевича, які могли забезпечувати функціонування схеми.

Правоохоронці досліджують джерела походження коштів, мережу підконтрольних компаній та причетність посадових осіб податкових, митних і банківських органів до прикриття незаконної діяльності.

Це розслідування може стати одним із найрезонансніших у сфері нелегального грального бізнесу та відмивання коштів за участю міжнародних структур.

Колишній народний депутат України, а нині заступник міського голови Дніпра з питань діяльності виконавчих органів у сфері інформаційної політики Андрій Денисенко задекларував значні обсяги готівкових коштів, які зберігає поза банківською системою. Відповідні дані містяться в його електронній декларації за 2024 рік, оприлюдненій у встановленому законом порядку.

Згідно з декларацією, основним офіційним доходом посадовця за звітний період стала заробітна плата, яка склала 156 826 гривень. Водночас задекларовані готівкові заощадження істотно перевищують річний дохід, що традиційно привертає увагу громадськості та експертів у сфері фінансової прозорості. У документі зазначено, що кошти зберігаються саме у готівковій формі, а не на банківських рахунках.

Дружина заступника мера за звітний період задекларувала дохід у розмірі 383 373 гривні, що більш ніж удвічі перевищує офіційний дохід самого посадовця. Водночас навіть сукупний річний дохід родини не пояснює наявність такої суми готівки без залучення заощаджень з минулих років або інших джерел доходу.

Крім грошових активів, у декларації зазначено нерухоме майно родини. Андрій Денисенко та члени його сім’ї володіють трьома квартирами: двома у Дніпрі площею 48,8 та 36,3 квадратного метра, а також квартирою у місті Кам’янське площею 61,8 квадратного метра.

Також у власності посадовця перебуває земельна ділянка площею 1250 квадратних метрів, розташована на території Дніпропетровської області.

Андрій Денисенко був обраний до Верховної Ради України у 2014 році від Блоку Петра Порошенка за виборчим округом №26 у Дніпропетровській області. Після завершення парламентської каденції він обійняв посаду заступника міського голови Дніпра.

Декларація чиновника знову порушує питання співвідношення офіційних доходів посадовців та обсягів їхніх задекларованих заощаджень, а також прозорості походження значних сум готівки, які зберігаються поза банківською системою.

Російські окупанти не зупиняють свої спроби наступу на сході та півдні України. За даними моніторингового проєкту Deep State, противнику вдалося досягти певних успіхів і просунутися в напрямку кількох важливих населених пунктів на різних ділянках фронту. Зокрема, окупанти наблизилися до Ямполя на Донеччині, де ситуація залишається напруженою.

На південному напрямку ворог активізував наступ на Ольгівське в Пологівському районі та Новоіванівку у Запорізькій області. У цих районах також спостерігається загострення ситуації, що вимагає значних зусиль від українських оборонців для утримання позицій.

Водночас, за інформацією Генерального штабу ЗСУ, за добу 26 вересня на фронті відбулося 160 бойових зіткнень. Найгарячішими залишаються Покровський, Лиманський, Торецький та Новопавлівський напрямки.

Протягом дня ворог завдав одного ракетного та 50 авіаційних ударів, використав близько 2000 дронів-камікадзе та здійснив 3277 обстрілів українських позицій і населених пунктів.

На напрямку Ямполя сили оборони зупинили ворожі штурми. За даними Генштабу, там було знищено 156 окупантів, з яких 94 — безповоротно. Українські військові ліквідували дев’ять одиниць автотранспорту, одну артилерійську систему та 19 безпілотників. Також пошкоджено ще одну артсистему та вісім укриттів, де перебували сили противника.

Результати опитування відображають складність ситуації та неоднозначність громадської думки щодо шляхів вирішення конфлікту. Експерти зазначають, що такі дані потребують ретельного аналізу та врахування різних факторів, які могли вплинути на відповіді респондентів.

43.9% українців заявили, що настав час для мирних переговорів із РФ, свідчать дані опитування Центру Разумкова, які наводить видання “Дзеркало тижня”.

35% із цим не згодні, 21.1% не змогли відповісти.

При цьому більшість опитаних проти виконання умов Путіна для закінчення війни: виведення військ із чотирьох областей (проти – 82.8%) і фіксація їх за Росією (83.6%), скасування санкцій (76.9%) і нейтральний статус (58.5%).

При цьому підтримали б нейтральний статус 22%. Найбільше цей відсоток на півдні – 39%.

На запитання, на яких умовах має бути закінчена війна, 51,5% сказали, що на умовах повернення до кордонів 1991 року, 25,8% – на лінію розмежування лютого 2022 року, 9,4% – за нинішньою лінією фронту. Ще 13,2% вагалися з відповіддю.