Журналісти дізналися як львівський бізнесмен Козловський отримав право знести історичну будівлю в центрі Києва

Мережа автозаправних станцій «Авіас», яка є частиною групи «Приват», опинилася в центрі гучного скандалу, що стосується блокування постачання дизельного пального, яке було виділене для цивільного захисту в умовах воєнного стану. Інцидент стався влітку 2023 року, коли Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації перерахував 4,55 млн грн приватній компанії ТОВ «Інтекс Інвест» за 100 000 літрів дизельного пального, призначених для забезпечення роботи генераторів та аварійної техніки, що використовуються в умовах надзвичайних ситуацій.

Однак, замість того, щоб поставити необхідний обсяг пального, компанія «Інтекс Інвест» видала замовнику спеціальні скретч-картки, які можна було використати для заправки на автозаправних станціях мережі «Авіас». Це рішення викликало подив і занепокоєння у багатьох, адже до кінця 2024 року, за повідомленнями операторів АЗС, на багатьох заправках почали відмовлятися відпускати дизельне паливо за цими картками. В результаті, значна частина пального, а саме 48 760 літрів, так і не потрапила до цивільних служб, що могло призвести до серйозних проблем у забезпеченні безпеки в умовах війни.

Компанія «Інтекс Інвест», яку в публічних матеріалах називають «фірмою-привидом», до 2022 року майже не вела господарської діяльності. Після зміни керівництва в серпні 2022 року — коли директором став Антон Посилаєв — фірма різко наростила держконтракти: з початку 2023 року «Інтекс Інвест» перемогла у понад 7 200 тендерах на Prozorro на суму понад 1,5 млрд грн. У більшості випадків постачання відбувалося через ті самі скретч-картки «Авіас», механізм яких ускладнює прозору звітність про реальні обсяги відпущеного пального.

Це не поодинокий випадок: раніше пов’язана з «Приватом» компанія ТОВ «Інкам Фінанс» також фігурувала у паливній справі — тоді не було поставлено 46,4 тис. л дизелю на суму 2,48 млн грн; прокуратура подала позов на 3,83 млн грн, але результат справи поки невідомий.

Попри підозри у махінаціях, мережа «Авіас» продовжує працювати. Частина активів формально переписана на білоруського бізнесмена Олександра Воробея через низку прокладок (зокрема «Укрпалетсистем»), проте сліди власницької структури виводять до кіпрських фірм, які пов’язують з оточенням Ігоря Коломойського. Антимонопольний комітет нібито давав дозволи на концентрацію з грубими порушеннями, у результаті чого десятки АЗС під брендами «Авіас» та «ANP» фактично опинилися під контролем тих самих структур.

Скандал ставить під сумнів механізми держзакупівель пального у воєнний час, прозорість використання скретч-карток та ефективність контролю з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Після викриття процесу — зокрема через публічні матеріали та звернення чиновників — громадськість і контрольні служби вимагають повного розслідування та повернення втрачених коштів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Міністерство охорони здоров’я спільно з правоохоронними органами проведе перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності 1695 чиновникам із понад 30 державних органів.

До перевірки залучено дані СБУ, ДБР та офісу Генпрокурора. Серед посадовців, справи яких переглянуть:

32% – працівники податкової служби; 26% – працівники прокуратури; 17% – працівники митної служби; 25% – співробітники інших держорганів.

Перевірки триватимуть два місяці. У разі необґрунтованих рішень МСЕК їх буде переглянуто.