Збірна України зберегла 25-те місце у рейтингу ФІФА після матчів Ліги націй

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування щодо опалювального сезону. Про це йдеться в останньому у 2024 році інфляційному звіті Нацбанку.

«За даними ООН, кількість українських мігрантів упродовж ІІІ кварталу зросла майже на 200 тис., зростання тривало й на початку ІV кварталу – до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. Ризики подальшого посилення міграційного відпливу залишаються значними», – зазначається у звіті. А також говорить про триваючий негативний вплив міграційного чинника на ринок праці.

У цьому ж звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту населення на готівкову іноземну валюту. При цьому визнав девальвацію гривні в ІІІ кварталі на 3,2%. На 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а міжбанківський курс цього тижня досягав 41,54 грн/$, але відкочувався до 41,3 грн/$. Сьогодні середній готівковий курс долара на продажу в банків становить 41,63 грн/$, а максимальний – 41,80 грн/$.

Але нацбанківські аналітики кажуть, що роблять усе для стабілізації ситуації на валютному ринку – а саме, збільшили в ІІІ кварталі 2024-го валютні продажі НБУ на міжбанку з $8,3 млрд (ІІ кв.) до $9,2 млрд.

«Серед ключових чинників, що визначали попит на валюту, залишалися високі видатки бюджету з урахуванням значних обсягів міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мало і сезонне та ситуативне коливання попиту та пропозиції валюти з боку виробників агропродукції. В умовах слабкого світового попиту знизилися надходження від експорту залізних руд, що було компенсовано нарощуванням поставок металургії на тлі поступового відновлення феросплавної галузі. Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу в закупівлях енергообладнання та е/е з огляду на складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального в очікуванні підвищення податків. Активізація літнього відпочинку та пожвавлення міграції зумовило вищі витрати українців за кордоном», – ідеться в інфляційному звіті.

А ще уточнюється, що Україна щорічно планує витрачати на закупівлі електроенергії в Європі $1 млрд.

За підсумками 2024 року Україна розраховує отримати зовнішньої допомоги на $41,5 млрд, а у 2025-му – $38,4 млрд, що призводитиме до скорочення золотовалютних резервів НБУ: – до 41 млрд – до кінця 2025 року; – до 35 млрд – до кінця 2026 року.

Хоча регулятор обіцяє навіть у таких умовах підтримувати валютний ринок і курс гривні, не уточнюючи, щоправда, прогноз цього курсу.

Нацбанк також перерахував економічні ризики України, які генеруватиме війна:

1. Додаткові бюджетні потреби, насамперед для підтримки обороноздатності.

2. Можливе додаткове підвищення податків, що залежно від параметрів може посилювати ціновий тиск.

3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

За підсумками 2024 року Нацбанк спрогнозував інфляцію на рівні 9,7%, а його голова Андрій Пишний додав у своєму коментарі у Facebook, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному обчисленні.

«Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці та дефіцит е/е під час опалювального сезону», – йдеться в інфляційному звіті НБУ.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Мені казали: ‘Дівчинко, шоу-бізнес і сімейне щастя — це несумісне. Ти повинна вибирати: або ти щаслива, або ти успішна. Подивись, це нікому не вдається’,” — згадує Оля. За її словами, вона часто збирала свої речі, сварилася і навіть говорила, що не любить чоловіка, адже переконання ззовні змушували її сумніватися в можливості поєднати кар’єру та стосунки.

Оля зазначила, що спочатку дійсно намагалася йти на кар’єрні жертви, однак дуже швидко зрозуміла, що на сцені їй нема чого дати, коли вона нещасна в особистому житті. І це змусило її сумніватися в правдивості порад зіркових колег. “Може, вони самі нещасливі?” — розмірковувала вона.

Оля Цибульська зізналася, що вдячна своєму чоловікові Сергію, який розуміє її характер і не чинить перепон її професійним амбіціям. Пара пережила декілька важких моментів у стосунках, зокрема дуже емоційну сварку, після якої Сергій написав листа Олі. В ньому він запропонував зустрітися у Парижі, надіславши їй квиток. Після цього візиту, як розповідає співачка, вона повернулася вагітною.

