Зеленський заявив, що за Трампа війна буде закінчена, але він не знає, як саме це станеться

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зафіксувало порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів у діях Ростислава Шурми, заступника керівника Офісу Президента України. Йдеться про недопущенням участі у засіданнях Комітету електроенергетики, організованого під його керівництвом, де обговорювалися питання, пов'язані з виплатами електростанціям, що належать братові Шурми. Це порушення стосується прийняттям рішень, які мали вирішальний вплив на інтереси братової компанії, що може розглядатися як використання посадового становища для особистої користі. Така діяльність, як стверджує НАЗК, могла сприяти успішності бізнесу брата Ростислава Шурми, що є порушенням законодавства. Це важливий етап у боротьбі з корупцією, який свідчить про необхідність строгого контролю за дотриманням етичних норм та правил збереження прозорості та чесності у владних структурах.

За встановленими фактами, сонячні станції, які перебувають під російською окупацією та мають співвласника з оточення Ростислава Шурми, продовжували отримувати оплату за "зеленим тарифом" до літа 2023 року. Протягом періоду з липня 2022 по липень 2023 року ці компанії здобули понад 320 млн гривень оплати за електроенергію від державного підприємства "Гарантований покупець". Національним агентством з питань запобігання корупції було складено протокол про порушення Ростиславом Шурмою вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Цей протокол буде переданий до суду за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі визнання вини суд може накласти на нього штраф, а також дані про цього посадовця будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Це важливий крок у боротьбі з корупцією, що свідчить про незалежність та непохитність правової системи України у виявленні та покаранні порушників.

У результаті дослідження виявлено, що заступник керівника Офісу Президента України, Ростислав Шурма, порушив вимоги щодо запобігання конфлікту інтересів у справі з оплатою за електроенергію від сонячних станцій, співвласником яких є його брат. Національне агентство з питань запобігання корупції склало протокол про адміністративні правопорушення та направило його до суду. У разі визнання вини, Шурму може чекати штраф та внесення даних до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Цей крок свідчить про важливість боротьби з корупцією в Україні та непохитність правової системи в покаранні порушників.

Запобігання фінансовим шахрайствам та боротьба зі зловживаннями у сфері банківських операцій стають все більш актуальним завданням для Національного банку України (НБУ). Останнім часом НБУ активізував свою діяльність у напрямку контролю за картковими переказами громадян та введення додаткових заходів безпеки.

Банки отримали чіткі вказівки від регулятора про необхідність посилення перевірки та моніторингу операцій з картками українських клієнтів. Такий крок спрямований на запобігання випадків шахрайства, відмивання коштів та інших зловживань, що можуть ставити під загрозу стабільність фінансової системи країни.

У зв'язку з цим банки активно впроваджують нові системи та технології для виявлення та блокування підозрілих транзакцій. Зокрема, вони зосереджують увагу на аналізі патернів поведінки клієнтів, виявленні незвичайних змін у обсягах та характері операцій, а також використанні ризикових зон для переказів.

НБУ також планує посилити відповідальність банків у цьому питанні, заохочуючи їх до більш прозорої та ефективної роботи з перевіркою та блокуванням сумнівних операцій. Для цього можуть бути введені нові стандарти та вимоги до систем безпеки та контролю в банківській сфері.

В цілому, ініціатива Національного банку України спрямована на підвищення рівня захищеності фінансової системи від потенційних загроз та зловживань. Вона відображає зростаючу увагу регулятора до забезпечення стабільності та надійності банківського сектору, що є важливим чинником для економічного розвитку країни.

Національний банк вимагає від фінустанов пильніше і ретельніше перевіряти невеликі перерахування між рахунками фізосіб – P2P-перекази, особливо в частині зарахування на картки невеликих сум. Вимога міститься в листі НБУ №25-0005/42076.

Регулятор висловлює своє невдоволення тим, що більшість банків робить акцент на аналізі загального обсягу P2P-переказів, і менше заглиблюється в невеликі транзакції, в яких НБУ також вбачає проблеми, особливо, коли йдеться про надходження на картку великої кількості невеликих переказів від різних осіб.

Такий підхід у Нацбанку вважають формальним виконанням вимог фінансового моніторингу, і банкірів штрафуватимуть, якщо вони його не змінять.

НБУ хоче, щоб банки аналізували численні дрібні зарахування на картки, а потім зажадали в людей пояснення щодо них. Це може бути перекидання навіть по 100-200 грн, але по 10-20 або більше разів на день.

«Регулятор підозрює, що численні перерахування на карту можуть свідчити про участь у схемі з нелегальним гральним бізнесом. А також про отримання неофіційних доходів або про приховану підприємницьку діяльність. Наприклад, на продовольчих та інших ринках у Києві вже поширеною практикою стала передача номерів карток покупцям – коли в людини бракує готівки, вона може швидко закинути гроші на картку продавцю, і так розрахуватися за товар. Що не подобається владі, яка зацікавлена, щоб дрібний бізнес відкривав ФОПи (фізособа-підприємець), і платив відповідні податки”, – пояснив заступник голови правління одного з банків.

Водночас у Нацбанку не хочуть слухати відмовок про те, що банк не зміг зв’язатися з клієнтом і поставити йому запитання, бо з людиною немає зв’язку, через те, що та, наприклад, перебуває за кордоном. Чиновники вважають, що фінансисти можуть знаходити людей у віддаленому форматі через свої мобільні додатки.

