В Україні оформлено більше 450 тисяч угод з купівлі-продажу нерухомості в 2024 році: основний тренд – земля

Український ринок легкових автомобілів демонструє впевнену динаміку зростання у сегменті імпорту з Китаю. Протягом минулого місяця громадяни України зареєстрували близько 1,4 тисячі легковиків китайського походження, що на 71% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Такий стрибок свідчить про суттєві зміни в уподобаннях покупців і поступове зміцнення позицій азійських виробників на вітчизняному ринку.

Найбільший внесок у позитивну статистику зробили нові автомобілі. Їх було імпортовано 1216 одиниць, що означає приріст на рівні 80% у порівнянні з січнем 2025 року. Така тенденція підкреслює зростання довіри до нової техніки китайського виробництва, яка дедалі частіше конкурує з європейськими, корейськими та японськими брендами не лише за ціною, а й за якістю оснащення, рівнем безпеки та сучасними технологіями.

Серед нових моделей найпомітніше виділився BYD Leopard 3, який став лідером місяця з результатом 169 проданих авто. Далі в рейтингу розташувалися BYD Sea Lion 06 із 110 одиницями та Volkswagen ID. UNYX із 96. Також у п’ятірці найпопулярніших нових китайських легковиків опинилися Zeekr 001, який обрали 77 разів, і BYD Song Plus із показником 73 авто.

У сегменті вживаних імпортованих із Китаю легковиків перші позиції поділили Zeekr 001 та BYD Song L — по 16 одиниць кожна. Далі йдуть BYD Song Plus із 14 авто та Buick Envision із 13, а замикає п’ятірку BYD Yuan Plus, який купили 9 разів.

На тлі цього зберігається високий інтерес українців до електротранспорту загалом. За січень 2026 року на внутрішньому ринку уклали 3553 угоди купівлі-продажу вживаних електромобілів: місячний показник знизився на 17% проти грудня, але в річному вимірі ринок продемонстрував відчутне зростання. Паралельно автопарк країни поповнився 2336 гібридними легковими авто (HEV та PHEV), що на 40% більше, ніж торік, а частка нових гібридів у цьому обсязі склала 52%.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно зі звітом Моніторингової місії ООН з прав людини, минулого року російські атаки були спрямовані на енергетичні мережі, тоді як цьогорічна кампанія зосереджена на об’єктах виробництва електроенергії. Станом на червень 2023 року 73% теплових енергоблоків України вийшли з ладу. У такій ситуації збитки для України можуть мати стратегічно вагоміші наслідки, ніж повільний наземний наступ Росії.

Вашингтон Пост попереджає, що руйнування енергетичної інфраструктури може призвести до “20 чи більше годин темряви на добу” в умовах холодної зими, що може змусити Україну піти на переговори на невигідних умовах.

На жаль, Україна не має у достатній кількості засобів оборони, таких як ракети Patriot, але знаходить альтернативні методи боротьби з дронами. Наприклад, “Шахеди”, що зазвичай рухаються повільно, стають легкою мішенню для вертольотів, здатних знищувати їх гарматним вогнем. Вертольоти вже зафіксували збиття шести “Шахедів”.

Електронна боротьба також виявилася важливою складовою захисту. За даними ShahedTracker, у жовтні було збито 1185 “Шахедів” звичайною зброєю, тоді як 738 – засобами радіоелектронної боротьби. Застосування радіоелектронних засобів є значною перевагою, адже вони практично безкоштовні у використанні.

У відповідь на постійні загрози, Росія модернізує свої дрони, запроваджуючи нові технології, такі як супутниковий зв’язок Starlink для покращення стійкості зв’язку, що дозволяє проводити точні атаки. Серед російських дронів з’явилися менші моделі, які виконують роль приманок для відволікання української оборони.

В умовах обмеженої західної допомоги, Україна зосередилася на розвитку власної індустрії безпілотників, яка почала виготовляти дрони-перехоплювачі. Зокрема, дрони типу Shahed Killer, такі як квадрокоптер Sting, вже успішно використовуються для знищення російських розвідувальних дронів.

В Україні планується зміна правил відстрочки від мобілізації для студентів. Це питання набуло особливої актуальності після того, як Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки підтримав законопроєкт №13634, який може суттєво обмежити можливості для використання навчання як підстави для уникнення призову. Згідно з новими нормами, відстрочку не зможуть отримати студенти, які порушують освітню послідовність, затягують процес навчання або зловживають правом на академічну відпустку.

Законопроєкт має на меті упорядкувати використання освіти як підстави для відтермінування служби. Раніше відстрочку могли отримати різні категорії громадян, серед яких студенти, люди з інвалідністю, одинокі батьки або батьки, які виховують трьох і більше дітей. Проте з новими змінами бажання уникнути мобілізації через навчання може стати важче досягти, якщо студент не дотримується правил академічного процесу.

Законопроєкт №13634 вводить додаткові вимоги для студентів. Особи, які навчаються у професійно-технічних закладах, повинні почати навчання до 25 років, навчатися вперше за денною або дуальною формою та дотримуватися освітньої послідовності. Студенти закладів вищої освіти, окрім дотримання послідовності та форми навчання, мають завершити програму у межах встановлених строків. Академічні відпустки, повторне навчання або перездачі призведуть до втрати права на відстрочку.

Для аспірантів, інтернів і докторантів залишаються лише вимоги щодо дотримання освітньої послідовності. Заяви на відстрочку подаються до початку військової служби, комісія при ТЦК та СП розглядає їх протягом семи днів, а призов на час розгляду зупиняється. Чоловіки, заброньовані підприємствами або установами, мають стати на спеціальний облік у ТЦК та СП.