За $3000 чоловіки уникали мобілізації через фальшиві записи в «Оберіг»

Після початку повномасштабної війни Україна зосередила значні ресурси на зміцненні власної обороноздатності, одночасно поступово відновлюючи експорт військової продукції. Уже у 2025 році держава може поставити на зовнішні ринки озброєння та пов’язані послуги на кілька мільярдів доларів. Про це повідомив заступник секретаря Рада національної безпеки і оборони України Давид Алоян в інтерв’ю Reuters.

За його словами, на початку місяця спеціальна державна комісія, що під час воєнного стану відповідає за видачу експортних ліцензій, схвалила більшість поданих заявок від українських виробників. Це рішення стало важливим сигналом для міжнародних партнерів про готовність України поступово повертатися до активної участі у глобальному ринку оборонної продукції.

Алоян уточнив, що потенційний обсяг таких поставок може становити кілька мільярдів доларів, однак наголосив: насамперед мають бути повністю забезпечені потреби українських Сил оборони. За його словами, швидкого експортного буму не очікується, адже пріоритетом залишаються внутрішні військові завдання.

Серед країн, які вже виявили інтерес до українських оборонних технологій, Алоян назвав Німеччину, Велику Британію, США, держави Скандинавії, кілька країн Близького Сходу та щонайменше одну країну Азії. Одна з близькосхідних держав, що має давню історію співпраці з Україною в оборонній сфері, нині вивчає можливості закупівлі безпілотників і важкої техніки.

Представник РНБО підкреслив, що Київ віддаватиме перевагу експорту до держав, які є найактивнішими союзниками України у війні проти Росії. Водночас акцент робиться не лише на продажі готової продукції, а й на створенні спільних підприємств із закордонними партнерами. Такий формат співпраці має забезпечити притік інвестицій, розширення виробничих потужностей, нові ланцюги постачання та доступ до сучасних технологій.

Алоян також повідомив, що уряд розглядає можливість запровадження експортного податку для виробників оборонної продукції. За його словами, такий механізм дозволив би спрямовувати додаткові надходження на фінансування української армії.

Водночас він зазначив, що серед уже схвалених заявок немає дозволів на експорт готової до бойового застосування зброї. Більшість погоджених операцій стосується реімпорту або постачання компонентів для подальшого використання на фронті.

Частина заявок пов’язана з українсько-американською програмою FrankenSAM, у межах якої створюються модернізовані зенітно-ракетні комплекси шляхом поєднання радянських систем із західними ракетами.

Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році в європейських країнах мають запрацювати десять експортних центрів для просування та виробництва українських оборонних технологій. Найближчим часом очікується запуск виробничих потужностей у Німеччині, де з середини лютого планують розпочати виробництво українських безпілотників.

Таким чином, Україна поступово формує нову модель оборонного співробітництва, яка поєднує власні військові потреби з експортним потенціалом та міжнародним партнерством.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Минулого тижня в розслідуванні Bihus.Info зазначалося, що родичі Володимира Прокопіва, заступника мера Києва, придбали численні об’єкти нерухомості за час його роботи в Київраді та КМДА. Придбання включають квартири, офіси та комерційні приміщення в престижних районах столиці.

Учора, 21 жовтня, Bihus.Info випустив другу частину розслідування, у якій вказується, що двоє друзів заступника голови КМДА Володимира Прокопіва через приватні компанії отримали у власність щонайменше шість об’єктів нерухомості, які раніше належали місту.

Зокрема, у розслідуванні вказується, що Олександр Поштарюк – земляк Прокопіва з Івано-Франківська, багато років працював у компаніях дружини та тестя політика найманим співробітником. Водночас, допомагав родині Прокопіва з нерухомістю та авто. В 2016 році він продав політику MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI 4 MATIC за ціною, вдвічі дешевше ринкової. За кілька років, у 2018, допоміг Прокопіву стати власником маєтку на 600 кв.м. в котеджному містечку “Коник”. Його Поштарюк нібито побудував за власні кошти, хоча за даними журналістів, співмірних доходів не мав.

Як вказано у розслідуванні, добудований, але ще не відремонтований маєток Поштарюк віддав Прокопіву, політик же навзамін віддав другу свій старий, у 5 разів менший будинок на околиці Києва, з невеликою доплатою. Поки маєток завершували, Прокопів жив у сусідньому будинку, який також викупив Поштарюк. Офіційно – Прокопів його орендував, але навіть за оренду довго не платив.

Ще один друг Прокопіва – Андрій Стеценко. З 2018 року його дружина працює в Київраді, а саме в Секретаріаті, який раніше очолював Прокопів. Стеценки, як і Прокопіви з Поштарюком, із Івано-Франківська, переїхавши до Києва, вони багато років винаймали квартиру у фірми тестя Прокопіва. А свій ФОП Стеценко зареєстрував і досі тримає в квартирі Поштарюка, повідомляється у розслідуванні.

За даними розслідування, Стеценко допоміг Прокопівим отримати у власність елітну нерухомість за копійки. Спершу він інвестував від свого імені в будівництво ЖК Signature, за нез’ясованих обставин придбавши квартиру по ціні в чотири рази нижче ринкової, а потім за цю ж ціну продав права на квартиру фірмі дружини Прокопіва. Наразі ЖК Signature – найдорожчий ЖК Києва.