Зеленський оголосив про нову соціальну програму: тисяча гривень для кожного українця з 1 грудня

Відділ антикорупційних служб вирішив випустити екс-командира Міністерства оборони, Олександра Лієва, підозрюваного в корупційних схемах, що стосуються закупівлі боєприпасів для Збройних Сил на суму близько 1,5 мільярда гривень. Рішення було прийняте з обов'язковістю особистого зобов'язання, заявив адвокат Назар Кульчицький у відповідь на запити ЗМІ.

Під час судового засідання зазначили, що прокурор, з неясних причин, не був присутній. Справу Лієва направили на додаткове розслідування до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не представили достатніх доказів для продовження обвинувачення, заявив суддя Ярослав Шкодін.

Суддя також прокоментував, що якщо прокуратура не вбачає складу злочину, то й суду немає підстав для визнання вини. За словами адвоката, клопотання щодо зміни запобіжного заходу Лієва було залишено без розгляду, оскільки обвинувачення погодилося з таким рішенням.

Підозрюваний Лієв раніше був взятий під варту зі забезпеченням у вигляді застави у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Відповідно до рішення ВАКС, він повинен був повернутися до слідчого ізолятора 9 квітня, однак згідно із законом, термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, тому він залишився без запобіжного заходу.

Утім, 17 квітня Відділ антикорупційних служб знову розглянув питання щодо запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення вирішив залишити це питання без розгляду.

Висновки щодо вищезгаданої ситуації наступні:

• Суд вирішив випустити екс-командира Міністерства оборони, Олександра Лієва, підозрюваного у корупційних схемах з закупівлі боєприпасів для Збройних Сил, залишаючи його під особистим зобов'язанням.

• Прокуратура не представила достатніх доказів для продовження обвинувачення, тому справу Лієва направили на додаткове розслідування до Національної поліції.

• Суддя наголосив на важливості наявності достатніх доказів для визнання вини підозрюваного.

• Лієв був взятий під варту, але через закінчення строку тримання під вартою залишився без запобіжного заходу.

• Відділ антикорупційних служб не розглянув питання щодо зміни запобіжного заходу, оскільки обвинувачення згодилося з таким рішенням.

Ці висновки свідчать про неоднозначність та складність ситуації, а також про необхідність додаткового розслідування для встановлення всіх обставин подій і правильного прийняття рішення щодо подальшого ходу справи.

Штрафи за використання російської музики у закладах громадського харчування в Україні потребують значного підвищення, оскільки наявні санкції не виконують роль ефективного стримувального механізму. Таку заяву зробив голова підкомітету з питань музичної індустрії Верховної Ради та президент Всеукраїнської асоціації музичних подій UAME Олександр Санченко в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна». Він зазначив, що поточний штраф у розмірі 170 гривень виглядає фактично символічним, особливо для великих ресторанів, кафе та розважальних закладів.

Санченко підкреслив, що навіть із наявністю відповідних заборон, поточні штрафи не є достатнім стимулом для бізнесу дотримуватися законодавчих вимог. За його словами, для великих підприємств, які часто працюють з прибутками в сотні тисяч або навіть мільйони гривень, такі штрафи не складають серйозної загрози, що дозволяє їм ігнорувати обмеження без великих наслідків. Підвищення штрафів дозволить створити реальну загрозу для порушників, стимулюючи їх до більш свідомого ставлення до музичної політики країни.

Санченко наголосив, що для реальної ефективності санкцій потрібна не лише чітка процедура фіксації порушень, а й значно вищий розмір штрафу. На його думку, сума має перевищувати 50 тисяч гривень, щоб у власників закладів виникав реальний страх перед покаранням і бажання дотримуватися законодавства.

Він також повідомив, що наразі профільний комітет працює над створенням дієвого механізму контролю та відповідальності спільно з уповноваженою із захисту державної мови Оленою Івановською. Йдеться про напрацювання нових правил, які дозволять ефективніше реагувати на порушення мовного законодавства у сфері обслуговування.

Очікується, що рішення щодо посилення відповідальності за трансляцію російської музики у закладах громадського харчування можуть бути ухвалені вже наступного року. Законодавці підкреслюють, що йдеться не про формальну заборону, а про реальний інструмент захисту українського культурного простору.

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.