Як отримати 908 гривень на книги через “Дію”: інструкція

Після перерви, відпочинку або свят багато людей відчувають труднощі при поверненні до звичного робочого чи навчального ритму. Відчуття розсіяності, втоми, або навіть стан «туману в голові» — це досить поширене явище, яке, хоч і не є хворобою, все ж свідчить про перевантаження або стрес. Це сигнал від нашого мозку, який потребує відновлення.

Когнітивна втома може трапитися з кожним. Це не свідчить про слабкість чи неспроможність, а радше є знаком, що мозку потрібен відпочинок. Слід сповільнитися, делегувати частину завдань та звернутися по допомогу, якщо вона необхідна. Важливо пам’ятати, що цей стан — тимчасовий.

Чітка рутина зменшує навантаження на пам’ять. Варто сформувати ранкові та вечірні звички — підготувати одяг, скласти план на день, подбати про сніданок. Це позбавить мозок від необхідності постійно приймати дрібні рішення.

Переповнений графік без відпочинку тільки погіршує «туман у голові». Короткі паузи на 5–10 хвилин допоможуть відновитися: можна розім’ятися, випити чаю або просто вийти на свіже повітря. Такі паузи дають мозку час перезавантажитися.

Намагання тримати в голові всі завдання часто призводить до хаосу. Календарі, списки справ і нагадування звільняють пам’ять від зайвого навантаження. Регулярні завдання краще автоматизувати — наприклад, заздалегідь планувати оплату рахунків чи встановлювати нагадування про щотижневі справи.

Дотримуючись цих простих рекомендацій, можна зменшити прояви «туману в голові» і швидше відновити продуктивність.

П’ятнадцятого січня для українців поєднує в собі одразу кілька важливих подій — духовних, державних і міжнародних, а також багаті народні звичаї, що формувалися протягом багатьох поколінь. Цей день має особливе значення як для вірян, так і для тих, хто цікавиться історією та культурною спадщиною.

Згідно з новим церковним календарем Православної церкви України, 15 січня вшановують пам’ять преподобного Павла Фівейського, якого вважають одним із перших християнських пустельників. Його життєвий шлях символізує духовну стійкість, смирення та відданість вірі. У храмах цього дня звершуються богослужіння, під час яких віряни моляться про зцілення від хвороб, духовне очищення, захист від злих сил і звільнення від шкідливих звичок та залежностей.

В Україні ця дата має і професійне значення. 15 січня відзначається День Державної охорони України. Співробітники цієї служби забезпечують безпеку президента, прем’єр-міністра, народних депутатів та інших високопосадовців, а також охорону стратегічних об’єктів. Більшість аспектів їхньої роботи залишаються закритими, адже саме конфіденційність є запорукою ефективності служби.

Також цього дня народилися відомі українці, серед яких історик і сходознавець Агатангел Кримський, поет Леонід Чернов та воїн Збройних сил України Василь Гукало.

На міжнародному рівні 15 січня відзначають День народження Вікіпедії — найпопулярнішої онлайн-енциклопедії світу, якою щодня користуються мільйони людей. Водночас експерти нагадують, що інформація в ній створюється користувачами, тому потребує критичного ставлення. Окрім цього, у світі святкують Всесвітній день комбучі — ферментованого напою на основі чайного гриба, який останніми роками став модним серед прихильників здорового способу життя. Також на цю дату припадають День бейгла, День капелюха, День полуничного морозива і День свіжовичавленого соку.

В українській народній традиції 15 січня вважали непростим і навіть небезпечним днем. За прикметами, сині хмари ввечері віщували різку зміну погоди, яскравий місяць — сильний вітер, а відлига або танення снігу — ранню весну. Люди вірили, що саме цього дня активізується нечиста сила, тому намагалися менше виходити з дому. У помешканнях прибирали, мили вікна, чистили димарі, а жінки пекли ситні пироги з овочами. Для захисту дітей від пристріту під колиску клали суху гілку чортополоху.

Згідно з народними уявленнями, 15 січня не варто починати важливі справи, змінювати місце проживання чи роботи, вирушати в далекі подорожі. Особливо застерігали від спілкування з незнайомцями — не приймати від них подарунків і не запрошувати в дім, щоб не накликати біду.

Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Костянтин Ущаповський оприлюднив декларацію, яка привернула увагу обсягом задекларованого майна та фінансових ресурсів. Серед найбільш помітних активів — дорогий годинник швейцарського бренду IWC, електромобіль Tesla Model X, а також суттєві грошові накопичення, що перевищують 837 тисяч доларів США.

Відповідно до поданих даних, Ущаповський перебуває на посаді члена НКРЕКП з 2021 року, беручи участь у формуванні рішень у стратегічно важливих для країни галузях — енергетиці та комунальних послугах. Його професійна діяльність у регуляторі пов’язана з питаннями тарифної політики, ліцензування та контролю за роботою суб’єктів ринку, що безпосередньо впливає на економічну стабільність і добробут громадян.

Основним джерелом доходу Ущаповського у 2024 році стала заробітна плата в НКРЕКП у розмірі 3,17 млн гривень. Окрім цього, він задекларував 158 тисяч гривень процентних доходів, отриманих від банківських вкладів.

