Залужний погоджує політичні заяви з Єрмаком – джерело в ОП

Українські ЗМІ розкрили складну схему незаконного ввезення нафтопродуктів з території Білорусі до України. Згідно з технічними регламентами, імпорт палива з Білорусі та Росії, а також юридичних осіб з цих країн, є забороненим після введення військового стану. Однак розслідування відбулися наступні факти: українські компанії можливо були залучені до складних схем, які передбачали постачання білоруського палива через Латвію та Естонію за допомогою підроблених документів. Журналісти з "Радіо Свобода" повідомили, що українські компанії використовували фальшиві литовські сертифікати для ввезення палива з Латвії та Естонії.

У результаті розслідування, згідно з даними Української енергетичної митниці, компанія "Юма Трейд" перемістила 50,3 тонни дизельного палива з Естонії в Україну. Реєстрація була здійснена за сертифікатом якості литовської компанії Orlen Lietuva, який, виявилося пізніше, був підроблений.

Додатково, з митними документами стало відомо, що з 29 грудня 2022 року до 1 березня 2023 року підприємство, отримавши "незаконно шляхом" документ, ввезло майже 300 тонн дизельного пального невідомого походження з невідомими фізико-хімічними характеристиками. За кожну таку поставку директору української компанії накладався штраф у розмірі 50% ціни нафтопродуктів.

Журналісти також повідомляють, що компанія Orlen Lietuva, згідно з рішеннями українських судів, була свідома використання її підроблених сертифікатів, проте не відомо, чи зверталася вона до литовських правоохоронних органів.

Крім того, за даними латвійських ЗМІ, перевезенням палива в порти Балтики займалися кіпрські компанії, одна з яких — Balticpetroleum LTD, зареєстрована в Лімасолі на ім’я громадянина Латвії Армандса Садаускаса. Коли Латвія дізналася про такий спосіб постачання палива з Росії, компанії почали стверджувати, що вони здійснювалися за попередніми контрактами, а пізніше — з Казахстану.

Білоруське паливо, як встановили журналісти, доставлялося морем з естонського порту Мууга до латвійського порту Рига, де воно зберігалося та перероблялося на території вільної економічної зони ТОВ Pars Terminals.

Українські ЗМІ розкрили високоризиковану схему незаконного ввезення нафтопродуктів з Білорусі до України, яка включала використання танкерів під різними прапорами, в тому числі і під російським, а також під прапором Мальти. Постачання нафтопродуктів перевантажувалися в бензовози або автомобільні цистерни у порту Риса, що потім транспортувалися в Україну автомобільним транспортом.

У процесі розслідування виявлено, що до 1 січня 2023 року державне підприємство Operail відмовилося від перевезення вантажів з Росії та Білорусії, але продовжило перевозити вантажі з інших країн через їх території.

Один із районних судів Києва оштрафував керівника українського ТОВ "Юма Трейд" на суму понад мільйон гривень за порушення митних правил ввезення дизельного палива на територію України. Це свідчить про серйозні порушення законодавства та можливі негативні наслідки для українських компаній, що брали участь у схемі.

Українська компанія "Юма Трейд", яка діє на ринку з 2018 року, показала значний зростання доходів під час війни, але у 2023 році її чистий прибуток знову знизився.

Порушення законодавства у сфері постачання палива стало серйозною проблемою, яка потребує негайного втручання. Забезпечення безпеки та економічної стабільності вимагає проведення ретельного розслідування та вжиття необхідних заходів для запобігання подібним випадкам у майбутньому.

Українські компанії, використовуючи ці схеми, свідомо порушували законодавство. Судові рішення та розслідування показують, що сертифікати на паливо були підробленими, а поставки могли мати російське або білоруське походження. Ця неправомірна діяльність створює потенційні загрози для безпеки та економіки країни. Тому надзвичайно важливо провести ретельне розслідування цих випадків і вжити ефективних заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому.

Українські компанії брали участь у складних схемах незаконного ввезення нафтопродуктів з Білорусі та Росії.Ці схеми включали використання підроблених сертифікатів і можливість постачання палива з російським або білоруським походженням.Порушення законодавства у сфері постачання палива створює потенційні загрози для безпеки та економіки України.Необхідно провести ретельне розслідування цих випадків та вжити ефективних заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому.

Під час свого виступу Данилко зробив публічну заяву, яка викликала резонанс серед глядачів та в медіа-просторі. Зокрема, він звернувся до однієї з присутніх на фестивалі відомих російських виконавиць, висловивши свої особисті почуття.

Про це повідомив і.о. міністра культури Ростислав Карандеєв.

Це стосується й об’єктів на території заповідника «Чернігова стародавнього», якими користується церква.

Нагадаємо, раніше Мінкульт ухвалив рішення вилучити в УПЦ Києво-Печерську лавру. Однак реалізовано це рішення лише частково. Нижньою Лаврою продовжує користуватися УПЦ.

Також зараз у Раді розглядається законопроект про заборону УПЦ.

