Вінничанин, замість передачі авто на потреби армії, продав його військовим

Вищий антикорупційний суд продовжив термін виконання обов'язків колишнього заступника міністра з розвитку громад, територій та інфраструктури, Василя Лозинського, до 21 квітня. За інформацією Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Лозинський підозрюється у одержанні неправомірної вигоди у розмірі 400 тисяч доларів. Рішення про продовження терміну обов'язків було прийняте 21 лютого Вищим антикорупційним судом. Це рішення передбачає виконання Лозинським ряду умов, зокрема, відвідування вимог правоохоронних органів та здавання на зберігання закордонних паспортів. Лозинського звинувачують у спірництві у закупівлі обладнання за завищеними цінами, що стосується виділених на теплопостачання коштів у 2022 році.

• Вищий антикорупційний суд продовжив термін виконання обов'язків колишнього заступника міністра з розвитку громад, територій та інфраструктури, Василя Лозинського, до 21 квітня 2024 року.

• Лозинського підозрюють у неправомірному одержанні вигоди в розмірі 400 тисяч доларів згідно з інформацією Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

• Рішення про продовження терміну обов'язків було прийняте 21 лютого Вищим антикорупційним судом, яке передбачає дотримання Лозинським ряду умов, зокрема, відвідування вимог правоохоронних органів та здавання на зберігання закордонних паспортів.

• Лозинського звинувачують у спірництві у закупівлі обладнання за завищеними цінами, пов'язаного з виділеними на теплопостачання коштами у 2022 році.

Серцево-судинні захворювання й надалі посідають провідні позиції серед причин передчасної смертності у світі, змушуючи науковців шукати нові пояснення цього явища. Останнім часом увага дослідників дедалі більше зосереджується не лише на харчових звичках, рівні фізичної активності чи шкідливих залежностях, а й на повсякденній поведінці людей. Одним із ключових чинників, який раніше часто недооцінювали, стало тривале перебування у сидячому положенні.

Результати сучасних досліджень свідчать, що багатогодинне сидіння негативно впливає на роботу серця та судин навіть у тих людей, які формально дотримуються рекомендацій щодо фізичних навантажень. Малорухливий спосіб життя уповільнює кровообіг, сприяє підвищенню рівня «поганого» холестерину та порушенню обміну речовин. У довгостроковій перспективі це може призводити до розвитку гіпертонії, атеросклерозу та інших небезпечних станів.

Медики пояснюють, що під час тривалого сидіння сповільнюється циркуляція крові, зростає тиск у венах і збільшується навантаження на серце. Крім того, змінюється баланс холестерину в організмі: рівень «корисного» HDL знижується, а «шкідливого» LDL — підвищується. У довгостроковій перспективі це сприяє розвитку атеросклерозу та підвищує ризик інфаркту й інсульту.

Фахівці наголошують, що навіть невеликі рухові паузи можуть істотно знизити ці ризики. Перерви на 5–10 хвилин кожні пів години або годину, легка зарядка, прогулянки офісом чи вулицею допомагають покращити кровообіг і зменшити навантаження на серце.

Крім того, регулярна фізична активність сприяє підтриманню здорової ваги, знижує рівень стресу та зміцнює судини. Для людей із сидячою роботою лікарі радять поєднувати рухові перерви з ергономічно облаштованим робочим місцем, щоб мінімізувати шкоду для організму.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Активісти приходять під будівлю мерії, мовляв, “Кличко зніс пам’ятку”. Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад п’ять років не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель?” — заявив Кличко.

У свою чергу, в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв звинуватив у всьому столичну владу, заявивши, що саме вона неналежно працює на цьому напрямку.

Однак знесення садиби Зеленських піднімає набагато ширшу проблему захисту культурної спадщини в Україні.

Захист культурної спадщини є однією зі складових національної безпеки і збереження національної ідентичності, особливо в умовах агресії з боку Росії. Ворог намагається знищити історію України, а тому захист пам’яток є важливою частиною цієї боротьби. Однак весною цього року з’явився наказ Мінкульту, який позбавив громадян права самостійно ініціювати захист культурної спадщини.

Раніше ключову роль у процесі захисту пам’яток відігравала громадськість. Наприклад, у випадку зі знесенням будівлі “Квіти України” кияни змогли оперативно захистити її, домігшись надання статусу пам’ятки. Це стало можливим завдяки старим правилам, які діяли на той момент.

Наразі ж, згідно з новим наказом, профільні громадські організації більше не можуть самостійно готувати документацію для внесення об’єкта до Переліку. Вони повинні звернутися до відповідного органу охорони культурної спадщини, що значно ускладнює процес. Також було встановлено 10 робочих днів для розгляду заявки, але підстави для відмови у внесенні до Переліку не визначені чітко, що дає можливість чиновникам блокувати ініціативи громадськості.

Нові процедури несуть значні корупційні ризики. Відтепер рішення про надання статусу об’єкта культурної спадщини приймається колегіальною Консультаційною радою, що позбавляє відповідальності окремих чиновників. Відсутність прозорості в роботі цих рад та можливість маніпулювання цінністю об’єктів підсилюють ризики корупції.

Крім того, новий Порядок був ухвалений з порушеннями процедур консультацій з громадськістю. Мінкульт не проводив обов’язкових консультацій перед виданням наказу, що є порушенням Державної антикорупційної програми.

Зміни в процедурі внесення об’єктів до Переліку значно ускладнили захист культурної спадщини. Відтепер, якщо на рівні державних адміністрацій буде заблоковано внесення будівлі до Переліку, звернутися до Мінкульту вже не можна. Це повертає нас до старих часів, коли подібні рішення приймалися закрито і без участі громадськості.

Такі зміни значно ускладнюють можливість захисту культурної спадщини і можуть призвести до її знищення. Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є забезпечення прозорості процесу та залучення незалежних експертів до оцінки цінності об’єктів культурної спадщини.