Вчені дослідили як радіація вплинула на тварин у Чорнобильській зоні

Наприкінці вересня в українських Карпатах уже нагадала про себе справжня зима. У гірському масиві Чорногора температура вночі знизилася до -3 градусів, а вершини вкрилися першим шаром снігу. Про це 29 вересня повідомив у Facebook фахівець із моніторингу погоди Василь Фіцак, оприлюднивши світлини засніжених хребтів.

За його спостереженнями, окрім морозу, у високогір’ї фіксувався сильний вітер східного та північно-східного напрямку зі швидкістю 8–9 м/с. Така комбінація холоду і поривів вітру створила відчуття ранньої зими ще до початку жовтня. Снігова ковдра вкрила значну частину вершин, а синоптики попереджають, що у найближчі дні в горах можливий мокрий сніг та подальше зниження температури.

Водночас в інших регіонах України таких морозів поки не очікується. За прогнозом Укргідрометцентру, 29 вересня погода в більшості областей залишатиметься прохолодною та дощовою. У західних та північних регіонах пройдуть помірні опади, в інших — невеликий дощ переважно вдень. Ніч пройде без істотних опадів. Температура повітря в західних та північних областях коливатиметься в межах від +9 до +14 градусів, у центральній та східній частинах країни — до +18. На високогір’ї Карпат очікується від 1 до 5 градусів тепла вдень.

У столиці також прогнозується мінлива хмарність і дощ. Синоптики обіцяють температуру вдень у межах +11…+13 градусів. Вітер буде східного напрямку зі швидкістю 5-10 м/с.

Осіння прохолода поступово набирає обертів, і хоч більшість території України ще залишається без заморозків, Карпати вже демонструють перші ознаки наближення зими.

На Сумщині, що продовжує бути ареною боротьби зі загрозою, активно триває процес розмінування земель, які колись були віддані під ворожу окупацію. Сапери, обіймаючи у своїх руках безпеку місцевих мешканців, вже успішно очистили від небезпеки майже сорок гектарів територій за допомогою машин механізованого розмінування. Нині, їхні зусилля спрямовані на обстеження земельних угідь одного з населених пунктів у Охтирському районі, де використовується передова техніка у вигляді машини MV-4.

Загалом, з початку війни сапери здолали понад дев'ять тисяч вибухонебезпечних предметів і оглянули понад чотири тисячі дев'ятсот тринадцять гектарів території. Проте, не дивлячись на всі їхні зусилля, Сумщина залишається однією з найбільш замінованих областей України. Агресор не здається і продовжує свої підступні дії.

Лише за останні два тижні шість населених пунктів Шосткинського та Сумського районів потерпіли від обстрілів та замінувань повітряними засобами мінування. Ракети РБК 500, відомі як "кулькові бомби", стали несподіваним і небезпечним "подарунком" для мирного населення, мінюючи площі на сотні метрів. Сотні цих кулькових бомб були розкидані по селах: Стара Гута, Ромашкове, Марчихина Буда, Муравейне, Басівка та Прогрес, що стало причиною серйозної загрози для місцевого населення.

Знешкодження кулькових авіабомб, які російські війська скидають на територію області, ведуть вибухотехніки Національної поліції у Сумській області, а також військові. Ці авіаційні разові бомбові касети містять небезпечні боєприпаси — кулькові осколкові авіаційні бомби ШОАБ-0,5. Коли ці бомби розлітаються по широкій площі, вони стають загрозою для життя та здоров'я мирного населення, вибухаючи при зіткненні з поверхнею, деревами та будь-якими предметами, що потраплять на їхній шлях.

У разі, коли частина кулькових авіаційних бомб не активується і може залишатися в ґрунті або на поверхні землі, спеціалісти відділу вибухотехнічної служби Головного управління національної поліції у Сумській області виїжджають на місце події, щоб здійснити розмінування території. Для цього вони використовують металошукачі, які дозволяють виявити ці вибухонебезпечні предмети. Це надзвичайно важливо, оскільки такі сріблясті кулі, що не спрацьовують відразу, можуть привертати увагу людей і викликати бажання наблизитися до них. Проте це є категорично небезпечно, оскільки існує серйозна загроза вибуху. Під алюмінієвим корпусом кулькових бомб розташовано понад три сотні готових уламків у вигляді сталевих кульок діаметром 5,5 мм та вагою 70 грамів вибухівки", – роз'яснює начальник відділу вибухотехнічної служби Головного управління національної поліції в Сумській області Ігор Черняк.