Коли організм тривалий час перебуває під впливом стресу та перевтоми, він починає сигналізувати про виснаження зниженням енергії, апатією та погіршенням настрою. У такій ситуації важливо комплексно переглянути щоденний раціон і спосіб життя. Нутриціологиня Ірина Астафічева наголошує, що саме базові харчові звички здатні суттєво вплинути на самопочуття та допомогти повернути життєві сили.

Одним із ключових елементів відновлення є регулярне споживання овочів і фруктів. Наукові спостереження свідчать: люди, які щодня вживають не менше 400 грамів рослинної їжі, частіше відзначають стабільніший настрій, кращу концентрацію та вищий рівень енергії. Вітаміни, антиоксиданти та клітковина підтримують роботу нервової системи й допомагають організму ефективніше справлятися зі стресовими навантаженнями.

Вітаміни та мінерали допомагають підтримувати роботу мозку і загальну енергію. Найкращий спосіб отримати їх — збалансоване харчування, що включає цільнозернові крупи, м’ясо, рибу, яйця та молочні продукти. Важливі вітаміни B1, B3, B12 сприяють зменшенню втоми та покращенню настрою.

Вуглеводи потрібні для енергії мозку. Здоровими джерелами є цільнозернові продукти, хліб, макарони, картопля та крупи. Вони допомагають підтримувати концентрацію та ясне мислення.

Не забувайте про воду. Зневоднення погіршує увагу і фізичний стан. Пийте достатньо рідини протягом дня, включно з водою, чаєм та молоком.

Здорові жири, особливо омега-3 та омега-6, важливі для роботи мозку та серця. Вони містяться у горіхах, насінні, авокадо та жирній рибі, наприклад, лососі, скумбрії та сардинах.

Залізо та селен впливають на настрій і енергію. Недостатній рівень заліза може спричинити анемію, слабкість і зниження концентрації. Їжте червоне м’ясо, рибу, шпинат та бобові разом з продуктами, що містять вітамін С для кращого засвоєння. Селен міститься в рибі, морепродуктах, яйцях та бразильських горіхах і допомагає захищати клітини від пошкоджень.

Процес харчування також важливий. Їжте спокійно, без відволікань на гаджети, насолоджуючись їжею з родиною або друзями. Це допомагає організму максимально засвоїти поживні речовини. Пам’ятайте, що здорове харчування — лише частина відновлення: важливо також достатньо спати, виконувати фізичні вправи та давати собі час на відпочинок.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Жанна Тищенко – рідна матір одіозного народного депутата Миколи Тищенка. Про те, що жінка доживає життя у злиднях, вже неодноразово писали ЗМІ. В молодості вона працювала фотографом в радянському будинку побуту, яким керував її чоловік. Та пізніше у Жанни Тищенко, за інформацією журналістів, діагностували шизофренію. З того часу син не підтримує з нею жодних контактів та зовсім не допомагає.

“Я теж фотокореспондент і папараці”, – заявляє жінка в білій футболці кореспондентам, які розшукали її біля метро “Мінська”.

Про себе жінка каже, що “Коліна мама бізнесмен, я п’ятдесят років в бізнесі”. Що це за бізнес, пам’ятають кияни – зокрема ті часи, коли Жанна Анатоліївна “кришувала” ромів на місцевих ринках.

Тепер вона прямо з землі намагається продавати шкарпетки та засушені букети. Медичний діагноз пояснює її нестандартну поведінку. Жанна Анатоліївна називає свого сина військовим та виправдовує побиття екс-бійця “Кракена” в Дніпрі.

Розповідь про свій бізнес Жанна Тищенко перериває скаргами на місцевих підлітків, які заважають працювати.

“Ось, зацініть цих вилупків, яких хтось посилає, щоб вони мене ображали”, – зазначає мати Тищенка.

Далі “Коліна мама” входить в азарт і вже відверто агресивно нападає на уявних “ворогів” нардепа Тищенка. В її голові це чомусь жінки.

Та попри все, Жанна Тищенко продовжує захищати сина. Під палючим сонцем, в жалюгідному стані, хвора жінка все ж запевняє, що Микола їй нібито допомагає.

“Я знаю, що Коля завжди прав, завжди. Він дуже умна, досвідчена людина і щоби не зробив, це все правильно”, – додала вона.