Військовий з одеського ТЦК вимагав гроші за зняття з бази розшуку

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Емоційний допис відомого львівського активіста Івана Спринського перед початком повномасштабного вторгнення тоді, у вже далекому 2022-му – майже нікого не зацікавив. Події які відбуваються останніми роками просто змивають інформаційним потоком все, що не стосується війни Росії з Україною. Так тонули повідомлення про зловживання голів МСЕК, так зникали з поля зору громадськості факти корупції прокурорів, керівників ТЦК, та й узагалі чиновників різних рівнів. Бо “не на часі”. І тільки фото та відео з десятками мільйонів доларів та євро, розкладені по матрасах таких “героїв” під час обшуків, – змушують владу хоч щось робити. Але вже глобально. Як було свого часу зі звільненням усіх воєнкомів. Або, нещодавно, з ліквідацією усіх медико-санітарних комісій країни.

Встежити за усіма ділками в такій великій країні, – звісно непросто. Тим більше, коли деякі правоохоронці, які мають у цей відповідальний момент виявляти максимальну принциповість – далі думають про особистий зиск. Та просто “обілечують” людей, які мали б сидіти в буцегарні.

У випадку з WEST AUTO HUB, спрацював саме це принцип. Високі покровителі в МВС та Верховній Раді, надприбутки від торгівлі дорогими автівками з Європи, які у розпал війни тисячами завозилися під виглядом гуманітарного вантажі. Все це дало можливість власникам компанії стимулювати чиновників на покривання злочинної діяльності власників волинської фірми. Апетити Дмитра Мельника та його партнера Сергія Мостенця зростали безмірно. А совість розчинялася в мільйонах валюти. І зрештою, хлопці вирішили, – а чого б не заробити торгівлею на крові?

ДОВІДКА

Згідно офіційих джерел Головним слідчим управлінням СБ України порушено кримінальну справу № 42022000000001549 від 04.11.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України. Згідно з матеріалів кримінальної справи ТОВ «Інвест Партнерс» та група компаній що проводять свою господарську діяльність під брендом «West Auto Hub» та займаються збутом нових та вживаних автомобілів, зокрема: ТОВ «Авто Вест Груп» (код ЄДРПОУ 38966022, зареєстроване за адресою: Волинська обл., с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 74) ТОВ «АВГ Транс» (код ЄДРПОУ 43491568, зареєстроване за адресою: Волинська область, с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 74), ТОВ «АВГ КАРС» (код ЄДРПОУ 41400897, зареєстроване за адресою: Волинська обл., с. Струмівка, вул. Рівненська, б. 74), ТОВ «АВГ РЕНТ» (код ЄДРПОУ 43676854, зареєстроване за адресою: Волинська обл., с. Струмівка, вул. Рівненська, б. 74) (далі за текстом – компанія «West Auto Hub») та пов’язані з ними особи під час дії військового стану в Україні впровадили протиправний механізм із закупівлі транспортних засобів в офіційних українських дилерів автомобілів задля їх вивезення за межі держави, та з метою подальшого продажу на території російської федерації через суб`єкти господарювання держави-агресора. Чим порушили Постанову КМУ № 187 від 03.03.2022 року та режим санкцій запроваджений США, Європейським Союзом та Великою Британією, щодо обмеження операцій з російською федерацією на суму, що перевищує еквівалент 50000 Євро.

Суть звинувачень українських правоохоронців – посадові особи та власники волинської компанії закупили як мінімум десяток престижних авто, зокрема марки BMW, і через підставних осіб продали їх до Росії. Цим, прямо порушили постанову Кабміну № 187, якою заборонено торгівлю з державою-агресором.

ПРОСТО БІЗНЕС?

До війни власникам “ВЕСТ АВТО ХАБУ” завжди вдавалося виплутатися від усіх звинувачень на свою адресу. Хоча підозри щодо їх протиправної діяльності виникали у правоохоронців неодноразово. Приміром, як заявляв свого часу екс-нардеп, волинянин Ігор Лапін, – фірма Дмитра Мельника широко використовувала схему з нелегальним завезенням вживаних автівок з допомогою так званих “митних майданчиків”. Це коли техніка, за помірну плату митниками на кордоні, транзитом ввозилася на територію усе того ж West Auto Hub в с. Струмівка, що біля Луцька.

Нині, цей скромний ще років 5 тому митний майданчик – виглядає так.