У вищезгаданій статті наголошується на важливості та складнощах, пов'язаних з розмінуванням територій, які були піддані ворожій окупації. Сапери зі Сумської області активно працюють над знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися в ґрунті або на поверхні землі після обстрілів. Необхідність у таких заходах виходить за межі тільки забезпечення безпеки, оскільки невибухнувші кульки можуть привертати увагу мирного населення та стати причиною серйозних травм або загибелі. Праця вибухотехнічних спеціалістів є надзвичайно важливою для забезпечення безпеки місцевого населення та відновлення нормального життя в районах, що постраждали від воєнних дій.

У міжвідомчій доповіді Конгресу США бізнесмен Тимур Міндіч згадується як колишній партнер президента Володимира Зеленського у комерційних проектах. Документ містить інформацію про його можливу причетність до розкрадання коштів, які надходили в Україну як міжнародна допомога.

Звіт Конгресу детально описує низку фінансових операцій, у яких, за даними розслідувачів, міг фігурувати Міндіч. Окремо підкреслюється, що увага слідчих зосереджена на механізмах перерахування коштів та потенційних схемах їх використання.

У документі зазначено, що серед фігурантів розслідування у справі державної компанії «Енергоатом» фігурують Тимур Міндіч, ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, міністр енергетики та міністр юстиції. Також вказується, що згодом Міндіч залишив територію України, а міністр юстиції, колишній міністр енергетики та керівник Офісу президента подали у відставку.

У звіті йдеться про можливу корупційну схему в «Енергоатомі» на суму не менше 100 мільйонів доларів. У документі наголошується, що компанія не лише забезпечує близько половини електроенергії в Україні, а й бере участь у розподілі міжнародної допомоги, спрямованої на підтримку енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак.

Автори доповіді звертають увагу на те, що будь-які корупційні ризики у сфері управління міжнародною допомогою можуть негативно впливати на довіру партнерів та ефективність відновлення критичної інфраструктури.

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

«Чим займається український вчитель або студент за кордоном – не питання української держави. Вона не питає, чи він студент, чи він бомжує», – сказав Винницький.

Віцепрем’єрка Ірина Верещук, присутня на нараді, спробувала зупинити свого колегу, зауваживши: «Пане, Михайле, ну що це ви таке говорите?». Однак це не змогло завадити хвилі критики, яка накотилася після публікації відео.

Доктор гуманітарних наук Павло Левчук, який також був на нараді, висловив своє обурення у Facebook, вказуючи на неприйнятність таких висловлювань. Його підтримала українська письменниця та правозахисниця Анастасія Мельниченко, яка назвала заяви Винницького принизливими для українських науковців, що працюють за кордоном.

Мельниченко зазначила, що в той час, як Росія активно просуває свої наративи у західних університетах, українські науковці отримують підтримку від західних інституцій. Вони публікують наукові статті, пишуть монографії та впроваджують стандарти західної академії в Україні. Однак, за словами активістки, Міністерство освіти не вважає їх важливими для держави.

«Але для МОН ми “бомжі”, і “не науковці”. І МОН в особі Винницького всіляко демонструє, що ми державі Україна не потрібні», – додає Мельниченко.

Наступного року Мельниченко працюватиме в університеті Турку на спеціально створеній позиції для українських аспірантів. Вона матиме можливість проводити дослідження, користуватися університетською інфраструктурою та співпрацювати з провідними дослідниками. За її словами, українські науковці мають чудові можливості за кордоном, але держава не цінує їхнього внеску.

Винницький не коментував цей інцидент, і від очільника МОН Оксена Лісового також не було жодних заяв з цього приводу.