Понеділок 5 травня розпочне тиждень із дощів, гроз і різких температурних контрастів. За прогнозами синоптиків, на заході та півночі країни значно похолодає, тоді як південний схід ще насолоджуватиметься теплом. У західних областях температура вдень знизиться до +12…+16 градусів. Подекуди пройдуть дощі, місцями грозові. Центральна частина країни також потрапить під вплив холодного атмосферного фронту, хоча на […]
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ухвалила рішення, залишивши без задоволення апеляцію Юлії Тимошенко, лідерки партії «Батьківщина», стосовно підозри у спробі підкупу народних депутатів. Це рішення було прийнято 12 травня, коли судді дійшли висновку, що матеріали обвинувачення достатні для підтвердження обґрунтованості підозри на даному етапі розслідування.
Справа стосується кримінального провадження, яке ведеться НАБУ та САП, за інформацією яких Тимошенко могла намагатися підкупити депутатів для впливу на їх голосування у Верховній Раді. Захист стверджував, що підозра була оформлена з порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства. Тимошенко ж підкреслила, що докази, на які спирається обвинувачення, є недостатніми і мають політичний підтекст.
Лідерка «Батьківщини» вказала, що справа базується на свідченнях депутата Ігоря Копитіна та його помічника, а також на окремих аудіозаписах і переписках у месенджерах, де, за її словами, немає згадок про передачу грошей. Проте прокурори відзначили, що аргументи захисту є лише суб’єктивними оцінками, які не спростовують суть підозри. Вони також зазначили, що після подання апеляції захист продовжував збирати матеріали, що, на думку прокуратури, свідчить про відсутність переконливих доказів.
Суд підтримав позицію прокуратури, зазначивши, що свідчення, вилучені під час обшуків кошти та переписка можуть свідчити про обґрунтованість підозри. Рішення апеляційної палати стало законним н відразу після оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Справу проти Тимошенко розпочато у січні 2026 року, коли детективи НАБУ провели обшуки в офісі партії і вилучили 40 тисяч доларів, які, за версією слідства, мали бути використані для підкупу трьох депутатів з іншої фракції. 14 січня їй було офіційно оголошено про підозру.
Тимошенко категорично заперечила всі звинувачення, стверджуючи, що гроші належали їй особисто, а справа є засобом політичної боротьби, пов’язаною з можливими виборами. Вона також зазначила, що депутат Копитін, з яким вона спілкувалася, сам запропонував їй співпрацю, незадоволений політикою своєї фракції.
У січні ВАКС обрав для Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави на суму 33,3 мільйона гривень. Суд зобов’язав її здавати закордонний паспорт і не покидати Київську область без дозволу. Однак вже через кілька днів була внесена вся сума застави. Пізніше апеляційна палата частково пом’якшила умови, дозволивши їй пересуватися Україною та контактувати з депутатами.
У лютому 2026 року частина арештованого майна була повернута, а НАБУ повернуло вилучені кошти. Адвокати Тимошенко розцінили це як крок до відновлення справедливості. Проте рішення апеляційної палати стало важливим сигналом, підтверджуючи, що підозра є достатньо обґрунтованою для продовження розслідування.
Експерти відзначають, що справа Тимошенко може стати однією з найгучніших у практиці українських антикорупційних органів, зважаючи на її статус як однієї з найвпізнаваніших постатей української політики. Тимошенко та її партія продовжують стверджувати про політичну мотивацію справи та тиск на опозицію, тоді як НАБУ і САП наголошують, що справу розслідують у межах закону.
