Військового засудили на 5 років за дезертирство

У Голосіївському районі Києва сталася серйозна інцидентна ситуація в одному з розважальних закладів: правоохоронці затримали 21-річного іноземця, який під час конфлікту завдав ножових поранень 20-річному місцевому жителю. Інформацію підтвердили у пресслужбі поліції Києва, зазначивши, що подія мала наслідки, які могли бути значно тяжчими.

За даними слідства, конфлікт розпочався на терасі закладу, коли іноземець почав нав’язливо поводитися щодо незнайомої дівчини. Її супроводжуючий, молодий киянин, зробив зауваження і намагався припинити небажану поведінку. Натомість агресор спровокував бійку, під час якої дістав ніж і завдав потерпілому три удари в область грудної клітини.

Постраждалого госпіталізували, а нападника затримали на місці події. За фактом умисного тяжкого тілесного ушкодження та хуліганства розпочато досудове розслідування. Наразі вирішується питання щодо обрання затриманому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Затриманому загрожує до восьми років позбавлення волі за вчинені злочини.

Верховна Рада України прийняла нову процедуру, яка дає змогу чоловікам та жінкам, навіть не є військовослужбовцям, стати батьками після смерті. Згідно з цим нововведенням, партнери загиблих зможуть використати їхні заморожені репродуктивні клітини для породження дитини, яка буде визнана рідною з повним спектром прав, передбачених законодавством. Депутати прийняли два документи для цього: один головний у цілому і ще один допоміжний у першому читанні. Щоб розпочати цю процедуру, потрібне затвердження обох документів та підпис президента.

Проблема можливого знищення сперми загиблих військових була вже вирішена ухваленням головного документа в цілому. Цей крок був здійснений після гучного скандалу наприкінці січня, коли стало відомо, що Рада заблокувала можливість посмертного батьківства та навіть передбачила примусову утилізацію замороженого біоматеріалу військових після їхньої загибелі. Про ці нові зміни оголосив Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, який був автором скандальних правок до попередньої редакції закону та обіцяв виправити ситуацію. Згідно з виступом Радуцького, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №10448, який містить ключові нововведення.

У попередній редакції закону, після смерті військового, зберігання репродуктивних клітин припинялося, і їх мали утилізувати. Проте, в новій редакції, у разі загибелі військового (чи військової) або оголошення його померлим, репродуктивні клітини зберігаються за рахунок держави протягом трьох років. Після цього терміну вони також можуть залишатися збереженими, але вже за рахунок особи, яка була вказана померлим як розпорядником свого біоматеріалу за життя.

Революційність цього законодавчого акту полягає в тому, що вперше в Україні передбачено можливість громадянину розпорядитися своїми репродуктивними клітинами у разі своєї смерті, оголошення судом померлим або безвісти відсутнім. Ця можливість стосується будь-якого громадянина, а не тільки військовослужбовця. У випадку народження дитини відповідно до прижиттєвого розпорядження громадянина і завдяки репродуктивним технологіям, загиблий "визнається батьком чи матір'ю народженої у такий спосіб дитини". Протягом трьох місяців після введення в дію закону, уряд має прийняти додаткові норми, щоб врегулювати всі юридичні тонкощі. Водночас, закон визнає чинними заповіти та інші нотаріально посвідчені волевиявлення громадян стосовно їхнього біоматеріалу, які були укладені до прийняття цього закону.

Юристка Олена Бабич високо оцінила новий документ, щодо якого в соціальних мережах розпочався скандал у зв'язку з попереднім законом. Вона зазначила, що цим законом планується реалізувати довгочекане бажання репродуктивної спільноти – законодавчо врегулювати використання репродуктивних клітин після смерті особи, не обмежуючись лише військовослужбовцями. У першому читанні Рада також ухвалила законопроєкт № 10450 про внесення змін до Цивільного кодексу, який передбачає визнання батьківства та надання пільг таким дітям. За словами депутата Радуцького, цей закон не лише дозволяє захисникам визначати долю своїх репродуктивних клітин у разі смерті, а й надає можливість використовувати допоміжні репродуктивні технології. Він зазначив, що ця особа буде визнана батьком або матір'ю дитини, народженої за допомогою цих технологій.

У листопадовому законі, що стосується права на безкоштовне зберігання репродуктивних клітин військових, була внесена поправка, яка передбачала утилізацію біоматеріалу в разі їхньої загибелі. Це викликало гучний скандал, особливо в умовах війни, коли багато людей щодня ризикують своїм життям на фронті. Багато депутатів заявили, що ця поправка була додана на останньому етапі і не мала підтримки профільного комітету. Сам автор поправки, Радуцький, відкинув її, назвавши її неправильною та несправедливою щодо героїв та їхньої пам'яті. Він обіцяв виправити ситуацію до набуття чинності попередньої редакції закону.

