Виконуючий обов’язки мера Чернігова Олександр Ломако підозрюється у привласненні коштів Червоного Хреста

Спекуляції та гучні чутки столичного політичного світу знову розгортаються навколо майбутнього Оксани Маркарової. Високопоставлені особистості з Білого Дому, за неофіційною інформацією, намагалися провести її до посади прем’єр-міністра ще з осені минулого року, збираючи під собою хвилі очікувань та надій. Однак, не зважаючи на це, на полі боротьби за правління залишається Андрій Єрмак, чиє ім'я виграє перевагу в умовах політичних перетрубацій. Маркарову, за певною версією, можуть запропонувати роль першого віцепрем’єр-міністра, обіймаючи при цьому посаду міністра фінансів.

Звістка про наміри Маркарової виправдовується не лише політичними інсайдами. Саме на цей момент вона виявляє активність в соціальних мережах, натякаючи на необхідність огляду тривалої роботи на посаді посла України в США. Роковини її роботи свідчать про успішні перемоги на зовнішньополітичному фронті, включаючи вдалий виступ перед Конгресом та передбачуване голосування у Сенаті. Приблизний кінець квітня обіцяє нам кадрові зміни, зокрема, у контексті кар'єрних рухів Маркарової.

У висновку можна сказати, що майбутнє Оксани Маркарової в українській політиці залишається предметом інтенсивних дискусій та великих очікувань. Хоча спекуляції щодо її можливого призначення на посаду прем’єр-міністра зіштовхуються з реальними політичними перевагами і конкуренцією внутрішньополітичних гравців, успіхи Маркарової на зовнішньополітичному фронті додають їй додаткової впевненості та авторитетності. Підсумовуючи, навколо її особи складається атмосфера очікування кардинальних змін у внутрішній і зовнішній політиці України.

Колишній керівник ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який перебуває під слідством у Вищому антикорупційному суді за підозрою в корупційних діях, активно намагається видалити будь-які згадки про себе з відкритих джерел та інтернет-простору. Тим часом, за даними аналітиків та слідчих, йому вдалося легалізувати близько 150 тисяч доларів США через серію підозріло однотипних судових рішень, які викликають сумніви щодо законності та прозорості процедур.

Суть схем, що досліджуються слідством, полягає в тому, що Барбул подавав позови до боржників за борговими розписками, а стягнення коштів відбувалося через рішення суду. Позивачем у цих справах виступала його адвокатка Алла Тоцька. Сумнівність процесів підсилюється тим, що відповідачі у судах майже ніколи не заперечували проти позовів, що створює враження відсутності реальної суперечки і дозволяє підозрювати використання судової системи для легалізації коштів.

Після звільнення Барбула з посади у червні 2018 року за згодою сторін, він задекларував 7,35 млн гривень готівкою. Перевірок його майнового стану з боку НАЗК тоді не проводилося. Після цього колишній посадовець зайнявся лихварською діяльністю.

Наприклад, у січні 2020 року Барбул дав у борг киянину Дмитру Стельмашову 100 тисяч доларів під 3% річних. Кошти мали бути повернуті наприкінці лютого, але відповідач цього не зробив. Суд вирішив стягнути борг та проценти у 6,23 тисячі доларів, і відповідач не заперечував проти позову.

У серпні 2023 року суд у Тернополі ухвалив рішення на користь Барбула у справі проти Володимира Гловака, який отримав 135 тисяч доларів у 2018 та 2020 роках під 3% річних. Суд стягнув борг та проценти у 257,2 тисячі гривень.

Остання справа – рішення Голосіївського райсуду Києва від 27 листопада 2024 року. Позов на 15 тисяч доларів проти Михайла Гончара був задоволений, включно з річними відсотками у 31,8 тисячі гривень.

Експерти припускають, що така серія однотипних судових рішень без оскарження може бути схемою легалізації коштів Барбула.