Олег Винник виступив у Празі: в репертуарі були пісні російською

У Мілані було виявлено тіло 54-річного українського фінансиста Олександра Адаріча — відомого банкіра, який у різні роки очолював правління «Укрсиббанку» та був власником «Фідобанку». Трагічну знахідку зробили біля одного з готелів у центральній частині міста. Італійські правоохоронці одразу звернули увагу на низку обставин, які викликали сумніви щодо версії нещасного випадку.

За інформацією провідних італійських видань La Repubblica, La Stampa та Corriere della Sera, слідство не виключає, що тіло могли викинути з вікна вже після смерті. Попередні висновки експертів вказують на можливу невідповідність характеру травм типовим ушкодженням, які виникають унаслідок падіння з висоти. Саме це стало підставою для розширеного розслідування та залучення судово-медичних фахівців.

Консьєржка будинку розповіла, що на балконі після падіння бачили чоловіка, який швидко спустився у двір та зник. У квартирі поліція виявила документи на різні імена, що належали одній людині, включно з румунським варіантом імені банкіра. Це може бути пов’язано з міжнародною діяльністю Адаріча через холдингові компанії в Люксембурзі та інших юрисдикціях.

Олександр Адаріч народився 12 жовтня 1971 року у Павлограді. Він працював у банківській сфері з 2002 року, очолював «Укрсиббанк», придбав і об’єднав «СЕБ Банк» та «Ерсте Банк» у «Фідобанк», контролював «Євробанк» та «Фідокомбанк». У 2016 році «Фідобанк» та «Євробанк» були визнані неплатоспроможними, а ДФС України підозрювала власників у привласненні активів на 1,6 млрд грн.

Банкір мав тісні зв’язки із родиною експрезидента Віктора Януковича і фігурував у численних фінансових скандалах, зокрема щодо зникнення понад 400 млн грн із банківських рахунків та проблем із управлінням Одеським портом. Останнім часом Адаріч працював у люксембурзькій девелоперській компанії Alfaro Real Estate.

Розслідування триває, поліція перевіряє всіх можливих свідків та підозрюваних, пов’язаних із загадковою смертю українського банкіра.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Перед призначенням на нову посаду Юлія Кіріллова виконувала обов’язки виконавчого директора Українського ветеранського фонду з липня 2024 року. У команді фонду вона працює з 2022 року, де спочатку очолювала відділ навчально-аналітичної роботи, а згодом стала першим заступником директора.

Кіріллова також має досвід військової служби — у 2015-2016 роках вона проходила службу в Збройних Силах України. Її активна діяльність на підтримку ветеранів відзначилася заснуванням Жіночого ветеранського руху, який став важливою платформою для обговорення проблем, з якими стикаються жінки-військовослужбовці.

Юлія Кіріллова має численні нагороди за свою службу та активну громадську діяльність. Серед них — орден Княгині Ольги III ступеня, відомча відзнака Міністерства оборони України, нагрудні знаки «Знак пошани», «25 батальйон Київська Русь», а також медаль Міністерства оборони «За сприяння Збройним Силам України».

Крім того, вона є лауреаткою програми Open World, яка фокусується на роботі з ветеранами, що свідчить про її зобов’язання підтримувати та покращувати життя ветеранів в Україні.

Населення України продовжує відстоювати своє ставлення до влади та перспективи у війні. За результатами дослідження групи "Рейтинг", підтримка президента Володимира Зеленського залишається значною, але вже не такою високою, як на етапі початкових дій у зустрічі з агресією Росії. Навіть у контексті звільнення більшості Українського суспільства вірить у перемогу, але деякі почувають, що темп мобілізації сповільнився. За дослідженням, підтримка дій президента залишається на рівні понад 60%, з упадком порівняно з попередніми періодами, але зберігається. Наприкінці 2023 року цей показник вже становив 91%, зростаючи до 94% у квітні 2022 року. Проте, число тих, хто відмовився від цілковитої або часткової підтримки президента, зросло до третини у лютому 2024 року, порівняно з 5% на початку конфлікту. У той же час, ставлення до інших органів влади, таких як Верховна Рада та уряд, стало ще негативнішим. Тільки 19% схвалюють роботу Верховної Ради, а уряд Дениса Шмигаля має підтримку лише 35% населення. Проте, високий рівень довіри зберігають Збройні Сили України — 93%. Більшість українців (88%) вірять у перемогу у війні з Росією, хоча це менше, ніж на початку конфлікту, коли цей показник становив 97%. Серед тих, хто вірить у перемогу, більше половини вважають, що Україна збереже всі свої території, що вона мала у 1991 році. У той же час, дослідження показало, що більшість українців (36%) вважають рівень мобілізації недостатнім, тоді як лише 30% вважають його оптимальним.

Дослідження, проведене наприкінці лютого на всій території України, окрім окупованих Росією регіонів Криму і Донбасу, пролило світло на деякі важливі аспекти громадської думки. Щодо рівня мобілізації до Збройних сил України, трохи менше чверті (19%) респондентів вважали його занадто високим, а 15% не могли визначитися. В українців запитали також, чому, на їхню думку, люди не прагнуть мобілізуватися. Найчастішою відповіддю був "страх смерті, інвалідності, полону, невизначеності", на другому місці — "несправедлива мобілізація", а на третьому — "брак техніки, амуніції та зброї".

У той же час, українців також цікавило, коли вони відзначають Різдво. Понад половина (53%) відзначили цей святковий день за новим календарем – 25 грудня, тоді як лише 11% святкували 7 січня. Решта або святкували в обидві дати (17%), або не відзначали цей день взагалі (19%).

Щодо планів на майбутнє, виявлено, що більшість людей (24%) планує своє життя на місяць наперед, а 23% — на понад рік. Проте, 15% взагалі не можуть будувати жодних планів, а ще 12% — планують до року. В умовах економічної нестабільності, 68% відповідаючих відчувають погіршення свого матеріального стану.

Щодо прогнозів на найближчий рік, майже половина (46%) вважають, що їхнє економічне становище залишиться незмінним, проте 18% очікують погіршення, а 15% — покращення. Такий оптимізм або песимізм визначають ситуацію, яка склалася в країні та власні можливості.

Опитування було проведене за участю приблизно двох тисяч респондентів віком від 18 років і старше шляхом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів, з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.

• Українці виявили підтримку президента Володимира Зеленського, але рівень цієї підтримки зазнав певного зниження протягом часу конфлікту з Росією.

• Істотна частина населення вірить у перемогу у війні, але деякі виражають обурення темпами мобілізації.

• Велика кількість людей святкує Різдво за новим календарем, але є і ті, хто залишається вірними традиції святкувати його 7 січня.

• Значна частина населення планує своє життя на короткий термін, що свідчить про відсутність стабільності у суспільному та економічному житті.

• Економічна нестабільність відчутна для більшості громадян, і існують певні оптимістичні та песимістичні очікування на майбутнє щодо змін в економічному стані країни.

У цілому, опитування відображає складну соціально-політичну ситуацію в Україні, в якій населення продовжує виявляти підтримку президенту та Збройним силам, але також висловлює занепокоєння щодо економічної та військової ситуації у країні.