За інформацією з офіційного сайту компанії, такі центри є в найбільших українських регіонах Заходу та у Києві. І що наштовхує на певні роздуми, усі ці, фактично, торгові майданчики з продажу автомобілів приватними особами, – інтегровані з державними сервісними центрами МВС. І що менш кидається у вічі – на території цих автосалонів завжди присутні представники української митниці. Так-так, ви прочитали точно – на території приватної компанії, в західних регіонах України, що межують з державними кордонами, для зручності ведення бізнесу цієї компанії, постійно працюють державні установи. І якщо подивитися коментарі простих громадян, що мали необережність оформлювати продаж чи купівлю автівки в таких регіональних сервісних центрах МВС, стає зрозуміло, що працюють саме на користь WAH. Менеджери компанії завжди мають перевагу в оформленні документів. Усім іншим – черга, на кілька днів очікування. Доки віп-клієнтам “Веставтохабу” буде оформлено техпаспорт та всі необхідні документи – під ключ.

У чому ж секрет такої вибіркової любові МВС та держмитниці до цієї фірми? Чим таким особливим вирізняються її власники?

ДАХ ВЛАДИ?

За рік до початку великої війні в ЗМІ з’явилася цікава інформація. Нині ув’язнений олігарх Ігор Коломойський раптом продає одне зі своїх успішних інтернет-видань “The Бабель” маловідомим бізнесменам з Луцька. При тому, що продає за номінальною вартістю. Власниками ЗМІ стали усе ті ж Дмитро Мельник, Сергій Мостенець, а оперативне управління ресурсом відійшло до бізнесмена з Луцька, співвласнику IT-компанії “Ідейл” Вадиму Махомеду. Махомед з’явився в цьому переліку зовсім не випадково. Його дружина Ольга, як свідчать офіційні джерела – одна з топ-менеджерів того ж “Вест авто Хабу” та споріднених з компанією Дмитра Мельника фірмочок. А коли переглянути портфоліо успішних проектів компанії “Ідейл”, де керує Вадим Махомед, то там ви одразу побачите як розробку порталу самого “Вест Авто Хабу”, так і великої кількості компаній що належать опальному олігарху. Включно з сайтом “1+1 медіа”. Випадковість, – не думаю, – як казав головний пропагандист Кремля Кисєльов.

Участь у медійних проектах тепер дає волинським махінаторам значні переваги перед колегами. На сторінках тепер підконтрольного інтернет видання, та дружніх до нього часто мелькають відомі нардепи. Звісно у позитивному сенсі. Тож все, що стосується саме автомобільного бізнесу цих людей, завжди має підтримку частини влади. Варто згадати лишень дивне рішення української влади тимчасово відкрити кордони для безмитного завезення більш як мільйона автівок у 2022 році – у розпал російської агресії. Тоді це страшенно обурило владу дружньої нам Польщі. Створило купу прецедентів, з затримкою важливих вантажів, і військових теж, – на кордоні. І геть зіпсувало наш імідж в очах західних союзників.

Хто ж нажився на цьому? Не треба ходити до ворожки. А просто подивитися, як у важкі роки війни, наче гриби після дощу мало не у кожному місті з’явивлися представництва WAH.

ДЕРЖАВНА ЗРАДА?

Як саме, нехай і специфічний, український бізнесмен Дмитро Мельник зважився на зраду державних інтересів? Журналісти мали б задати це питання йому особисто. Бо фіційно провадження СБУ щодо його компанії, не коментують. Пан Дмитро завжди при спробі з ним зв’язатися, що він не може говорити, і нічого не буде коментувати ЗМІ. І звісно, має таке право… – як громадянин іншої країни. У власника кількох успішних українських компаній, як виявилося, вже давно паспорт громадянина Словаччини. Він офіційно зареєстрований у м. Жиліна, які члени його родини, та співвласники його фірм.

Саме це, вочевидь, і стало лазівкою для торгівлі з державою-агресоркою. Формально Дмитро Мельник та його друзі – громадяни країни яка відома своїм поблажливим ставленням до бізнесу з еРеФією. А фактично, та ж компанія, що офіційно працює в Україні була спіймана СБУ на поставці дорогих “Мерседесів”, “БМВ” та “Бентлі” з “Мазераті” російським посадовцям. Мабуть щоб їм було комфортніше віддавати накази про щоденне вбивство та катування українських громадян.