НБУ зажадав від банків жорсткіше перевіряти операції клієнтів за картками, частіше запитувати пояснення і підтверджувальні документи. Якщо українці не будуть їх надавати – то блокуватимуть людям рахунки і розриватимуть відносини – тобто примусово закриватимуть рахунок в односторонньому порядку.

При цьому регулятор зажадав від банків складати ризик-профіль кожного клієнта, куди входить повторна перевірка людини та її операцій. Не раз на 6 місяців, як зараз робить більшість банків. А щокварталу – раз на 3 місяці. Це означає, що банкіри частіше зв’язуватимуться з людьми, запитуватимуть інформацію про походження їхніх грошей і, можливо, закриватимуть рахунки (якщо не отримають усієї потрібної інформації).

У листі №25-0005/42076 Національний банк дав кілька нових вказівок щодо фінансового моніторингу:

1. Виявляти нетипову активність за рахунком, у тому числі за P2P-переказами – нетипове збільшення кількості та обсягу фінансових операцій.

2. Вивчати web-ресурси, через які люди отримують товари і послуги, гроші. З’ясовуючи доменні зони реєстрації сайтів і звіряючи їх із переліками нелегальних учасників грального ринку.

3. Аналізувати фінансові операції клієнта на відповідність його профілю і сфері діяльності, з’ясовувати джерела походження коштів.

Додаткові вимоги з’явилися, зокрема, в рамках того, що Нацбанк називає «боротьбою з дропами» – коли українці відкривають рахунки на своє ім’я, а потім продають право користуватися ними іншим людям. НБУ і банки намагаються боротися з цим явищем. У зв’язку з чим, банкіри навіть думають час від часу під виглядом покупців вибірково купувати такі карти на чорному ринку. Мета – виявляти імена людей, які активно відкривають рахунки під перепродаж, і формувати чорні списки таких осіб. Щоб тим часом закривали картки та відмовляли у відкритті рахунків в інших банках.

Рінат Ахметов укотре підтвердив статус одного з найвпливовіших підприємців країни, посівши перше місце в рейтингу найприбутковіших бізнесменів України. Його фінансові показники залишаються найвищими на тлі складної економічної ситуації, що свідчить про ефективність побудованої бізнес-моделі та вміння адаптуватися до викликів часу. Основними джерелами доходів Ахметова традиційно залишаються енергетика, металургія та суміжні галузі.

Важливу роль у зростанні прибутків відіграє диверсифікація активів і стратегічне управління великими промисловими групами. Компанії, пов’язані з бізнесменом, продовжують оптимізувати виробничі процеси, інвестувати в модернізацію підприємств і зберігати позиції на міжнародних ринках. Це дозволяє не лише утримувати лідерство, а й забезпечувати стабільні фінансові результати в довгостроковій перспективі.

Суть моделі полягає у створенні керованого дефіциту. Йдеться про ситуації, коли енергоблоки виводяться в так звані аварійні або планові ремонти саме в пікові періоди споживання. Це обмежує пропозицію електроенергії та провокує різке зростання цін на балансуючому ринку. За даними ринку, у період з 2021 по 2024 рік вартість електроенергії на цьому сегменті зросла приблизно на 151 відсоток.

Фінансові потоки, пов’язані з реалізацією електроенергії кінцевим споживачам, акумулюються через мережу компаній бренду YASNO, зокрема «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги» та «Донецькі енергетичні послуги». Частина прибутків, за даними аналітиків, виводиться через іноземні структури, серед яких фігурують Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd.

Окремим елементом цієї системи стали публічні закупівлі. Після витіснення конкурентів шляхом демпінгу, структури, пов’язані з групою Ахметова, за даними розслідувань, підвищують вартість контрактів для державних установ через додаткові угоди. Зростання ціни в таких випадках може становити від 30 до 90 відсотків від початкової вартості договору.

Особливу увагу привертає тарифна політика щодо населення. У платіжках було закладено понад 38 мільярдів гривень на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас акти виконаних робіт, за оцінками контролюючих органів і журналістів, часто не містять детальної розшифровки, а окремі об’єкти можуть включатися до витрат повторно.

Паралельно компанії «ДТЕК Енерго», «ДТЕК Мережі» та «Західенерго» отримують мільярдні компенсації з державного бюджету за процедурами, які критики називають неконкурентними. Такі рішення погоджувалися за участі Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На цьому тлі правоохоронна система, за словами авторів розслідувань, демонструє фактичну бездіяльність. Попри відкриті кримінальні провадження, зокрема №22025101110001224 та №22025101110000103 за фактами можливих зловживань владою, слідчі дії не мають помітного розвитку. Зазначається, що слідчі СБУ та Національної поліції уникають активних кроків, а Київська міська прокуратура не виконує ухвали Печерського районного суду щодо перевірки діяльності структур ДТЕК.

Критики наголошують, що така ситуація фактично легалізує енергетичний диктат. У цих умовах блекаути стають не лише наслідком війни чи технічних проблем, а й приводом для чергового підвищення тарифів і зміцнення позицій олігархічної групи. Деолігархізація енергетичного сектору, від якого безпосередньо залежить національна безпека, у такій конфігурації виглядає радше імітацією, ніж реальним процесом.