Небезпечні енергетики: у Дніпрі підлітка госпіталізували після вживання Revo

Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення на користь жінки, з якої колекторська компанія намагалася стягнути понад 56 тисяч гривень за кредитом, оформленим без її відома. Під час розгляду справи було встановлено, що позика стала наслідком шахрайських дій після незаконного зламу SIM-картки абонентки мобільного оператора «Київстар».

З матеріалів судового провадження випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки було дистанційно оформлено споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір уклали в електронному форматі з використанням персональних даних, до яких жінка фактично не мала доступу в той момент. Отримані кошти були зараховані на банківську картку, якою вона не користувалася і відкриття якої не підтверджувала.

Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.

Неповнолітній підліток у Києві побив колишнього військовослужбовця

Увечері, 21 червня, в Києві стався інцидент, який викликав широкий резонанс у суспільстві. Неповнолітній підліток жорстоко побив колишнього військовослужбовця 32 окремої механізованої бригади. Подія сталася у одному з районів столиці, і згодом на місце події були викликані правоохоронці.

Згідно з попередніми даними, інцидент стався близько 20:00 на одній з центральних вулиць Києва. Колишній військовослужбовець, який служив у складі 32 окремої механізованої бригади, зустрівся з групою молодих людей, серед яких був неповнолітній підліток. Між ними виникла сварка, яка швидко переросла в бійку. Під час конфлікту неповнолітній наніс кілька ударів колишньому військовослужбовцю, в результаті чого той отримав серйозні тілесні ушкодження.

Правоохоронці оперативно відреагували на виклик та затримали підозрюваного на місці події. Проте, за словами сестри постраждалого, підлітка незабаром відпустили. Ця новина викликала обурення серед громадськості та родичів потерпілого, які вимагали справедливого розслідування інциденту.

Сестра постраждалого заявила, що її брат, колишній військовослужбовець, отримав серйозні травми та був доставлений до лікарні для надання медичної допомоги. Вона також висловила занепокоєння щодо того, що нападник може уникнути відповідальності за скоєне.

Наразі правоохоронні органи продовжують розслідування цього інциденту. Вони збирають свідчення очевидців та переглядають записи з камер відеоспостереження, встановлених у районі події. Важливо встановити всі обставини конфлікту та притягнути винних до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Цей інцидент підняв питання про безпеку в місті та захист прав колишніх військовослужбовців, які зробили значний внесок у захист країни. Громадськість вимагає справедливого розгляду справи та притягнення винних до відповідальності. Представники ветеранських організацій також висловили підтримку постраждалому та його родині, наголошуючи на необхідності посилення заходів безпеки для захисту прав військовослужбовців та ветеранів.

Розслідування триває, і громадськість очікує на результати роботи правоохоронців. Важливо, щоб справедливість була відновлена, а винні понесли відповідне покарання за свої дії.

Слідчо-оперативна група та екіпаж патрульної поліції на місці події попередньо встановили, що між чоловіком та 17-річним хлопцем через раптовий конфлікт виникла бійка. Двоє повнолітніх друзів останнього були свідками сутички.

Поліцейські доставили всіх учасників інциденту до Дарницького управління поліції для з’ясування всіх обставин. Потерпілому було надано направлення для проходження судово-медичної експертизи з метою встановлення ступеня важкості отриманих тілесних ушкоджень.

Відомості про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного легкого тілесного ушкодження. Цей злочин карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на термін від 150 до 240 годин, або виправними роботами на термін до одного року, або пробаційним наглядом на термін до двох років, або обмеженням волі на той самий термін. Досудове розслідування триває, повідомляють у поліції.

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.