В Україну прийшов сезон змій: як вберегтися від укусу

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо полковника однієї з військових частин Одеської області, якого звинувачують у зловживанні службовим становищем. Обвинувальний акт уже передано до суду, що відкриває шлях до юридичного розгляду справи.

За інформацією слідства, на початку 2025 року командир віддав наказ чотирьом підлеглим військовослужбовцям вирушити до міста Подільськ для проведення ремонтних робіт у квартирі, яка належить його тещі. Протягом трьох місяців — із січня по березень — замість виконання прямих службових обов’язків солдати займалися будівельними роботами: укладали плитку, шпаклювали стіни, встановлювали сантехніку та виконували інші роботи, пов’язані з ремонтом житла.

Попри це, військові продовжували отримувати бойові виплати, що призвело до збитків державі майже на мільйон гривень. Крім того, як зазначають у ДБР, дії командира створювали ризики для обороноздатності, адже підлеглі фактично були відсторонені від служби.

У квітні співробітники ДБР затримали полковника безпосередньо в квартирі під час перевірки виконаних робіт. Сам командир своєї провини не визнає. Він заявив, що бійці нібито «добровільно допомагали» з ремонтом під час повітряних тривог.

Слідчі готують цивільний позов для відшкодування збитків, завданих державі. Якщо вину полковника буде доведено, йому загрожує до шести років позбавлення волі.

Україна веде активну боротьбу з корупцією та вдосконалення законодавства у сфері фінансів через реформи, впроваджені в рамках програми Ukraine Facility. План реформ передбачає цілий ряд заходів, серед яких ключовими є створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, а також збільшення чисельності Вищого антикорупційного суду та створення Вищого адміністративного суду.

У рамках цих реформ також передбачено вдосконалення положень про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування. Очікується, що ці заходи сприятимуть впровадженню стандартів ЄС та ефективній боротьбі з відмиванням грошей та іншими видами економічної злочинності.

Україна отримає значну фінансову підтримку від Європейського Союзу у розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик протягом 2024–2027 років. Для успішної реалізації цих заходів необхідно провести Національну оцінку ризиків, уведення законодавства про реєстрацію банківських рахунків та впровадження програмного та апаратного забезпечення для Єдиного реєстру.

Очікується, що реформа буде завершена до 2027 року. Ці заходи також передбачають забезпечення доступу до інформації для Європейського бюро з питань запобігання шахрайству та інших міжнародних організацій для ефективної боротьби з корупцією та фінансовими злочинами.

Україна також планує оцінити необхідні зміни до законодавства для надання доступу до інформації про корупційні діяння для міжнародних слідчих організацій. Ці кроки вважаються важливими для покращення судової системи та забезпечення прозорості та відповідальності управління країною.

Висновки зазначеної статті вказують на серйозні зусилля України у боротьбі з корупцією та впровадженні реформ у сфері фінансів. Зокрема, план реформ передбачає створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, збільшення чисельності антикорупційних та адміністративних судів, а також вдосконалення законодавства про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування.

Фінансова підтримка Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик, дозволить Україні успішно реалізувати ці реформи. Очікується, що завершення реформ заплановано до 2027 року, і вони допоможуть забезпечити прозорість та відповідальність управління країною, а також ефективно боротися з корупцією та фінансовою злочинністю.

Ключові елементи військового обліку:

Як розповіла Пилипенко, з точки зору біології та еволюції стандартним часом для людини, для її природи є саме “зимовий” час, а не “літній”, який штучно створений.

“Людина до кінця не могла адаптуватися до “літнього” часу. Вона в середньому недосипала протягом цих 7 місяців – 50 хвилин. Якраз те, що нарешті ми вже прислухалися до більшості світової спільноти, тому що американське товариство з дослідження сну, європейські, всі ратують за те, щоб все ж таки відмінили переведення на “літній” час, тому що це абсолютно з точки зору здоров’я недоцільно, і з точки зору економіки. З іншої сторони, якщо подивитися на зони ризику, або як це буде впливати… у будь-якому випадку переведення годинника впливає негативно на людину, тому що нам треба перейти цей фарватер. Переведення стрілок годинника негативно впливає, тому що у людини якраз буде збиватися циркадна ритміка”, – сказала Пилипенко.

