В Україні стало більше фальшивих гривень: як розпізнати підробку

Міський голова Вишгорода Олексій Момот та директор підрядної організації опинилися під підозрою у заволодінні бюджетними коштами. Офіс генерального прокурора повідомив, що у межах кримінального провадження перевіряються факти розтрати понад 6 мільйонів гривень, які могли бути виведені через фіктивні роботи та завищену вартість закупленої техніки. Йдеться про контракти на постачання двох екскаваторів-навантажувачів, які міська рада придбала на початку повномасштабної війни для добровольчого формування. Згідно зі слідством, техніку закупили через підприємство, яке не мало необхідних ресурсів для виконання цього контракту, а вартість екскаваторів була штучно завищена, що дозволило зловживати державними коштами.

Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки йдеться про фінансові ресурси, які повинні були використовуватись на підтримку обороноздатності країни в умовах війни. За інформацією прокуратури, внаслідок таких дій бюджет міста поніс серйозні фінансові втрати, а також зниження ефективності витрат, що вкрай важливо в умовах кризових ситуацій.

Ще один епізод стосується оплати 5 млн грн за роботи з днопоглиблення водойми у Вишгороді. Підрядник нібито не виконав ці роботи, однак мер підписав акти приймання та ініціював виплату.

Олексію Момоту інкримінують заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 ККУ). Сам Момот у коментарях заперечив звинувачення, назвавши справу «політичним замовленням». Він стверджує, що закупівлі та роботи були законними, а всі акти — підписані підрядниками та службами нагляду.

Олексій Момот очолює Вишгород із 2015 року. У 2016 він уже потрапляв у гучний скандал — тоді його затримала СБУ за підозрою у вимаганні 1 млн євро хабаря. Суд відсторонив його, але згодом він повернувся до виконання обов’язків. У 2020 році Момот знову переміг на виборах, балотуючись від партії «За майбутнє».

Тепер мер знову опинився в центрі корупційного скандалу, який може завершитися кримінальною відповідальністю та втратою посади.

У Херсонській області правоохоронні органи викрили корупційну схему, пов’язану з ремонтом і реконструкцією захисних укриттів, унаслідок якої місцеві бюджети зазнали збитків на суму понад 5,5 мільйона гривень. Слідство встановило, що незаконні дії відбувалися під час реалізації робіт, які мали забезпечити безпеку населення в умовах воєнної загрози.

За інформацією правоохоронців, керівник приватної будівельної компанії укладав договори з громадами Херсонського району на виконання ремонтних робіт. Після цього до офіційної документації вносилися завідомо неправдиві відомості щодо обсягів та вартості виконаних робіт. Частина робіт або взагалі не проводилася, або виконувалася не в повному обсязі, однак у звітних актах зазначалися значно завищені показники.

Інженер технічного нагляду, який мав контролювати виконання робіт, фактично ігнорував перевірки та підписав фіктивні акти, що спричинило додаткові збитки на суму майже 490 тис. грн.

У 2024 році та сама компанія повторила схему під час реконструкції укриття у медичному закладі Херсона, який також використовується як сховище під час обстрілів. Завищення даних у документації дозволило безпідставно отримати ще понад 5 млн грн.

Правоохоронці наразі розслідують усі обставини справи та встановлюють причетних осіб до незаконного привласнення коштів.

Ця проблема виникла внаслідок комплексу факторів, включаючи поточну ситуацію в країні та зміни у законодавстві. Компанії змушені адаптуватися до нових реалій, шукаючи інноваційні рішення для підтримки своєї діяльності та забезпечення якісного обслуговування клієнтів.

В «Аврорі» кажуть, що дефіцит робочих рук є впродовж усієї війни і зараз становить 8%. Однак ситуація загострилася після набуття чинності закону про мобілізацію. 18 травня на роботу не вийшли 80% водіїв компанії, виникли проблеми з доставленням товарів у магазини. Наразі у великої мережі є лише один водій вантажівок.

У «Нової пошти» – три водії великогабаритного транспорту. Бракує також кур’єрів: з 460 кандидатів на роботу (зокрема 130 жінок) у підсумку найняли тільки двох. Більшість відмовилися самі, бо хотіли працювати в пішій доставці.

Фармацевтичній компанії «Фармак» не вистачає вантажників, електрогазозварників, слюсарів-ремонтників, водіїв вантажних авто, інженерів.

У Ferrexpo на «чоловічих» посадах працює понад сотня жінок: водійки великовантажних автосамоскидів, електрогазозварювальниці, електромонтерки. Компанія почала навчати їх ще з 2020 року.

Співвласник EVA і Varus розповів, що жінки не хочуть навчатися і працювати на «чоловічих» посадах, навіть коли їм пропонують істотно вищу зарплату.

«Зараз у жінки в Україні немає проблеми знайти роботу. То навіщо їй обирати важкі спеціальності, якщо за ті самі гроші можна робити легшу роботу», – каже гендиректор “Логістик Юніон”.