Для довідки, аби не було сумніву у викладеному. З витягу провадження СБУ:

На момент здійснення злочину посадовими особами юридичних осіб, а також їх бенефіціарами були:

ТОВ «Інвест Партнерс» (LLC INVEST PARTNERS)

В період порушення санкційного режиму керівником компанії був:

Мельник Дмитро Олександрович,

бенефіціари:

Махомед Ольга Володимирівна

Мостинець Юлія Олександрівна

Мельник Яніна Євгенівна

ТОВ «Авто Вест Груп» В період порушення санкційного режиму керівником компанії був:

Борецький Вадим Іванович

Мельник Ірина Олександрівна (представник)

бенефіціари:

Мельник Дмитро Олександрович Словаччина, місто Жиліна

Зінченко Інеса Василівна ТОВ «АВГ Транс» (LLC AWG TRANS).

В період порушення санкційного режиму керівником компанії був: Драла Давид Андрійович.

Чи будуть покарані волинські горе-бізнесмени. Бо нині вони, начебто, надійно захищені від українських правоохоронців паспортами громадян ЄС. Та чи так це? Цього разу, Дмитру Мельнику, Сергію Мостенцю, та їхнім подільникам не поталанило. Бо вчинили вони вже злочин навіть за законами ЄС. А все тому, що Європейським Союзом давно запроваджено санкційні обмеження щодо резидентів рф та їх операцій і майна. Зокрема, для експорту з ЄС до Росії прямо заборонені предмети розкоші, до яких, серед іншого, відносяться розкішні автомобілі, вартістю більшою від 50-ти тисяч євро.

Перелік десяти найдорожчих контрактів, укладених за кошти бюджету Києва у 2025 році, демонструє чітко окреслений вектор міських витрат. Абсолютна більшість найбільших фінансових зобов’язань столиці зосереджена навколо дорожньої інфраструктури, що перетворює структуру закупівель на доволі одноманітну картину, де альтернативні напрями розвитку опинилися на другому плані.

Із десяти найбільших договорів сім прямо пов’язані з будівництвом нових доріг, реконструкцією транспортних розв’язок або капітальним ремонтом магістралей. Ключовим замовником у цій групі виступила комунальна корпорація «Київавтодор», яка уклала шість контрактів із топ-десятки. Саме через цю структуру проходять основні бюджетні потоки, спрямовані на оновлення дорожньої мережі міста.

Загалом упродовж 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів уклали майже 91,5 тисячі договорів. Сукупна вартість цих закупівель сягнула 71,34 мільярда гривень. Із них два контракти перевищили межу в один мільярд гривень, ще шість укладено на суми від пів мільярда до мільярда, а три договори майже дотягнули до позначки 500 мільйонів гривень.

Найдорожчою угодою року став контракт на капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 мільярда гривень. Замовником виступила корпорація «Київавтодор». З урахуванням довжини шосе у 5,4 кілометра вартість оновлення одного кілометра перевищує 233 мільйони гривень. Проєкт передбачає не лише заміну дорожнього покриття, а й встановлення нових світлофорів, облаштування додаткових смуг для лівих поворотів і елементів безбар’єрності. Завершити роботи планують до вересня 2027 року. Підряд отримала компанія «Група компаній “Автострада”», яка також була виконавцем рекордного контракту 2024 року на будівництво метро на Виноградар.

Друге місце в рейтингу посів договір на завершення робіт з будівництва Подільського мостового переходу. Його вартість склала 1,18 мільярда гривень. Контракт уклала «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» з тією ж компанією «Автострада». Підрядник має виконати роботи на ділянці між вулицями Набережно-Хрещатицькою та Петра Вершигори до квітня 2026 року.

Третя за вартістю угода також стосується дорожньої інфраструктури і знову дісталася «Автостраді». Йдеться про капітальний ремонт шляхопроводу у складі транспортної розв’язки на перетині вулиці Миропільської з Броварським проспектом і лінією метро біля станції «Чернігівська». Вартість договору склала 985 мільйонів гривень, завершення робіт заплановане до кінця 2027 року.

Четвертий контракт дещо вибивається з суто дорожньої тематики. Майже 950 мільйонів гривень було спрямовано на закупівлю електричної енергії для потреб «Київпастрансу». Договір діяв з березня по грудень 2025 року і забезпечував електроенергією філії та підрозділи підприємства.

П’яту позицію в рейтингу посів договір на капітальний ремонт проспекту Валерія Лобановського в Солом’янському районі. «Київавтодор» замовив роботи на суму близько 785 мільйонів гривень у приватного підприємства «Київшляхбуд». Угоду підписали наприкінці грудня 2025 року, а завершити роботи планують до середини 2027 року.