За її словами, переведення стрілок годинника створює десинхронізацію.

“Тобто ми їмо в один і той же час, температура тіла знижується відповідно до коливань біологічного годинника, артеріальний тиск, серцеві скорочення. Це все регулюється нашим внутрішнім біологічним годинником. Якраз ці циркадні ритми контролюють зміну дня і ночі. Ми не можемо просто змусити себе заснути, тому що така година. Або ми не можемо прокинутися, тому що, наприклад, зараз шоста година, а не сьома. Ми будемо або вставати невиспані, або прокидатися раніше, коли переводять стрілки годинника.

У цьому якраз ця невідповідність, яку дуже складно багатьом людям пережити. У нормі здорова людина адаптується до нового часу протягом 24-48 годин. Але при умові, якщо вона абсолютна здорова, і при умові, що немає недосипання. В українців у всіх недосипання. Ми всі недосипаємо через нашого хворого сусіда. Ми всі автоматично в зоні ризику, тому що ми маємо всі недосипання. Ми перебуваємо в затяжному стресі, який виснажує нервову систему”, – додала сомнолог.

Вона зазначила, що українці відчують наслідки переведення часу вже наступного понеділка.

“Звісно, що наслідки будуть. У першу чергу це в понеділок, тому що ми встаємо за новим часом. Лягаємо за старим, а встаємо все ж таки за новим. Їсти, наприклад, походи у вбиральню і т.д. у нас все ще будуть регулюватися старим ритмом. Так, говорять, що, типу, у нас буде на годину більше для сну, але циркадний ритм у нас додається якраз світлом. От якраз світло є датчиком. Наскільки воно попадає інтенсивно на сітківку ока, настільки мозок отримує інформацію про те, що зараз день або ніч”, – зазначила Пилипенко.

Переведення стрілок годинника в Україні регулюється постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року “Про порядок обчислення часу на території України”. У ній вказується, що на території України запроваджено час другого часового поясу з переведенням щорічно годинникової стрілки: в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.

У 2011 році Верховна Рада зробила першу спробу скасування переведення стрілок годинника, ухваливши постанову №3914, яка передбачала залишити в Україні “літній” час.

Однак це викликало невдоволення в західній частині України, зумовлене недоліком щодо занадто раннього пробудження, адже там сонячний час різко відрізняється від 3-го часового поясу. Висловлювалися думки, що такий час зашкодить перш за все дітям, що відвідують школи та дитсадки.

Згодом Рада визнала постанову такою, що втратила чинність. Чутки про нове скасування переведення стрілок годинника розпочалися у 2012 році. Наводилися аргументи, що скасування буде зручним для проведення Євро-2012.

У жовтні 2020 року нинішній спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс до парламенту законопроєкт, який мав скасувати перехід на “зимовий” та “літній” час.

Ухвалення закону, на думку Стефанчука, “має забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України, оскільки, як відомо, на тимчасово окупованих територіях України встановлений час держави-агресора – російської федерації. Тому встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу в свою чергу дозволить зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій”.

Розглянули у ВР документ лише через 6 місяців. Проєкт закону був ухвалений основу із скороченням строку підготовки, адже документ передбачав, що Україна має зилишитися у “зимовому” часі. Однак вже за декілька днів законопроєкт був відправлений на повторне друге читання.

Розглянули законопроєкт в парламенті лише через 3 роки. 16 липня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №4201 про скасування переведення часу в Україні з зимового на літній.

За законом, сезонний перехід часу на території України не здійснюється, а набрати чинності повинен з 1 січня 2025 року. Тобто Україна має залишитися у “зимовому” часі.

У вересні законопроєкт був переданий на Президенту України Володимиру Зеленському. Але нещодавно стало відомо, що Зеленський не має наміру підписувати закон про скасування сезонного переведення годинників. Повідомляється, що це рішення пов’язане з можливими економічними збитками та петиціями громадян.