Українська Верховна Рада прийняла важливі закони, які стосуються права на батьківство після смерті особи. Ці законодавчі акти передбачають можливість використання репродуктивних клітин померлих осіб для породження дітей, а також визнання їхнього батьківства. Нововведення розширюють права не лише військовослужбовців, а й всіх громадян України. Важливою є також ініціатива з внесення змін до Цивільного кодексу, яка передбачає надання пільг таким дітям. Гучний скандал, що виник під час обговорення попередньої редакції закону, свідчить про важливість цього питання для українського суспільства. Вирішення цих питань стало актуальним в умовах війни, коли багато людей щодня ризикують своїм життям на фронті. Закони забезпечують правову основу для регулювання репродуктивних прав громадян після їхньої смерті і відображають важливість захисту цих прав в умовах сучасного українського суспільства.

Міністерство оборони України оголосило про запуск бета-тестування оновленої функції в застосунку «Резерв+», що відкриває нові можливості для багатодітних батьків. Йдеться про дистанційне оформлення відстрочки від мобілізації без необхідності особистого відвідування територіальних центрів комплектування. Такий крок став продовженням курсу на цифровізацію державних сервісів і спрощення взаємодії громадян із державними структурами.

Головна зміна полягає в тому, що відтепер під час перевірки права на відстрочку враховуються всі неповнолітні діти віком до 18 років, незалежно від того, чи народжені вони в одному шлюбі, чи в різних. Таким чином держава визнає реальні сімейні обставини та забезпечує рівний підхід до всіх багатодітних батьків. Раніше скористатися онлайн-сервісом могли лише ті, хто мав трьох дітей, народжених в одному зареєстрованому шлюбі, що створювало додаткові труднощі для багатьох родин.

У Міноборони пояснюють, що новий підхід спрямований на усунення обмежень, які не враховували реальні життєві обставини родин. Система автоматично перевірятиме інформацію через державні реєстри, зокрема дані про дітей та наявність заборгованості зі сплати аліментів у Єдиному реєстрі боржників.

Якщо заборгованість перевищує суму платежів за три місяці або в реєстрах виявлено некоректні дані, відстрочку не буде надано. У такому випадку заявнику потрібно спершу врегулювати фінансові зобов’язання та оновити інформацію.

На першому етапі функція буде доступна лише користувачам зі списку бета-тестувальників. Після завершення тестування послугу планують відкрити для всіх багатодітних батьків.

Процедура оформлення відбувається повністю в електронному форматі. Користувач подає запит у застосунку, система перевіряє підстави, і в разі підтвердження інформація про відстрочку відображається в електронному військово-обліковому документі. Зазвичай обробка заявки займає від кількох хвилин до кількох годин.

У відомстві наголошують, що цифровізація процесу дозволяє підвищити прозорість, мінімізувати людський фактор та зменшити навантаження на територіальні центри комплектування.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення прокурора прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Михайла Горощенка після масштабного корупційного скандалу, що привернув значну увагу суспільства та правоохоронних органів. Рішення комісії стало логічним продовженням подій, які розгорталися після затримання посадовця 27 травня 2025 року в Києві неподалік ресторану «Sunset Terrace». Саме там, за даними оперативників, він отримав від посередника 10 тисяч доларів, а передача відбувалася під повним контролем СБУ та Державного бюро розслідувань.

Слідство стверджує, що Горощенко вимагав кошти як плату за нібито можливість вплинути на перебіг одного з кримінальних проваджень у Київській області. Суть обіцянки, зафіксованої детективами, полягала в тому, що прокурор нібито міг домогтися перекваліфікації підозри з тяжкої корупційної статті, пов’язаної з отриманням хабара, на значно м’якшу норму. Така «послуга» відкривала б для підозрюваного шлях до уникнення суворого покарання, а також створювала ризики для подальшого розвалу справи.

Розмови про суму та погрози «реальним строком» тривали кілька тижнів до затримання. За інформацією правоохоронців, прокурор усвідомлював ризик документування та навіть радив співрозмовникам бути «конспіративнішими», однак продовжував вимагати кошти. Його пояснення про те, що гроші були нібито компенсацією за пошкодження автомобіля дружини після ДТП, комісія назвала вигаданими — жодного підтвердження такої аварії не надано.

Після повідомлення про підозру дії прокурора кваліфікували як шахрайство в особливо великих розмірах. КДКП, розглянувши дисциплінарні матеріали, дійшла висновку, що поведінка Горощенка грубо порушує стандарти доброчесності і є несумісною з перебуванням у системі прокуратури. Навіть його понад двадцятирічний стаж, який зазвичай розглядають як пом’якшувальну обставину, не вплинув на рішення.

Комісія остаточно ухвалила звільнення та направила його Генеральному прокурору для виконання. Відтепер Михайло Горощенко офіційно позбавлений посади та статусу прокурора.