Зеленський відмовився підписати меморандум про співпрацю зі США щодо рідкоземельних металів

Колишній директор департаменту Національного банку України з реєстраційних питань і ліцензування Олександр Завадецький подав документи на участь у конкурсі на посаду голови Державної судової адміністрації. Журналісти, проаналізувавши його декларацію, з’ясували, якими статками володіє кандидат та якою є майнова ситуація його родини.

У декларації зазначено, що сім’я Завадецького складається з дружини Галини та трьох дітей – Єлизавети, Марії та Павла. Усі вони зареєстровані у селі Нове Боярської громади Київської області. Серед об’єктів, задекларованих родиною, є житлова та нежитлова нерухомість, земельні ділянки, а також транспортні засоби.

Завадецький задекларував три об’єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,2 млн грн:

земельну ділянку площею 800 м² у с. Нове (201 тис. грн),

житловий будинок площею 167,3 м² у цьому ж селі (1,3 млн грн),

квартиру в Києві площею 55,4 м² (2,76 млн грн).

Серед коштовностей – два люксові годинники: Vacheron Constantin з білого золота та Rolex зі сталі та жовтого золота. Обидва були придбані ще до запровадження електронного декларування.

У автопарку юриста – Infiniti QX80 2015 року випуску, вартістю 2,5 млн грн на момент придбання.

Також Завадецький володіє корпоративними правами:

100% у ТОВ “Бюро проєктів ’Сфера’”,

100% в Адвокатському бюро “Офіс Олександра Завадецького”,

пакетом акцій ВАТ “Корюківська фабрика технічних паперів”.

Його сім’я у 2024 році задекларувала 828 тис. грн доходу, отриманого виключно у вигляді дивідендів від адвокатського бюро.

З грошових активів вказано 487 тис. грн готівкою та 16,5 тис. доларів на банківських рахунках.

Таким чином, кандидат на посаду голови ДСА демонструє чималі активи та стабільний дохід від приватної юридичної практики.

Китай посилює контроль над експортом електронних компонентів, і це вже має відчутний вплив на спроможності української оборонної промисловості. Пекін запроваджує жорсткіші правила і фактично блокує постачання низки ключових елементів — двигунів, акумуляторів, контролерів польоту та інших електронних модулів, необхідних для масового виробництва БПЛА. Додатково ускладнено транзитні маршрути: через побоювання, що товари можуть «непомітно» потрапити до кінцевого користувача, Китай обмежує можливість пересилки через транзитні країни, зокрема в напрямку Балтії та Польщі, що створює додаткові логістичні бар’єри.

Ці дії мають низку наслідків. По-перше, зменшується кількість доступних комплектуючих на ринку, що підвищує закупівельні витрати й призводить до затримок у виробничих циклах. По-друге, виробники змушені шукати альтернативні джерела — від постачання з інших регіонів до адаптації дизайну під інші компоненти — що потребує часу, інвестицій у перепроєктування та повторне тестування. По-третє, залежність від імпорту низьковартісних, але критично важливих модулів виявилася стратегічною вразливістю: у воєнний час швидкість і надійність постачань стають питанням життя і смерті, а політичні рішення третіх країн можуть миттєво змінити ситуацію.

Військовий аналітик Бундесверу Хендрік Реммель вважає, що саме удари українських безпілотників по глибокому тилу ворога створюють серйозний психологічний, економічний і політичний тиск на Росію. За його словами, стратегія дальніх ударів поступово демонструє успіх.

Співзасновник мережі оборонних компаній Iron Юрій Ломіковський зазначає, що ринок українських оборонних технологій оцінюється у 35–40 мільярдів доларів США, але внутрішнє виробництво поки що покриває лише близько 40% потреб. Решта залежить від імпорту — передусім китайського.

«Китай може постачати великі обсяги швидко і дешево, — пояснює Ломіковський. — Тому українські компанії змушені орієнтуватися на цей ринок, навіть попри політичні ризики».

За його словами, зараз Україна шукає альтернативні шляхи — через партнерів у Європі та США, які мають власні виробничі потужності. Однак без масштабних інвестицій і підтримки з боку ЄС створити конкурентну виробничу базу буде складно.

Наприкінці минулого року Китай також скоротив продажі комплектуючих до США та Європи. Це частина ширшого торговельного протистояння між Пекіном і Вашингтоном, яке опосередковано впливає і на Україну. Захід, у свою чергу, запровадив санкції проти китайських компаній, які, ймовірно, допомагають Росії обходити обмеження.

Попри заяви Китаю про нейтралітет, у ЄС переконані, що він продовжує постачати компоненти російському оборонному сектору. Елементи китайського виробництва вже неодноразово виявляли у російських дронах та іншій техніці.

Ломіковський не виключає, що Пекін продовжить постачати комплектуючі обом сторонам війни. «Китай швидко адаптується й отримує прибуток, постачаючи деталі для всіх», — підсумував він.

Експерти закликають Європейський Союз прискорити створення спільних виробничих потужностей із Україною, адже затримка може дорого коштувати у разі ескалації війни чи загрози для країн НАТО.

Проблеми зі сном дедалі частіше пов’язані не лише з фізичною втомою, а й із перенапруженою нервовою системою. Сучасний ритм життя, постійні стреси та інформаційне навантаження змушують мозок залишатися активним навіть уночі, що ускладнює засинання. Фахівці відзначають: навіть короткі вправи для розслаблення здатні значно полегшити процес переходу до глибокого сну. Однією з найбільш ефективних і водночас простих методик виявилась техніка повільних рухів очними яблуками.

Медсестра дитячої неврології Кіара Девітт пояснює, що ці рухи допомагають мозку відновити природний ритм, який активується під час фази швидкого сну. Саме в цей період організм швидко переключається на процеси відновлення — мозок обробляє інформацію, а тіло відпочиває і регенерує тканини. Легка маніпуляція очима стимулює нервові шляхи, що відповідають за координацію та баланс, а також сприяє зниженню рівня стресу та напруги.

«Якщо ви повільно ведете очима вправо-вліво, вгору-вниз і по колу, мозок починає отримувати сигнал, ніби вже входить у фазу REM. Це заспокоює нервову систему й сприяє засинанню», — розповіла вона.

За словами Девітт, техніка працює ще й тому, що дає мозку «монотонне» завдання. Поки думки не можуть розігнатися в тривожні сценарії, тіло швидше переходить у стан спокою.

Проте ефективність методу зростає, якщо поєднати його з базовими правилами гігієни сну. Насамперед важливо дотримуватися стабільного режиму: лягати й прокидатися в один і той самий час, включно з вихідними. Денний сон після 15:00 може лише ускладнити вечірнє засинання.

Не менш важлива підготовка спальні. Оптимальна температура — 18–20 °C, мінімум світла, тихе середовище. За потреби допоможуть беруші або маска для сну. За годину до відпочинку варто прибрати гаджети, адже синє світло пригнічує вироблення мелатоніну.

Легка вечеря за кілька годин до сну, теплий душ і обмеження кофеїну у другій половині дня також позитивно впливають на засинання. Алкоголь, хоч іноді й викликає сонливість, фактично погіршує якість нічного відпочинку.

А якщо сон так і не приходить, фахівці радять не лежати в ліжку занадто довго: 20–40 хвилин прогулянки на свіжому повітрі допоможуть «перезавантажити» нервову систему й повернути природний ритм.