Небезпечні енергетики: у Дніпрі підлітка госпіталізували після вживання Revo

Україна стоїть перед складною енергетичною ситуацією навесні, коли дефіцит електроенергії загрожує країні навіть за сприятливих погодних умов. За даними експертів, понад половина електрогенераційних потужностей була втрачена через атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Відновлення цих втрат навіть у найближчі місяці вважається майже неможливим завдяки значним пошкодженням і технічній складності робіт.

З початку березня Україна зазнала п’яти масованих ударів Росії на енергетику. Останній з них, 8 травня, спричинив особливо великі руйнування, внаслідок чого було вимкнуто три електростанції. Гендиректор компанії ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що знищення і ремонт, які постійно чергуються, загрожують втратою всіх енергетичних ресурсів.

“Цикл руйнувань і відновлення можна зупинити, але лише при належній обороні”, – сказав він. У цьому році російські війська змогли завдати значних збитків українській енергосистемі, через затримки у міжнародній допомозі.

За словами члена наглядової ради “Укренерго” Юрія Бойка, зима буде складною, але можливо зменшити втрати енергії. Україна втратила приблизно вісім гігават електроенергії через удари Росії, що близько половини від необхідної потужності.

“Цей дефіцит можна скоротити, але не зменшити вдвічі. Це означає, що навіть при теплій зимі буде відчутний дефіцит”, – додав Бойко.

Тимченко оцінив витрати на відновлення обладнання енергосистеми в 350 мільйонів доларів, частково використовуючи європейське обладнання. Він сподівається, що зусилля українських енергетиків і підтримка Заходу дозволять країні уникнути катастрофи в наступну зиму.

Експерти з енергетики, включаючи Андрія Закревського, відзначають, що повний блекаут неможливий завдяки існуючій атомній генерації, але існує значний ризик аварійних вимкнень в Україні до кінця літа.

Не так давно у Чорнобильській зоні відчуження волонтери організації Dogs of Chernobyl помітили дивне явище — кілька собак, що мали незвичайний блакитний відтінок шерсті. Це стало справжньою загадкою для дослідників та зоозахисників, оскільки подібне явище в цій місцевості раніше не було зафіксовано. Зоологи зазначають, що тварини кілька днів тому ще мали звичне забарвлення, і їхній нинішній вигляд став предметом серйозних роздумів.

Поки що волонтери намагаються спіймати цих собак для детальніших досліджень, щоб з'ясувати причину таких змін. Однією з можливих версій є контакт тварин із хімічними або радіоактивними речовинами, що могли вплинути на їхнє здоров'я та зовнішній вигляд. Наразі достеменно невідомо, чи пов'язані ці зміни з впливом радіації, яка все ще має місце на території, чи це наслідки інших екологічних факторів.

Dogs of Chernobyl опікується близько 700 тваринами, які мешкають у межах 30-кілометрової зони відчуження. Ці собаки — нащадки домашніх улюбленців, залишених після аварії на ЧАЕС у 1986 році. Волонтери щороку забезпечують їх кормом, ветеринарною допомогою, стерилізацією та вакцинацією.

Дослідження 2024 року показали, що чорнобильські собаки мають унікальні генетичні мутації, які допомагають їм виживати в умовах підвищеного радіаційного фону. Зокрема, у них підвищена стійкість до радіації, важких металів і токсичного середовища.

Вчені, які досліджували ДНК 116 безпритульних собак, виявили близько 400 ділянок геному, що змінилися під впливом середовища, і 52 гени, пов’язані з контактом із забрудненням. Поки що експерти не встановили, що саме спричинило появу синьої шерсті, і наголошують, що це може бути наслідком контакту з хімічними речовинами, а не радіацією.

Через майже 40 років після аварії собаки Чорнобиля залишаються символом виживання та адаптації природи, демонструючи здатність життя пристосовуватися навіть до екстремальних умов.

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.