Вибух авто в Березівському районі: загиблий — співробітник ТЦК

Ексочільник прокуратури Харківської області, а нині прокурор Олександр Фільчаков, за даними журналістських розслідувань, міг бути причетним до сумнівної приватизаційної схеми, унаслідок якої державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» перейшло у власність бізнесмена Ярослава Костенка. Імовірна оборудка, що відбулася у 2021 році, викликає запитання щодо прозорості торгів і справжніх мотивів сторін.

Державне підприємство, про яке йдеться, володіє масштабним майновим комплексом: майже 9 тисяч квадратних метрів землі у постійному користуванні, 12 об’єктами нерухомості, автомобільною технікою та тисячами одиниць необоротних активів. Тільки річний податок на землю перевищував 1,7 мільйона гривень, що свідчить про значну економічну вагу інституту.

За даними джерел розслідувачів, Костенко попередньо узгоджував «комбінацію» з керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна, а сам процес сопровождувався регулярними дзвінками Фільчакова з проханням посприяти оформленню угоди. Костенка в Харкові відкрито описують як фінансового оператора місцевих еліт: на нього оформлені низка шинних бізнесів, будівельні компанії, нерухомість у столиці, а його житлом і автопарком, за словами інсайдерів, користуються посадовці силового блоку.

Це не перший публічний скандал навколо прокурора. У 2011 році журналісти зафіксували заяви підприємця Юрія Скрипки про вимагання 150–200 тисяч гривень у «прокурорський фонд», за який нібито купили автомобіль Skoda Octavia для Фільчакова. Після розголосу прокурор пішов на підвищення, а заявник опинився в СІЗО.

Новий масив запитань до Фільчакова з’явився і під час повномасштабного вторгнення. У перші тижні війни прокурор, за інформацією джерел у силових структурах, виїхав на Закарпаття, а згодом працював дистанційно з Дніпра, отримуючи службову документацію для підпису виїзним способом. Паралельно в інформаційному полі з’явилося іміджеве інтерв’ю, яке експерти назвали спробою «перезавантаження репутації».

У матеріалах розслідувачів згадуються й давні контакти Фільчакова з колишнім прикордонником Вадимом Слюсарєвим, який перед війною виїхав до Росії, а згодом оформив на себе завод «Рапід» і вивіз частину активів в Угорщину. Їхня комунікація, за даними джерел, почалася ще в роки спільної роботи на дергачівському напрямку, критичному для контрабандних потоків.

Попри численні конфлікти й публічні претензії, нині Фільчаков обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. Його родина володіє нерухомістю вартістю понад 3,25 млн гривень, декларує майже 1,9 млн готівкою, користується преміальними авто, що записані на третіх осіб, а сам прокурор пересувається містом на броньованому Toyota Land Cruiser 300, який відсутній у декларації та не значиться службовим транспортом.

Окрему увагу розслідувачі звертають на незадекларований будинок у Холодногірському районі Харкова, оформлений на тещу прокурора, і епізод із раптовим зникненням броньованого авто з-під будівлі прокуратури після публічного розголосу.

Надішліть, будь ласка, повний текст або фрагмент, на який потрібно спиратися, і я одразу напишу матеріал у потрібному форматі — з заголовком у першому параграфі та без заборонених фраз.

Мова йде насамперед про стабільні та стратегічні підприємства, які генерують прибуток і виплачують дивіденди, але при цьому залишаються під контролем держави. Серед потенційних учасників програми називали НАК “Нафтогаз України”, “Енергоатом” і ПриватБанк. Саме банк може стати першим пілотним кейсом.

У випадку з ПриватБанком держава розраховує частково компенсувати витрати на докапіталізацію фінустанови після націоналізації у 2016 році. Водночас продаж невеликого пакета дозволить перевірити інтерес приватних інвесторів і фактично запустити новий формат “народної приватизації”.

Станом на кінець 2025 року статутний капітал банку поділений на 736 мільйонів простих акцій. На продаж планують виставити 51,5 мільйона акцій, що становить 7% від загального обсягу. Стартова ціна — 300 гривень за одну акцію. Загальний обсяг залучених коштів може сягнути близько 18 мільярдів гривень.