У декларації зазначено значний обсяг нерухомості у Києві. Зокрема, посадовець володіє квартирою площею понад 303 квадратні метри у спільній власності з сестрою, яка була придбана ще у 2008 році за 3,25 млн гривень. Також йому належить квартира площею 68,5 квадратного метра у спільній сумісній власності з матір’ю, а також паркомісце площею 17,3 квадратного метра, придбане у 2008 році за 100 тисяч гривень.

Серед цінного рухомого майна Ущаповський задекларував швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, вартість нових моделей такого класу залежно від матеріалу корпусу може становити від 40 до 50 тисяч доларів.

У розділі транспортних засобів зазначено автомобіль Tesla Model X 2020 року випуску, який був придбаний у рік виробництва за 2,87 млн гривень. Також у власності посадовця перебуває квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 2011 року, придбаний за 127 тисяч гривень.

Найбільший обсяг активів зосереджений у грошових заощадженнях. Ущаповський задекларував кошти на банківських рахунках і депозитах у розмірі близько 302 тисяч доларів та 4,8 тисячі євро. Окрім цього, він вказав готівкові кошти на суму 535 тисяч доларів.

Загальний обсяг задекларованих грошових активів члена НКРЕКП перевищує 837 тисяч доларів, що привертає увагу на тлі війни та дискусій навколо доходів посадовців, які ухвалюють рішення у сфері тарифів та енергетичної політики.

30 вересня є особливою датою, адже цього дня вшановують одразу кілька свят як в Україні, так і у світі. Вона поєднує професійні відзначення, церковні традиції та давні народні обряди, які протягом століть зберігали своє значення для людей різних поколінь.

В Україні 30 вересня традиційно відзначається День усиновлення — свято, яке нагадує про важливість сімейних цінностей та відповідальності перед дітьми, що залишилися без батьківського піклування. Цього дня суспільство висловлює вдячність тим, хто відкрив свої домівки та серця для прийомних дітей, подарувавши їм шанс на щасливе дитинство.

В Україні.Сьогодні відзначають Всеукраїнський день бібліотек. Традиційно у цей день вітають працівників бібліотек, а відвідувачі приносять книги в дар. Також цього дня народилися відомі українці: історик Михайло Драгоманов, поет Андрій Панів і військовий діяч Дмитро Ярош.

У світі.Міжнародна спільнота відзначає День перекладача та День копірайтера. В Європі цього дня святкують День хлопчиків, а в різних країнах — День відновлення (Канада), День захисту коал (Австралія), День незалежності (Ботсвана) та День секретаря (Венесуела).

Народні прикмети.Наші предки вважали, що журавлі й лелеки, які вже відлетіли, віщують морози, а дощ цього дня — сніжний грудень. Похмуре небо обіцяє зниження температури. У цей день традиційно прибирали, прали постіль, готувалися до зими та відвідували лазню чи купалися у джерелах.

Заборони.Не можна залишати безлад у домі, спати в неприбраному ліжку, сваритися через гроші чи починати ремонт.

Іменинники та відомі постаті.30 вересня народилися філософ Джалаледдін Румі, письменники Трумен Капоте й Елі Візель, фізик Невілл Мотт, акторки Моніка Беллуччі та Маріон Котіяр, а також футболіст Олів’є Жиру.

Колишній директор департаменту Національного банку України з реєстраційних питань і ліцензування Олександр Завадецький подав документи на участь у конкурсі на посаду голови Державної судової адміністрації. Журналісти, проаналізувавши його декларацію, з’ясували, якими статками володіє кандидат та якою є майнова ситуація його родини.

У декларації зазначено, що сім’я Завадецького складається з дружини Галини та трьох дітей – Єлизавети, Марії та Павла. Усі вони зареєстровані у селі Нове Боярської громади Київської області. Серед об’єктів, задекларованих родиною, є житлова та нежитлова нерухомість, земельні ділянки, а також транспортні засоби.

Завадецький задекларував три об’єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,2 млн грн:

земельну ділянку площею 800 м² у с. Нове (201 тис. грн),

житловий будинок площею 167,3 м² у цьому ж селі (1,3 млн грн),

квартиру в Києві площею 55,4 м² (2,76 млн грн).

Серед коштовностей – два люксові годинники: Vacheron Constantin з білого золота та Rolex зі сталі та жовтого золота. Обидва були придбані ще до запровадження електронного декларування.

У автопарку юриста – Infiniti QX80 2015 року випуску, вартістю 2,5 млн грн на момент придбання.

Також Завадецький володіє корпоративними правами:

100% у ТОВ “Бюро проєктів ’Сфера’”,

100% в Адвокатському бюро “Офіс Олександра Завадецького”,

пакетом акцій ВАТ “Корюківська фабрика технічних паперів”.

Його сім’я у 2024 році задекларувала 828 тис. грн доходу, отриманого виключно у вигляді дивідендів від адвокатського бюро.

З грошових активів вказано 487 тис. грн готівкою та 16,5 тис. доларів на банківських рахунках.

Таким чином, кандидат на посаду голови ДСА демонструє чималі активи та стабільний дохід від приватної юридичної практики.