Історія з пенсійним забезпеченням екс-прокурора Володимира Ізотова знову загострила дискусію про справедливість спеціальних пенсій в Україні. Чоловік завершив службу у 2023 році, маючи лише 41 рік, однак уже тоді отримав право на пенсійні виплати, розмір яких викликає суспільний резонанс. Йдеться про щомісячну суму в 219 тисяч гривень, що суттєво перевищує не лише його середній заробіток на посаді прокурора, а й офіційні доходи чинного генерального прокурора.

Ключовим моментом у цій справі стало рішення Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2025 року. Суд скасував обмеження на максимальний розмір пенсії, які діяли з січня того ж року, фактично відкривши шлях до нарахування виплат без верхньої межі. Аргументація ґрунтувалася на тому, що Володимир Ізотов нібито розраховував на підвищену пенсію ще під час проходження служби, спираючись на законодавчі норми, які на той момент існували, але згодом були змінені або втратили чинність.

Пенсія у 219 тис. грн була розрахована на основі довідки Кіровоградської прокуратури, у якій зазначено, що виплати Ізотову за п’ять років склали 9,9 млн грн. Однак у реальності його доходи за 2016–2021 роки становили лише 2,68 млн грн, тобто середня зарплата за цей період – 44,7 тис. грн на місяць.

Таким чином, суд фактично дозволив нарахувати пенсію у 90% від завищених виплат, що і привело до космічного розміру виплати. Попри величезну суму, Ізотов не дає коментарів і посилається на захист персональних даних.

Цей випадок демонструє системну проблему в Україні: урядові обмеження на спецпенсії, запроваджені постановами Кабміну, суди часто визнають незаконними, через що колишні прокурори та інші держслужбовці отримують надвисокі виплати. Схоже, новий законопроєкт щодо прокурорських пенсій №12278, який передбачає скасування раннього виходу на пенсію під час роботи, ще не вирішить цієї проблеми повністю.

Олег Пахніц, який з кінця 2022 року очолює Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області, поступово став однією з найвпливовіших і водночас найбільш суперечливих постатей регіону. На папері він виглядає як досвідчений фахівець із більш ніж двадцятирічною кар’єрою в органах прокуратури, однак зібрані дані про його професійну діяльність і стиль керування формують зовсім іншу картину. Замість системної боротьби з економічними правопорушеннями, що й визначає місію БЕБ, управління під його проводом дедалі частіше пов’язують із вибірковістю, бездіяльністю та невмотивованим ігноруванням сигналів про масштабні розкрадання.

За інформацією кількох незалежних джерел, працівники управління регулярно отримували заяви про зловживання бюджетними коштами на Полтавщині та Харківщині. Проте значна частина цих звернень так і залишилася без руху. Учасники ринку, громадські активісти та журналісти неодноразово повідомляли про схеми, що стосуються освоєння коштів на ремонтах, закупівлях та інфраструктурних проєктах, але підтверджень бодай мінімальної реакції з боку ТУ БЕБ у більшості випадків не зафіксовано.

схеми привласнення коштів у медицині та освіті;

діяльність організованих груп, які освоювали мільйони через державні програми;

корупцію в місцевих органах влади та фіктивні закупівлі.

У найкращому випадку заявники отримували формальні відписки. У багатьох випадках – повне мовчання. Така «неспроможність» системи створює враження, що БЕБ працює не проти злочинців, а на користь тих, хто може забезпечити потрібний результат.

На тлі бездіяльності управління особливо помітним стало швидке накопичення майна у самого Пахніца та його родини.За 2023 рік його офіційна зарплата становила 714 тис. грн. Однак за цей же період сім’я:

придбала десятки земельних ділянок;

оформила нерухомість у кількох регіонах та за кордоном;

поповнила автопарк елітними авто;

отримала у власність нежитлові приміщення;

придбала одномоторний літак Socata TB20GT вартістю понад 400 тис. доларів.

У деклараціях — мільйонні грошові активи у валюті, але відсутність реальних ринкових вартостей техніки чи автопарку. Це унеможливлює точну оцінку доходів і витрат посадовця та ставить під сумнів законність походження більшості активів.

Родина Пахніца володіє великою кількістю майна, зокрема:

елітними квартирами в Дніпрі та Маріуполі;

десятками гектарів земельних ділянок;

175-метровою квартирою в Словаччині;

13 машиномісцями, частину з яких передали Пахніцу компанії, пов’язані зі структурами бізнесмена Геннадія Корбана.

Обсяг активів більше нагадує портфель великого бізнесмена, а не державного службовця, який усе життя працював у правоохоронних органах.

Сукупність фактів показує, що під керівництвом Пахніца БЕБ у регіоні перетворився на бар’єр, який блокує розслідування корупції, а не ініціює їх. Замість боротьби з економічними злочинами, структура фіксує показову бездіяльність і, ймовірно, забезпечує комфорт для окремих місцевих еліт.

Питання залишаються відкритими:як чиновник із зарплатою держслужбовця зміг сформувати активи на мільйони доларів, і чому держава досі зберігає на посаді людей, чия діяльність має всі ознаки зловживань?