Шостий найдорожчий контракт також уклала корпорація «Київавтодор». Він передбачає капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Осокорки» на проспекті Миколи Бажана. Вартість робіт — понад 655 мільйонів гривень. До цього проєкту готувалися кілька років, однак його реалізація неодноразово відкладалася. Переможцем тендеру стала компанія «Укртрансміст».

Сьомий контракт стосується реконструкції дамб мулових полів №1 та №2 Бортницької станції аерації. Договір на понад 562 мільйони гривень уклало підприємство «Київбудреконструкція» з компанією «ТФМ-Схід». Примітно, що вже за кілька місяців сторони підписали додаткову угоду на ще 147 мільйонів гривень.

Восьме місце посів договір на капітальний ремонт вулиці Міської на ділянці від проспекту Палладіна до дороги Київ–Гостомель. За протяжності лише 1,75 кілометра вартість робіт перевищила 500 мільйонів гривень, що означає понад 286 мільйонів за кілометр. Підрядником стала компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл».

Дев’ятий контракт стосується житлово-комунальної сфери. «Київводоканал» уклав угоду на постачання понад 15 тисяч тонн гідроксихлориду алюмінію для очищення води. Вартість договору склала 485 мільйонів гривень, строк постачання — до березня 2026 року.

Замикає десятку ще один договір «Київавтодору» — на капітальний ремонт проспекту Свободи. Його вартість становить 459 мільйонів гривень, а виконавцем знову стало підприємство «Київшляхбуд».

За підсумками року «Київавтодор» уклав найбільшу кількість найдорожчих контрактів, однак за загальним обсягом закупівель лідером 2025 року стало підприємство «Київтеплоенерго». Воно здійснило понад дві тисячі закупівель на суму більше ніж 7,5 мільярда гривень. Для порівняння, загальний обсяг замовлень «Київавтодору» склав близько 6 мільярдів гривень.

Таким чином, бюджетна політика Києва у 2025 році була чітко сфокусована на дорожній і транспортній інфраструктурі, тоді як інші сфери міського розвитку отримували фінансування значно меншого масштабу.

У Харківській області набирає обертів гучна історія, яка привернула увагу громадськості та експертів у сфері права. Йдеться про низку судових процесів навколо компанії, пов’язаної з родичами прокурора області Аміла Омарова, що породжує питання про можливий конфлікт інтересів та ризики зловживань у системі оподаткування.

У фокусі цієї ситуації опинилася адміністративна справа №520/18479/25, яку розглядав Харківський окружний адміністративний суд. Позивачем у процесі виступило ТОВ «Фірма Хазар ЛТД», яке оскаржувало дії Головного управління ДПС у Харківській області. Компанія наполягала на неправомірності рішень податкового органу та вимагала визнати їх такими, що суперечать законодавству.

Компанія «Хазар ЛТД», яку пов’язують із дядьком прокурора Харківської області, пояснила втрату документації наслідками російських обстрілів 6 березня 2022 року. За версією позивача, внаслідок ракетного удару виникла пожежа та були зруйновані приміщення на вулиці Академіка Проскури, 1, де зберігалися документи.

Податкова служба 5 лютого 2025 року відмовила у врахуванні повідомлення про втрату документів, аргументуючи це відсутністю технічного звіту про обстеження пошкодженого приміщення або витягу з Реєстру будівельної діяльності. Саме ці документи, на думку ДПС, мали б підтвердити факт руйнування та пожежі. Водночас суд дійшов висновку, що така позиція податкової є незаконною.

Посилаючись на підпункт 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, суд зазначив, що чинне законодавство не встановлює обов’язкового переліку документів, якими саме має підтверджуватися втрата первинної документації внаслідок бойових дій. Зокрема, норма не вимагає обов’язкового подання технічного звіту чи витягу з будівельного реєстру.

Водночас ця історія викликає низку запитань. За інформацією з податкових органів, компанія фактично не надала жодних первинних документів, а відновити їх нібито не змогла. Через це проведення зустрічних перевірок стало неможливим. За таких умов підприємство могло задекларувати значні обсяги доходів і претендувати на відшкодування податку на додану вартість.

За попередніми оцінками, йдеться про можливе нарахування близько 8 мільйонів гривень ПДВ. Критики вбачають у цій ситуації ризики ухилення від сплати податків, які стали можливими завдяки родинним зв’язкам із керівником прокуратури області та сприятливим судовим рішенням.

Наразі на рішення Харківського окружного адміністративного суду подано апеляційну скаргу. Подальший розгляд справи може стати показовим прикладом того, чи здатна судова система неупереджено реагувати на ситуації, де переплітаються бізнес-інтереси, війна та впливові родинні зв’язки.