Зелений чай, матча та інші способи підбадьоритися без кави

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов'язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

Зять колишнього народного депутата Олександра Домбровського, дипломат Артем Рибченко, є одним із претендентів на посаду заступника міністра розвитку громад та територій. У своєму е-деклараційному звіті він оприлюднив відомості про значні активи, які належать його родині. Загальна вартість цих активів складає понад 18,5 мільйона гривень, що включає не лише нерухомість та автомобілі преміум-класу, але й великі грошові заощадження.

Згідно з поданими документами, Рибченко мешкає в Києві разом із дружиною Тетяною та двома доньками — Анастасією і Амелією. Його родина володіє кількома об'єктами нерухомості в Україні. В столиці сім'я має три квартири, загальна площа яких складає 99,7 м², 116,7 м² та 166,5 м². Крім того, є дві квартири у Вінниці площею 113,2 м² та ще одна нерухомість у столиці. У декларації також зазначено, що родина Рибченків володіє кількома автомобілями преміум-класу.

Рибченко має право користування кількома об’єктами нерухомості у Києві, що належать Лілії Керничній. Автопарк родини включає три транспортні засоби: Toyota RAV4 2006 року, BMW X5 2019 року вартістю близько 1,5 млн грн та Audi Q8 того ж року, яким користується сам дипломат.

Його дружина, Тетяна Рибченко, володіє двома компаніями — ТОВ “Космос Гольф Україна” у Вінниці та ТОВ “Гольф Солюшнс” у Києві.

Фінансові активи подружжя значні: Артем Рибченко задекларував 180 тисяч доларів готівкою, 107 тисяч доларів на рахунку у швейцарському банку UBS AG та 470 тисяч гривень в “Ощадбанку”. Дружина має ще 259,5 тисячі доларів і 500 тисяч гривень готівкою.

За 2024 рік дипломат отримав дохід у розмірі 1,42 мільйона гривень, більшу частину якого становили виплати від Державного управління справами. Сукупні статки родини, за підрахунками, перевищують 18,5 мільйона гривень, що ставить Рибченка серед найбагатших кандидатів на урядові посади.

Після чергової атаки з боку Росія по території Україна може настати відносна оперативна пауза тривалістю до десяти днів. Таку оцінку в ефірі Radio NV висловив Павло Нарожний, аналізуючи поточну динаміку бойових дій та характер повітряних ударів.

За словами експерта, інтенсивність обстрілів часто має хвилеподібний характер. Після масованого застосування ракет і безпілотників противник змушений витрачати час на перегрупування, логістичне забезпечення та накопичення нових ресурсів. Саме цей період може створювати враження затишшя, хоча насправді йдеться не про зниження загрози, а про підготовку до наступного етапу атак.

«Поки що висновки робити важко, але все виглядає так, що вони або не встигли підготуватися, або хотіли вскочити в останній вагон. Бачимо прогноз погоди — це останній тиждень із морозами», — зазначив експерт.

Нарожний пояснив, що після масштабних атак Росії необхідний час на відновлення ресурсів і складний логістичний процес. Йдеться про доставку ракет і дронів, їх підготовку та завантаження в пускові установки. Саме тому, на його думку, Україна може мати щонайменше тиждень, а можливо й до десяти днів відносної паузи перед новою хвилею обстрілів.

Окремо експерт звернув увагу на різке зростання використання балістичних ракет. За січень Росія запустила по Україні 91 балістичну ракету — це найбільший показник від початку повномасштабного вторгнення.

Нарожний наголосив, що ворог робить ставку саме на балістику через обмежені можливості її перехоплення. Україна має близько 12 батарей систем «Петріот», які здатні збивати такі цілі, однак кількість ракет до цих комплексів залишається обмеженою.

Виробництво ракет для цих систем також має свої обмеження. За словами експерта, у США випускають приблизно 650 таких ракет на рік. Саудівська Аравія виробляє їх виключно для власних потреб. Японія передала Україні певну кількість ракет — раніше озвучувалися цифри до 200 одиниць. Нове виробництво планують розгорнути в Німеччині, однак перші результати очікуються не раніше ніж через рік, а реальні поставки можуть розпочатися приблизно через два роки.

У ніч із 16 на 17 лютого Росія здійснила чергову атаку по Україні. В Одесі повітряну тривогу оголошували шість разів. За інформацією начальника міської військової адміністрації Сергія Лисака, внаслідок ударів пошкоджено об’єкт інфраструктури та цивільні будівлі. В одному з районів виникла пожежа на верхніх поверхах житлового будинку, в іншому — зазнали пошкоджень магазин та СТО.

Також удари були зафіксовані у Дніпрі. За даними начальника обласної військової адміністрації Олександра Ганжі, в одному з районів міста сталася пожежа, пошкоджено адміністративну будівлю та автомобілі. Попередньо, обійшлося без постраждалих.

Експерти застерігають, що пауза між масованими атаками не означає зниження загрози, а лише свідчить про підготовчий етап перед можливими новими ударами.