Зірка української сцени Наталія Могилевська відзначає ювілей

КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» уклала контракт із київською компанією «Унімед Груп» на постачання комплекту медичних меблів для Обласного центру соціально-психологічної допомоги. Загальна вартість угоди становить близько 5,2 млн грн. Однак ціна деяких позицій, які були включені в цей контракт, значно перевищує ринкові аналоги, що викликає питання щодо доцільності таких витрат.

Одна з найбільш обговорюваних позицій угоди – це 57 приліжкових тумбочок моделі SERA-10, де ціна за одиницю становить 42,57 тис. грн (без ПДВ — 39,59 тис. грн). Порівняно з ринковими цінами, такі меблі виглядають надзвичайно дорогими. Зокрема, на українському ринку можна знайти моделі, вироблені в Німеччині, з ціною близько 21,9 тис. грн за одиницю. Очевидно, що така велика різниця в ціні може викликати сумніви у законності та ефективності використання бюджетних коштів, особливо якщо йдеться про закупівлю товарів для соціальних закладів, де кожна гривня має велике значення.

Інші позиції договору також викликають питання. Медична шафа для інструментів AD 213-P оцінена у 120,96 тис. грн за штуку (для центру придбано дві), тоді як на ринку аналогічні шафи доступні за значно нижчими цінами — журналісти називають завищення більш ніж удвічі. За іншою позицією — шафа AD-206/P (7 одиниць по 98,28 тис. грн) — повні аналоги на закордонних порталах коштують до $500. І нарешті, стільці лікаря AD-261/H придбали по 46,44 тис. грн за штуку, тоді як подібні моделі на ринку продаються за тисячі (а не десятки тисяч) гривень.

Переплата за цим тендером сягнула щонайменше 2 млн грн. Як зазначається в публікації, компанія «Унімед Груп» також виконувала доставку та розмитнення обладнання.

Засновниками «Унімед Груп» згідно з відкритими даними є мешканці Києва та Київської області Микола Беззубенко та Микола Щирук. У 2019 році проєкт «Наші Гроші» публікував розслідування про бізнес Беззубенка та Щирука, у якому Беззубенка називали колишнім начальником управління економічної контррозвідки СБУ та пов’язували з мережею фармпостачальників. Після 2022 року, за даними публікацій, група компаній розширила діяльність і почала постачання медичного обладнання до лікарень.

26 листопада Вищий антикорупційний суд ухвалив резонансне рішення щодо стягнення у власність держави майна, яким користувався голова Млинівської селищної ради Рівненської області Дмитро Левицький. За даними ухвали, загальна вартість конфіскованих активів оцінюється приблизно у 5,8 млн грн, що робить цю справу однією з найпомітніших у регіоні за останній рік.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що підставою для відкриття провадження стали матеріали, отримані від Національної поліції Рівненщини та результати перевірки, проведеної Національним агентством із запобігання корупції. Хоча САП офіційно не уточнила прізвище посадовця, джерела видання «Українська правда» підтвердили, що мова йде саме про Дмитра Левицького, який очолює Млинівську селищну раду.

Суд визнав необґрунтованим походження низки активів, оформлених на членів сім’ї чиновника:

• житлового будинку площею 230 кв. м і земельної ділянки майже 9 соток у центральній частині Рівного, які вартують близько 4,2 млн грн та були придбані тещою Левицького наприкінці 2019 року; • катера ціною майже 1 млн грн; • земельної ділянки площею 0,25 га; • спеціального вантажного автомобіля — усе це сім’я набула у 2023 році.

На думку суду, посадовець не зміг довести легальність походження коштів, необхідних для придбання майна, тому активи визнали необґрунтованими й вирішили конфіскувати.

Рішення ВАКС може бути оскаржене протягом 30 днів із моменту складення повного тексту судового вердикту.

Це не перший випадок, коли антикорупційні органи через суд домагаються конфіскації сумнівних активів чиновників. Раніше ВАКС визнав необґрунтованими понад 5,3 млн грн майна колишнього керівника Головного управління ДПС в Одеській області. Тоді під конфіскацію потрапили дві елітні автівки — Toyota Land Cruiser 200 (2018 р.) і Audi RSQ8 (2020 р.), куплені родиною ексчиновника за значно заниженими цінами — 300 тис. грн і 1,4 млн грн відповідно.

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке суттєво вплинуло на перебіг резонансної справи навколо групи компаній «Юнігран» та її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти, накладені на значний обсяг майна й спеціальних дозволів на користування надрами, що фактично відкрило шлях до відновлення контролю над ключовими гранітними активами підприємств, пов’язаних із групою.

Йдеться про майнові комплекси, виробниче обладнання та ліцензії на видобуток корисних копалин, які раніше перебували під обмеженнями в межах кримінального провадження. Рішення суду означає, що компанії знову можуть здійснювати господарську діяльність у повному обсязі, зокрема відновлювати виробництво та виконувати контракти, які були заморожені через арешти.

Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.