Заступник директора навчального закладу збирав дані про ЗСУ для росіян

Директор Департаменту капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації Ігор Лялюк відіграє важливу роль у процесі розподілу державних коштів для відновлення регіону, що постраждав від бойових дій. Саме від його управлінських рішень залежить реалізація багатьох великих інфраструктурних проєктів, таких як реконструкція медичних установ, відновлення шкіл, будівництво укриттів для навчальних закладів та інші заходи, що мають на меті відновлення нормального життя на прифронтових територіях. З огляду на масштаби завдань, Департамент є одним із основних гравців у процесі відбудови. Проте, на жаль, існують питання щодо прозорості та ефективності цього процесу.

Однією з найбільших проблем є те, що тендери на виконання робіт з відновлення виграють одні й ті самі компанії. Наприклад, будівельна компанія «Пантеон», яка отримала підряд на 121 млн грн для ремонту фасадів та покрівлі обласної клінічної лікарні, уже давно є постійним учасником подібних конкурсів. Така ситуація ставить під сумнів реальну конкуренцію та можливість для інших підприємств брати участь у процесі відновлення. Точно так само ТОВ «Житлобуд-3» неодноразово вигравало підряди на різноманітні роботи в регіоні, що також викликає питання про справедливість тендерних процедур.

На пряме запитання журналістів Лялюк відповів: “Треба порадитися з вищим керівництвом.” У структурі ОВА “вищим керівництвом” є голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, який погоджує більшість рішень департаменту та закриває очі на тендерні маніпуляції.

Попри відкриті кримінальні провадження, Лялюк продовжує очолювати департамент і контролювати грошові потоки, які мали б іти на безпеку та розвиток Харківщини. За оцінками, мільярди гривень державного та донорського фінансування опиняються у кишенях підрядників – «Житлобуд», «Білдінг Груп», «Промтекс» та інших.

В офіційній декларації чиновника зазначено 173 350 грн зарплати директора департаменту та 574 082 грн – у державному підприємстві “Дороги Харківщини”. Проте за цими цифрами стоїть система, яка блокує справжню відбудову регіону.

Поки Харківщина чекає на нові лікарні, школи й укриття, Ігор Лялюк продовжує “будувати” власну імперію впливу.

Експерти зазначають, що такі заходи можуть мати значний вплив на різні аспекти життя громадян, зокрема на можливості працевлаштування, подорожей та отримання певних адміністративних послуг. Важливо, щоб впровадження нових правил супроводжувалося чіткою комунікацією та роз'ясненням для всіх зацікавлених сторін.

Про це повідомив Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби України.

Демченко підкреслив, що відповідно до українського законодавства подвійне громадянство не визнається, тому всі громадяни України, незалежно від наявності інших паспортів, розглядаються лише як українці. На них поширюються всі права і обов’язки, включаючи обмеження, введені у зв’язку з воєнним станом.

“Формулювання, що стосується того, що українців з подвійним громадянством тепер не випустять з країни, можна вважати некоректним. Ще раз підкреслюю, що в Україні не допускається подвійне громадянство”, – зазначив він.

Демченко зазначив, що зміни в законодавстві спрямовані на посилення контролю на кордонах. Прикордонники виявляли випадки, коли українці намагалися видати себе за іноземців під час паспортного контролю, що є незаконним і карається згідно з чинним законодавством. Це підкреслює важливість дотримання правил і законів країни, особливо у часи війни.

Введення нових обмежень щодо виїзду чоловіків за кордон є стратегічним кроком для зміцнення обороноздатності України. Уряд закликає всіх громадян дотримуватися встановлених правил і законів для забезпечення порядку та безпеки в країні у цей важкий період.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Активісти приходять під будівлю мерії, мовляв, “Кличко зніс пам’ятку”. Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад п’ять років не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель?” — заявив Кличко.

У свою чергу, в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв звинуватив у всьому столичну владу, заявивши, що саме вона неналежно працює на цьому напрямку.

Однак знесення садиби Зеленських піднімає набагато ширшу проблему захисту культурної спадщини в Україні.

Захист культурної спадщини є однією зі складових національної безпеки і збереження національної ідентичності, особливо в умовах агресії з боку Росії. Ворог намагається знищити історію України, а тому захист пам’яток є важливою частиною цієї боротьби. Однак весною цього року з’явився наказ Мінкульту, який позбавив громадян права самостійно ініціювати захист культурної спадщини.

Раніше ключову роль у процесі захисту пам’яток відігравала громадськість. Наприклад, у випадку зі знесенням будівлі “Квіти України” кияни змогли оперативно захистити її, домігшись надання статусу пам’ятки. Це стало можливим завдяки старим правилам, які діяли на той момент.

Наразі ж, згідно з новим наказом, профільні громадські організації більше не можуть самостійно готувати документацію для внесення об’єкта до Переліку. Вони повинні звернутися до відповідного органу охорони культурної спадщини, що значно ускладнює процес. Також було встановлено 10 робочих днів для розгляду заявки, але підстави для відмови у внесенні до Переліку не визначені чітко, що дає можливість чиновникам блокувати ініціативи громадськості.

Нові процедури несуть значні корупційні ризики. Відтепер рішення про надання статусу об’єкта культурної спадщини приймається колегіальною Консультаційною радою, що позбавляє відповідальності окремих чиновників. Відсутність прозорості в роботі цих рад та можливість маніпулювання цінністю об’єктів підсилюють ризики корупції.

Крім того, новий Порядок був ухвалений з порушеннями процедур консультацій з громадськістю. Мінкульт не проводив обов’язкових консультацій перед виданням наказу, що є порушенням Державної антикорупційної програми.

Зміни в процедурі внесення об’єктів до Переліку значно ускладнили захист культурної спадщини. Відтепер, якщо на рівні державних адміністрацій буде заблоковано внесення будівлі до Переліку, звернутися до Мінкульту вже не можна. Це повертає нас до старих часів, коли подібні рішення приймалися закрито і без участі громадськості.

Такі зміни значно ускладнюють можливість захисту культурної спадщини і можуть призвести до її знищення. Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є забезпечення прозорості процесу та залучення незалежних експертів до оцінки цінності об’єктів культурної спадщини.