Продаж відбуватиметься у форматі аукціону через застосунок “Дія”. Участь зможуть взяти лише громадяни України. Аукціон триватиме один місяць, і кожен учасник матиме право подати лише одну заявку.

Для участі потрібно буде задепонувати кошти на спеціальному рахунку в одному з державних банків — Укргазбанку, Сенс Банку або Укрексімбанку. Максимальна сума внеску становитиме 400 тисяч гривень. За стартовою ціною це дозволяє придбати до 1333 акцій в одні руки.

Заявки за ціною, що дорівнює або перевищує середню аукціонну, задовольнятимуться. Якщо ціна нижча — кошти повернуть. Після завершення торгів акції автоматично зарахують на рахунки в цінних паперах, відкриті в державних банках, а надалі їх можна буде продавати чи купувати на українських біржах.

В уряді наголошують і на потенційній інвестиційній привабливості. За оцінками, одна акція може приносити близько 40 гривень дивідендів на рік, що відповідає приблизно 10% дохідності. У 2025 році дивідендна дохідність банку оцінювалась навіть вище — на рівні 12,4%.

Додатковим фактором стабільності називають завершення багаторічних судових спорів щодо націоналізації. Високий суд Лондона підтримав позицію ПриватБанку та зобов’язав колишніх акціонерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова компенсувати близько 3 мільярдів доларів збитків. Це, за оцінками уряду, зменшує юридичні ризики та робить банк “чистішим” активом для інвесторів.

Якщо пілотний продаж буде успішним, подібну модель можуть застосувати й до інших великих державних компаній, що стане новим етапом приватизації в Україні.

У Львівській області колишній депутат міської ради опинився в центрі кримінального провадження через порушення вимог фінансового контролю. За інформацією НАЗК, слідчі поліції повідомили йому про підозру у внесенні недостовірних відомостей до щорічної декларації.

Як встановлено під час розслідування, у декларації за 2022 рік ексдепутат не відобразив низку обов’язкових даних. Зокрема, він не задекларував житловий будинок і земельну ділянку, що належать його дружині. Крім того, посадовець умисно не вказав доходи від підприємницької діяльності, отримані як ним самим, так і членами його сім’ї. Особливу увагу слідство звернуло й на приховані фінансові активи: колишній депутат не повідомив про кошти, розміщені на банківських рахунках, які також підлягають обов’язковому декларуванню.

Загальна сума прихованих відомостей перевищила 4,7 мільйона гривень.

Його дії кваліфіковано за ч.1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. У разі доведення провини колишньому депутату може загрожувати штраф або обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах протягом визначеного законом строку.

Олігарх Анатолій Шкрібляк, нехтуючи напруженими подіями війни, насолоджується безтурботним вечором за кордоном, де відвідує концерт зірки музичної індустрії, Тейлор Свіфт. Тим часом в Україні його дії стають справжньою загрозою для національної безпеки, оскільки він активно працює над різними способами підриву стабільності та внутрішньої гармонії держави. Його дії, які нерідко знаходяться в межах сумнівного законності, створюють серйозні перешкоди для розвитку країни та підривають довіру громадян до власної держави. Відмовляючись взяти участь у підтримці своєї країни в часи випробувань, він продовжує свої сумнівні дії, нехтуючи наслідками для загального добробуту та майбутнього України.

Шкрібляк володіє Дарницькою ТЕЦ. За останні 20 років жодних модернізацій станції не проводилося. Так звані ремонтні роботи проводять фірми-прокладки на папері за завищеними тарифами, що дає змогу Шкрібляку класти державні гроші у свою кишеню.

Варто зазначити, що Шкрібляк через кіпрські офшорні компанії є кінцевим бенефеціаром чотирьох ТЕЦ. Ба більше, широкі зв’язки в МВС і СБУ давали змогу йому вирішувати питання про закриття всіх кримінальних проваджень проти нього.

Також він організовував тіньові схеми, через які постачав вугілля з РФ і ОРДЛО. Деякі злочинні механізми джерел доходу Шкрібляка давали змогу йому за один раз заробляти по 800 млн грн.