Важливі події 7 березня: історія, традиції та цікаві факти

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з джерелами, Білий дім прийняв це рішення у відповідь на загрозу з боку Північної Кореї. США намагаються стримати режим Кім Чен Ина від відправки додаткових військових підрозділів на підтримку Росії у війні проти України.

“Інформація про рішення Байдена була передана Україні близько трьох днів тому”, — цитує видання слова джерела.

Чиновники США сподіваються, що ураження північнокорейських підрозділів у Курській області змусить Пхеньян переглянути свої плани щодо подальшої участі у війні. Якщо цей задум спрацює, російські сили зазнають невдачі на критичних напрямках фронту.

Рішення Білого дому дозволяє українським Силам оборони завдавати ударів по цілях у глибині території РФ за допомогою далекобійних ракет, таких як ATACMS, Storm Shadow та SCALP. Це означає, що українська армія тепер може завдавати удари не лише по російських військових об’єктах, а й по північнокорейських підрозділах, які діють на стороні Росії.

“Сили оборони України отримали право завдавати удари по російській території, зокрема по військах РФ та КНДР у Курщині”, — повідомляють ЗМІ.

Російська Федерація вже відреагувала на це рішення, пригрозивши, що удари по її території можуть призвести до ескалації конфлікту. У Раді Федерації заявили, що такі дії можуть зробити НАТО “прямим учасником війни в Україні” і навіть призвести до Третьої світової війни.

Син новообраного президента США Дональд Трамп-молодший також висловив занепокоєння, розкритикувавши рішення адміністрації Байдена як таке, що може призвести до небезпечної ескалації.

Офіційні представники Пентагону поки що відмовилися коментувати цю інформацію. Проте експерти зазначають, що це рішення може стати вирішальним фактором у зміні ходу війни, дозволяючи Україні більш ефективно протидіяти агресії та зупинити постачання північнокорейських сил на допомогу Росії.

За передбаченням директора Центру досліджень енергетики, Олександра Харченка, українські споживачі можуть стати свідками тривалих перебоїв з електропостачанням у цьому літі, які можуть тривати до шести годин на добу. Ця проблема стала результатом впливу різних факторів на енергетичну систему країни, загрожуючи її нормальному функціонуванню.

"Навіть за помірно-оптимістичним сценарієм розвитку подій, відключення будуть здійснюватися", — повідомив Харченко. "А за найгіршим сценарієм доступ до електрики буде обмежений протягом 4-6 годин на добу". Щоб забезпечити безперебійне електропостачання взимку або з мінімальними перебоями, необхідно виконати низку умов: відновити пошкоджені електростанції, збільшити навантаження на атомні електростанції до максимуму та мати здатність імпортувати енергію з Європейського Союзу на рівні 2 ГВт.

"Втрата до 7 ГВт енергії та пошкодження розподільних мереж і підстанцій ставлять під сумнів оптимістичний сценарій", — підкреслив Харченко. "Україна не готова забезпечити безперебійне електропостачання під час піків споживання влітку та зимою".

Таким чином, незважаючи на оптимістичні заяви влади та декларації Галущенка про цілісність енергосистеми країни, сценарій "чорної зими", про який попереджали ще минулої зими, 2024-2025 року стає цілком реальним, оскільки теплову та енергетичну інфраструктуру винесено.

Висновки до цієї статті вказують на серйозні проблеми української енергетичної системи, які можуть призвести до тривалих перебоїв з електропостачанням у наступному літі. Прогнозовані відключення електроенергії на тривалі періоди, до шести годин на добу, можуть виникнути через пошкодження енергетичної інфраструктури та недостатню готовність до забезпечення енергією під час піків споживання. Необхідно проводити серйозні заходи щодо відновлення та підвищення ефективності енергосистеми, щоб уникнути серйозних перешкод у функціонуванні країни та забезпечити безперебійне електропостачання для населення та промислових підприємств.

Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Артем Ситник висловив свої коментарі щодо зростання корупційних ризиків у Збройних силах внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Він наголосив, що війна завжди призводить до збільшення корупційних ризиків, навіть у тих сферах, де рівень корупції в мирний час був низьким. Ситник пояснив зростання корупції у Збройних силах значним збільшенням бюджету, який став найбільшим з початку повномасштабного вторгнення. Проте він відзначив, що основний пріоритет полягає в тому, щоб запобігти корупції в армії, щоб не створювати підстав для російської пропаганди, яка стверджує, що в Україні все корумповано та розкрадається. Також він зауважив, що роботу правоохоронних органів можна вважати досить ефективною, оскільки вони виявляють корупцію, що свідчить про певний прогрес у зниженні корупційних ризиків. Щодо скандалів, пов’язаних із закупівлями у Збройних силах, слідчі викрили справу про оборудки з закупівлями одягу та білизни, а також корупційну схему придбання боєприпасів. Відповідні особи знаходяться під слідством або вже підлягли арешту.

• Війна із Російською Федерацією призводить до збільшення корупційних ризиків у Збройних силах України, навіть у тих сферах, де рівень корупції раніше був низьким.

• Збільшення бюджету Збройних сил, обумовлене вторгненням Росії, сприяє появі нових корупційних можливостей.

• Основним пріоритетом є запобігання корупції в армії для уникнення використання цього факту російською пропагандою для дискредитації України.

• Діяльність правоохоронних органів показує певний прогрес у боротьбі з корупцією, що свідчить про ефективність їхньої роботи.

• Слідчі вже виявили деякі корупційні схеми у закупівлях у Збройних силах та проводять розслідування, що дозволяє надіятися на подальше зменшення корупційних ризиків.

У грудні 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України підписав одразу п’ять контрактів із харківським товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдінг» на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівлі склав 16,5 тисячі тонн, а сума договорів сягнула 914,54 мільйона гривень. Метою цих угод стало формування стратегічного резерву пального, розрахованого на тривале зберігання терміном до п’яти років.

Згідно з умовами контрактів, середня ціна однієї тонни бензину становить близько 57 500 гривень. Саме цей показник привернув увагу експертів і учасників ринку, адже він помітно перевищує пропозиції інших державних компаній. Для порівняння, у той самий період «Укрнафта» пропонувала аналогічне паливо за нижчою вартістю, що породило дискусії щодо економічної доцільності обраного постачальника.

Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.