Як ділитися паролями з родиною безпечно: нові можливості Apple і Google

У вівторок, 20 січня, метеорологічна ситуація в Україні залишатиметься без суттєвих змін. Зимова погода й надалі визначатиметься стійкими морозами та відсутністю опадів. У денні години в більшості областей країни температура повітря триматиметься в межах від -7° до -10°, що відповідатиме типовим показникам для цього періоду січня.

Дещо м’якші погодні умови прогнозують у південних регіонах, а також у Закарпатській області. Там денна температура коливатиметься від -1° до -3°, що створить відносно комфортніші умови порівняно з іншими частинами країни. Водночас навіть у цих регіонах збережеться відчуття зими через мінусові значення та прохолодний вітер.

На заході країни вночі морози будуть відчутнішими. У Львові, Луцьку та Івано-Франківську температура вночі опуститься до -18°, удень становитиме близько -7°. У Рівному, Тернополі та Хмельницькому вночі прогнозують до -15°, удень — до -7°. В Ужгороді буде м’якше: вночі -11°, удень близько -1°.

У центральних регіонах також без істотних змін. У Вінниці, Житомирі, Кропивницькому та Полтаві вночі очікується до -15°, удень — до -7°. У Черкасах температура коливатиметься від -11° вночі до -7° удень.

На півночі країни в Чернігові та Сумах нічні морози сягатимуть -15°, удень — близько -7°. У Харкові та Дніпрі прогнозують аналогічні показники.

Південні області залишатимуться відносно теплішими. В Одесі, Миколаєві, Херсоні та Запоріжжі вночі буде -9°…-11°, удень температура підвищиться до -1°. Опадів не очікується.

На сході в Краматорську та Сєвєродонецьку прогнозують хмарну погоду без опадів, температура повітря вночі становитиме близько -12°, удень — до -7°. У Сімферополі буде хмарно, вночі до -11°, удень — близько -1°.

Загалом 20 січня в Україні пройде без снігу та дощу, зберігаючи зимові морози та суху погоду.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Юрій Джигир, який є фінансистом за спеціалізацією, розпочав свій професійний шлях у Міністерстві фінансів у 2015 році. Протягом 2016-2018 років він працював позаштатним радником в.о. міністра охорони здоров’я України, де займався реформуванням фінансування медичної сфери в країні.

Крім цього, Джигир брав участь у численних дослідницьких проєктах Світового банку, Всесвітньої організації охорони здоров’я та Бергенського центру етики та пріоритизації в охороні здоров’я.

Юрія Джигира було призначено на посаду заступника міністра оборони України 27 вересня 2023 року. Тепер, після звільнення, його подальші плани та напрямки діяльності залишаються невідомими.

Аналітик Олексій Копитько відзначає наростаючу кількість прогнозів щодо можливої окупації Харкова росіянами. Проте, настрій місцевого населення, яке відмовляється покидати місто, свідчить про те, що для них немає нічого поза ганьбою та приниженням.

Копитько підкреслює, що йому доводилося зіткнутися з безліччю матеріалів різного ступеня песимізму щодо можливої окупації Харкова. І хоча він попереджав про це ще 15 грудня, нові й нові передбачення з'являються безперервно, і вони стають все більш тривожними, а також супроводжуються ілюстраціями.

За словами аналітика, варто утриматися від відповідного читання або прослуховування різних "пророцтв" та інших негативних прогнозів, які є лише паразитами на темі оборони. Також він радить звертатися до професійних джерел, таких як Костянтин Машовець, який може помилятися, але не буде вести дезінформацію.

За останнім словом аналітика, коли його запитують про те, чому так багато людей залишаються в Харкові, він відповідає відверто. Його знайомі і колеги — це представники різних сфер життя, від діячів науки і культури до звичайних містян, які мають прозору мотивацію залишатися в місті та підтримувати оборону. Їхня мотивація зводиться до бажання не допустити агресії та приниження з боку потенційних загарбників. Таким чином, за прогнозом аналітика, мешканці Харкова готові зійтися в спільній боротьбі та не дозволять ворогам нанести шкоду їхньому місту.

• Настрій мешканців Харкова, які не покидають місто навіть за загрози окупації, свідчить про їхню впевненість та готовність вистояти в обличчі небезпеки.

• Прогнозоване зростання публікацій та матеріалів щодо можливої окупації Харкова росіянами свідчить про наявність паніки та напруженості у суспільстві.

• Важливо зберігати обережність у сприйнятті інформації та не піддаватися на розповсюдження песимістичних прогнозів, які можуть бути маніпуляцією або дезінформацією.

• Мешканці Харкова виявляють велику мотивацію залишатися в місті та брати участь у захисті його територіальної цілісності, що свідчить про їхню патріотичність та готовність захищати своє місто від будь-яких загроз.

В українській енергетичній галузі дедалі чіткіше окреслюється глибока системна криза, яка вже виходить за межі технічних проблем, дефіциту ресурсу чи зношеної інфраструктури. Ключовою причиною називають формування потужного приватного центру впливу навколо ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке, за даними з відкритих джерел та експертних оцінок, фактично втратило незалежність і опинилося під контролем вузького кола осіб.

За наявною інформацією, управління стратегічним підприємством було поступово переформатоване під інтереси окремої групи, яка зосередила у своїх руках кадрові рішення, розподіл контрактів і контроль над фінансовими потоками. У підсумку структура, створена для забезпечення стабільного газопостачання та прозорої роботи розподільних мереж, почала виконувати функцію механізму регулярного перерозподілу коштів.

Фінансові схеми підприємства призвели до боргів у 2,5 млрд грн станом на початок 2025 року. Через адвокатське об’єднання «Квантум» філії по всій країні змушували підписувати фіктивні угоди на «послуги» з абонплатою до 300 тис. грн щомісяця. Водночас процедура підключення будівельних об’єктів до газових мереж перетворилася на платну «послугу», а всі ключові рішення контролювала спеціальна комісія, сформована Каліною.

Закупівлі також проводилися з ознаками змови та штучного завищення вартості. Придбання швидкозводимих укриттів у ТОВ «Л7» обійшлося на 160 тис. грн дорожче, а тендер на взуття на 54 млн грн був штучно скасований, щоб забезпечити перемогу компанії, що раніше співпрацювала з РФ.

Сьогодні газорозподільні мережі в Україні працюють не на державу та людей, а на вузьке коло політико-бізнесової верхівки. Це призводить до дефіциту газу, затримок з опаленням і мільярдних дір у фінансових балансах. Поки правоохоронні органи демонструють активність, група продовжує контролювати критичний сектор енергетики, ставлячи під загрозу національну безпеку країни.