Зірка «Голосу країни» Микита Ломакін потрапив до війська і розповів правду

За чотири роки повномасштабної війни Україна зіткнулася з безпрецедентним відтоком населення. Згідно з узагальненими даними, сформованими на основі інформації Державної прикордонної служби України, з країни офіційно виїхали та не повернулися близько 3,1 мільйона громадян. Ці цифри відображають лише зафіксовані перетини кордону і дають уявлення про реальні масштаби демографічних втрат, з якими держава стикається в умовах тривалої війни.

Окрему увагу привертає статистика за 2025 рік. За підсумками року різниця між кількістю виїздів українців за кордон і їхніх повернень становила 290,3 тисячі осіб. Хоча цей показник залишається значним, він демонструє певне уповільнення міграційних процесів. У порівнянні з 2024 роком, коли кількість громадян, що виїхали й не повернулися, була суттєво більшою, нинішні дані виявилися приблизно у півтора раза нижчими.

Упродовж 2025 року Державна прикордонна служба зафіксувала понад 37 мільйонів перетинів державного кордону. Кількість в’їздів і виїздів була майже збалансованою: громадяни та іноземці перетнули кордон на в’їзд близько 18,4 мільйона разів, а на виїзд — 18,7 мільйона разів.

Переважну більшість перетинів — близько 86% — здійснили саме громадяни України. Загалом у 2025 році українці перетинали кордон у середньому 2,7 мільйона разів на місяць. Для порівняння, у попередні роки цей показник тримався на рівні близько 2,5 мільйона щомісяця.

Попри зростання загальної кількості поїздок за кордон, показник так званих умовних «неповернень» поступово зменшується. У 2025 році з України виїхали 16,1 мільйона громадян, тоді як повернулися 15,8 мільйона. Різниця і сформувала показник у 290 тисяч осіб, які протягом року не повернулися.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 3,1 мільйона громадян України офіційно залишили підконтрольну територію держави та не повернулися. За наявними даними, близько 72% цього показника припадає на перший рік повномасштабної війни, коли масовий виїзд був пов’язаний із активними бойовими діями, окупацією частини територій та загрозою життю цивільного населення.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

В області кар’єра Коваля склалася краще. Він один із небагатьох керівників, яких президент не замінив під час повномасштабної війни. Але це пов’язано більше з повним поклонінням Зеленському.

Коваль є організатором злочинних схем із розкрадання державних коштів, виділених на будівництво автомобільних доріг, у т.ч. у межах проєкту “Велике будівництво”, із залученням суб’єктів господарювання, фактичним власником яких є він сам (ПАТ “Рівнеавтошляхбуд”, ТОВ “ВВВ Монтаж”).

Крім цього, Коваль отримував відкати від підрядників виконання робіт на об’єктах “великого будівництва”, зокрема від ПВКФ “Фіалка”, ТОВ “Архітектурне бюро “Янкор”, ТОВ “Хімія-Парк”, ТОВ “БК “Будальянс Груп”.

Також Коваль, будучи фактичним власником асфальтобетонного заводу з бітумним господарством за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Яринівка, вул. Лісова, 3, ініціював створення контролюючими органами штучних перешкод для фінансово-господарської діяльності інших асфальтних заводів на території Рівненської області.

З моменту утворення Рівненської ОВА авторитет Коваля в регіоні значно зміцнився, що дало змогу йому брати участь у протиправних процесах, організованих сторонніми особами, як гаранту безпеки та комунікації правоохоронного блоку і бізнесу, серед яких слід відзначити незаконний видобуток бурштину-сирцю, лісогосподарську діяльність, обіг паливно-мастильних матеріалів у регіоні.

Свого часу призначення Коваля на посаду голови Фонду державного майна України лобіював голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія.

Висуваючи кандидатуру Коваля, Арахамія запобіг призначенню на посаду голови ФДМУ кандидатів, яких лобіював заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

За даними ДПСУ, зростання фіксується на всіх ділянках, але найбільший пасажиропотік спостерігається у пунктах пропуску на кордоні з Польщею.

Водночас, суттєвої переваги в’їзду в Україну над виїздом не спостерігається.

Упродовж доби державний кордон в обидва напрямки перетнули в середньому по 75 тис. осіб. Збільшення пасажиропотоку призводить до черг

Раніше повідомлялось, що у передріздвяний період пасажиропотік на кордоні Львівщини збільшився на 25%.