ЄС проти Трампа: визнання Криму може розколоти НАТО

Аналіз електронної декларації голови Державної регуляторної служби України Олексія Кучера виявив суттєві невідповідності між задекларованою вартістю активів і їхньою реальною ринковою ціною. Найбільший суспільний резонанс викликала історія з 77 біткоїнами, які, за даними декларації, були придбані посадовцем у 2013 році. У документі зазначена їхня первісна вартість — менш ніж 40 тисяч гривень, тоді як за актуальним курсом ринкова ціна такого обсягу криптовалюти сягає близько 298 мільйонів гривень, а восени 2025 року перевищувала 407 мільйонів.

Експерти з фінансового контролю звертають увагу, що формально закон дозволяє зазначати в декларації вартість активу на момент набуття. Однак у випадку з криптовалютою така практика створює суттєвий дисбаланс між реальним фінансовим станом посадовця та його офіційними доходами, що може вводити в оману як контролюючі органи, так і суспільство. Фактично у декларації актив виглядає як малозначний, хоча за своєю реальною вартістю належить до категорії надвеликих статків.

квартиру в Харкові (61,9 кв. м) — 612 тис. грн;

земельну ділянку 62 500 кв. м у Херсонській області — без зазначеної вартості.

З липня 2024 року Кучер орендує житло в Києві, але не декларує витрати на оренду.

Дружина Вікторія володіє:

двома земельними ділянками в Люботині площею 1 103 кв. м — 25 тис. грн;

будинком 62 кв. м — 22 тис. грн;

ще одним будинком, що будується, — без зазначення площі та року початку робіт.

Ціни виглядають заниженими та викликають питання щодо реальної ринкової вартості майна.

Дружина та діти Кучера орендують квартиру в Австрії. Однак:

у декларації не зазначено, коли почалася оренда;

відсутня інформація про витрати на проживання за кордоном;

немає відомостей про законні доходи дружини для покриття таких витрат.

Кучер почав декларувати іноземне житло лише у 2022 році, що збігається з періодом виїзду родини після початку війни.

Родина користується двома автомобілями, які оформлені на дружину:

Mercedes-Benz GLE 300D (2019) — 1,8 млн грн;

Audi Q5 (2011) — без вказаної вартості, хоча ринкова ціна сьогодні становить 600–700 тис. грн.

У декларації також фігурують два годинники Rolex, але їхня вартість не зазначена. Модель, якою володіє сам Кучер — Oyster Perpetual Datejust — може коштувати від 9 до 50 тис. доларів і більше.

За рік посадовець задекларував:

1,4 млн грн зарплати;

31 тис. грн зарплати у ХАІ;

2,5 млн грн доходу від продажу квартири.

При цьому продану квартиру він оцінив у 653 тис. грн, що майже вчетверо менше за реальну ринкову вартість.

Його дружина отримала лише 10 320 грн соцвиплат — жодних інших доходів не зазначено.

Готівкові та безготівкові заощадження подружжя:

близько 1,7 млн грн + 71 тис. доларів у Кучера;

173 тис. доларів у готівці у дружини;

всього — приблизно 12,5 млн грн.

У 2013 році Кучер купив 77 BTC приблизно по 64 долари за штуку. У декларації він зазначає тільки цю історичну вартість, а не фактичну ціну активу, яка змінюється щодня. На момент аналізу:

1 BTC = понад 3,8 млн грн,

77 BTC = майже 298 млн грн.

Тобто реальну вартість своїх криптоактивів голова ДРС занизив у понад 7 527 разів.

На піку у жовтні 2025 року біткоїни Кучера оцінювалися у 9,7 млн доларів.

Олексій Кучер очолює Державну регуляторну службу з 2021 року. Раніше він був головою Харківської ОДА, народним депутатом від «Слуги народу» та адвокатом. Заниження вартості майна та недекларування витрат родини можуть стати предметом окремої перевірки НАЗК.

За даними, отриманими від наших джерел у Київській міській державній адміністрації (КМДА), Дмитро Миколайович Загуменний, керівник апарату, вимагає хабарі в розмірі 1000 доларів США від кожного комунального підприємства (КП) у місті за класифікацію його як об'єкта критичної інфраструктури. Ця класифікація дозволяє підприємству отримати "бронь" від мобілізації його працівників. Процес бронювання вже розпочали в адміністрації міста. Якщо правове регулювання стосовно адміністрації та департаментів є чітким на законодавчому рівні, то для підприємств потрібно, щоб вони відповідали критеріям критичної інфраструктури. Остаточне рішення про віднесення КП до цієї категорії приймає керівник апарату КМДА, Дмитро Загуменний. За нашою інформацією, саме для Загуменного керівники столичних КП збирають цю суму. Хоча 1000 доларів на перший погляд може здатися невеликою сумою, але слід пам'ятати, що в столиці таких підприємств понад 1500. Варто зазначити, що Дмитро Загуменний займає посаду керівника апарату КМДА з 2018 року. У грудні 2023 року проти нього була висунута підозра про ухилення від військової служби шляхом надання допомоги столичним депутатам у відрядженнях до військової адміністрації міста.

У звіту наведено інформацію щодо вимагання хабарів керівником апарату КМДА Дмитром Загуменним в обмін на класифікацію комунальних підприємств Києва як об'єктів критичної інфраструктури. Виявлено, що Загуменний збирає по 1000 доларів США з кожного підприємства, використовуючи своє службове положення. Такі дії порушують законодавство та створюють негативний вплив на економічну ситуацію в місті. Також виокремлено інформацію про попередню підозру Загуменному у сприянні ухиленню від військової служби. Ці дані підтверджують необхідність подальшого розслідування та прийняття відповідних заходів щодо забезпечення законності та боротьби з корупцією в органах влади.