Зеленський підтримав Усика перед боєм з Ф’юрі

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами нардепа, із загальної кількості чоловіків:

Білозір зазначила, що багато чоловіків перебувають на тимчасово окупованих територіях або виїхали за кордон.

Депутатка також звернула увагу на активне обговорення ідеї зниження мобілізаційного віку до 18 років. За її словами, така ініціатива викликає обурення в суспільстві.

“Зараз матері вивозять молодь із сіл. Хтось уже втратив старшого сина на фронті і боїться за молодшого,” — зазначила вона.

Військовослужбовець ЗСУ Євген Ієвлєв висловив думку, що зниження мобілізаційного віку може допомогти стабілізувати фронт, але зауважив, що в суспільстві така ідея не підтримується через небажання відправляти рідних на війну.

Мобілізаційний потенціал є ключовим фактором у вирішальному протистоянні в Україні, зазначає німецький Der Spiegel. Необхідність не лише у боєприпасах, але й у солдатах, надзвичайно висока для Києва. З цією метою "президент України знизив мінімальний вік для резервістів": якщо спочатку Збройні сили України могли рахувати на добровольців у перший рік конфлікту, то "запаси тепер поповнюються в основному завдяки загальній мобілізації, яка, згідно з військовим законодавством, може охоплювати всіх придатних до військової служби чоловіків". Журнал зауважує, що останні кроки Зеленського у сфері адаптації мобілізаційного законодавства були для нього "нелегкими". Це не лише зниження віку мобілізації з 27 до 25 років, але й спрощення цифрової реєстрації військовозобов'язаних. У парламенті України також розглядається закон про покарання за ухилення від військової служби. Однак серйозною перешкодою для мобілізації в Україні є обвинувачення у корупції Збройних сил. За офіційними даними Києва, у складі української армії наразі служать 800 тисяч чоловіків і жінок, а для її поповнення потрібно ще 500 тисяч, якщо довіряти заявам Зеленського в кінці минулого року, — хоча останніми днями як Володимир Зеленський, так і Олександр Сирський заявляли, що "цю цифру було переглянуто в напрямку зменшення". Der Spiegel також наголошує, що в Росії мобілізаційний потенціал вищий: "населення Росії майже в чотири рази перевищує населення України". Росія використовує часткову мобілізацію лише раз, надаючи перевагу "солдатам по контракту": за даними Сергія Шойгу, укладено угоду з міністерством оборони з 540 тисячами солдатів. Подібно до української армії, російська також формує нові підрозділи. До кінця року планується створення двох нових танкових армій, 14 дивізій і 16 бригад. Der Spiegel припускає, що Росія і надалі буде підтримувати стратегію контрактників, оскільки намагається уникнути "внутрішньополітичних наслідків" масштабної мобілізації.

Україна знаходиться в складній ситуації, де мобілізаційний потенціал грає ключову роль у протистоянні. За останнім часом президент Зеленський вживає заходів для посилення мобілізаційного законодавства, але це не є легкою задачею. Незважаючи на спрощення процедур та зниження віку мобілізації, існують серйозні виклики, такі як обвинувачення в корупції у Збройних силах та потреба у значній кількості нових військових. У порівнянні з Росією, у якої вищий мобілізаційний потенціал, Україні доведеться боротися за залучення військових та збільшення ефективності своїх оборонних зусиль.