За ухилення від мобілізації в Україні почали вилучати права

Бездіяльність НКРЕКП: мільярдні втрати через "побутових споживачів" із зв'язками до "ВС Енерджі"

У висновку слід зазначити, що бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), має серйозні наслідки для економіки країни. Зловживання з підключення до електричних мереж під видом "побутових споживачів", які призводять до великих втрат у бюджеті, свідчать про неефективність роботи контролюючого органу. Ця ситуація, зумовлена відсутністю регуляторних рішень та бездіяльністю НКРЕКП, потребує негайного втручання влади для забезпечення прозорого та ефективного функціонування ринку електроенергії. Необхідно провести ретельне розслідування цієї ситуації, залучивши всі необхідні органи та фахівців, і забезпечити відповідальність за порушення законодавства у сфері енергетики. Таким чином, лише шляхом ефективного регулювання можна запобігти подібним ситуаціям у майбутньому та забезпечити стабільність енергетичного сектору України.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, яким зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та офіційно розпочати кримінальне провадження щодо АТ «Фармак». Підставою для такого кроку стала відмова САП реєструвати справу, попри заяву з викладеними фактами, що можуть свідчити про існування масштабних протиправних схем.

З матеріалів, поданих до суду, випливає, що фармацевтичну компанію підозрюють у створенні багаторівневої логістичної системи, яка могла використовуватися для постачання продукції на територію Російської Федерації, а також до тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. За твердженням заявників, маршрути поставок могли проходити через кілька транзитних ланок, зокрема через Білорусь та країни Європейського Союзу, що дозволяло маскувати кінцевий пункт призначення товарів.

Окрема лінія розслідування стосується можливого експорту напівфабрикатів із подальшим пакуванням уже на території РФ. Такий механізм міг дозволити компанії приховувати прямі поставки, а водночас забезпечувати надходження податків та митних зборів до бюджетів Росії та окупаційних утворень на Донбасі. Правники вбачають у цьому ознаки фінансування тероризму та сприяння державі-агресору.

За інформацією заявників, оплата цих операцій могла здійснюватися в криптовалюті для уникнення контролю з боку банківської системи.

Слідство також вивчає можливі канали виведення коштів через афілійовані компанії та офшорні структури. Йдеться про укладання контрактів із пов’язаними підприємствами за завищеними цінами, що могло дозволити легалізувати необліковані доходи.

Окремим епізодом є ймовірна монополізація дистрибуційних каналів. За даними заявників, продаж продукції «Фармаку» концентрувався переважно через двох дистриб’юторів — СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та ТОВ «Бадм». Така практика, якою, за інформацією джерел, керував топменеджер компанії Костюк В.Г., могла створити умови для встановлення завищених цін на ключові лікарські засоби.

Це суперечить, зокрема, рішенням РНБО від 30.01.2025 та 14.02.2025, а також Декларації про зниження цін, підписаній «Фармак» разом з іншими провідними виробниками.

Після рішення ВАКС САП має розпочати повноцінне досудове розслідування. Його результати можуть вплинути на всю фармацевтичну сферу України, оскільки мова йде про один із найбільших гравців ринку та ймовірні системні порушення, що завдавали шкоди національній безпеці.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Скандал розгорівся після того, як Оксана Котомкіна опублікувала розслідування про ймовірні порушення в декларації Артема Бояренка, зокрема щодо продажу автомобіля своєму батькові. Після публікації журналістка отримала численні листи від фігуранта розслідування, в яких той вимагав спростування матеріалу. Проте прокурор, за словами Котомкіної, намагався змусити її змінити деталі, які не впливали на основну суть викриттів, ігноруючи при цьому питання стосовно продажу авто.

Ситуація набула більш серйозного обороту, коли у листах, які вона отримала від Бояренка, фігурували її особисті дані — домашня адреса та номер телефону, які не були у відкритому доступі. “Отримавши листа на домашню адресу, я почала задумуватись, що може бути далі: воронка під під’їздом чи дзвінок у двері?”, — написала журналістка, натякаючи на можливі погрози.

Особливої уваги заслуговує те, що, за словами Котомкіної, прокурор пояснив отримання її особистих даних тим, що знайшов номер на російському ресурсі LiveJournal. Це викликало обурення журналістки, оскільки ресурс давно заблокований в Україні, а згадуваний пост був опублікований ще в 2010 році. “Це свідчить про те, що джерело його впевненості в отриманих даних зовсім не російський інтернет-ресурс”, — стверджує Котомкіна.

Журналістка заявила про свій намір звернутися до Офісу Генерального прокурора та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з вимогою розслідувати дії Бояренка, щоб з’ясувати, яким чином він отримав її особисті дані та чому посилався на контент російських джерел. Відповідні заяви, за її словами, будуть направлені найближчим часом.

Посадові особи управління освіти Подільської районної державної адміністрації у Києві постануть перед судом у справі про розтрату бюджетних коштів, виділених на облаштування шкільних укриттів. За матеріалами слідства, загальна сума завданих збитків становить 675 тисяч гривень, а порушення були допущені під час проведення закупівель у період активної фази війни, коли питання безпеки дітей мало критичне значення.

Центральною фігурою справи є керівник управління освіти, якого обвинувачують у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі світлодіодних ламп і ліхтарів для укриттів у 2022 році. Слідство встановило, що обладнання було придбане за значно завищеними цінами, що призвело до збитків бюджету на суму 406 тисяч гривень. За версією правоохоронців, реальна ринкова вартість товарів була істотно нижчою, однак це не було враховано під час укладання договорів.

Крім того, посадовець звинувачується у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі подовжувачів для шкільних укриттів у тому ж році. За даними слідства, збитки склали 131 тисячу гривень.

Також головна бухгалтерка управління освіти Подільської РДА у період із березня по квітень 2023 року затвердила оплату одноразового посуду для укриттів навчальних закладів за завищеними цінами. Сума збитків становить 138 тисяч гривень.

Розслідування вказує на системні порушення при закупівлях, які проводились без належного контролю, що призвело до значних втрат бюджетних коштів. Судові засідання щодо цих справ тривають, а посадовцям загрожує відповідальність за статтями, що передбачають розтрату державних коштів.