П’ятниця, 17 Липня, 2026

Вбивство у Голосіївському районі: вбито співробітника СБУ

Важливі новини

Хронічний недосип як прихована загроза: вчені попереджають про серйозний вплив на тривалість життя

Регулярний сон тривалістю менше ніж сім годин на добу може мати критичні наслідки для здоров’я і скорочувати тривалість життя навіть відчутніше, ніж незбалансоване харчування чи відсутність фізичної активності. Таких висновків дійшла група дослідників з Університету здоров’я та науки Орегона, проаналізувавши багаторічні статистичні дані щодо стану здоров’я населення.

Науковці зіставили середню тривалість життя в округах США з поширеністю різних факторів ризику, серед яких були недосипання, харчові звички, рівень рухової активності та соціально-економічні умови. Аналіз показав, що регіони з високою часткою людей, які систематично сплять менше семи годин, демонструють гірші показники довголіття незалежно від інших чинників.

За результатами дослідження, люди, які регулярно сплять менше ніж сім годин на ніч, мають нижчу очікувану тривалість життя. Автор роботи Ендрю МакГілл зазначив, що навіть для нього сила цього зв’язку стала несподіванкою.

За його словами, сон критично важливий для здоров’я серця, імунної системи та нормальної роботи мозку, тому дорослим варто прагнути спати від семи до дев’яти годин щоночі.

Дослідники також наголошують, що мільйони людей у світі систематично недосипають, навіть не маючи діагностованих порушень сну. Така хронічна нестача відпочинку підвищує ризик серцево-судинних захворювань і передчасної смерті.

Попередні наукові роботи показували, що люди з хорошими звичками сну живуть значно довше. У середньому чоловіки можуть виграти до 4,7 року життя, а жінки — до 2,4 року. До корисних звичок належать регулярний сон тривалістю 7–8 годин, відсутність частих проблем із засинанням, рідкісні нічні пробудження та відмова від снодійних.

Європа в розбіжностях перед приходом Трампа

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

При цьому президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вважають, що тільки членство в Північноатлантичному альянсі може гарантувати суверенітет України, пише Financial Times.

Повідомляється, що деякі дипломати вважають, що коаліцію миротворців неможливо організувати без підтримки Сполучених Штатів Америки – зокрема, в галузі рекогносцировки (розвідки для отримання відомостей про противника).

“І, можливо, без остаточного підкріплення безпеки у вигляді американської ядерної парасольки”, – йдеться в матеріалі.

Нідерландський політик і 11-й генеральний секретар НАТО Де Хооп Схеффер називає членство України в Альянсі “найекономічно найефективнішим рішенням”. Однак, за його словами, обраний президент США Дональд Трамп не пропонуватиме Україні цей варіант, щоб посадити кремлівського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.

“Він дуже чітко дав зрозуміти, що європейцям доведеться розмістити війська на землі, а Сполучені Штати цього робити не будуть”, – зазначив він.

Директор київського аналітичного центру “Нова Європа” Альона Гетманчук заявляє, що тільки “запрошення та поступовий вступ до НАТО” є єдиною надійною гарантією, яка переконає Україну підтримати мирну угоду.

За її словами, європейським союзникам потрібно буде надати “перехідні” зобов’язання, починаючи з військових інструкторів і радників і закінчуючи “місією стримування у вигляді боєготових військ”.

ЗМІ пише, що саме з “очікуваннями” пов’язані найбільші розбіжності в думці. У Східній і Північній Європі більш спектично ставляться до готовності Росії сісти за стіл переговорів, ніж жителі Південної Європи.

“Скептики самі розходяться в думках щодо того, що робитиме Трамп, якщо Путін відкине його вмовляння: одні сподіваються, що він подвоїть підтримку України, інші побоюються, що він може взагалі відмовитися від неї. Це ускладнює пошук спільних позицій, які можна було б представити Білому дому як доказ готовності Європи взяти на себе більший тягар підтримки Києва”, – йдеться в матеріалі.

Раніше ми повідомляли, що за якої умови в Україні можуть з’явитися німецькі миротворці. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що це станеться тільки після того, як припиниться вогонь.

“Я хочу чітко заявити одну річ: поки війна не закінчиться, на українській землі не буде жодного німецького солдата”, – зазначив він.

Трамп висловив підтримку Пашиняну: новий геополітичний курс для Вірменії

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп несподівано висловив свою підтримку...

Печерський суд обрав запобіжний захід для адвоката, пов’язаного з Ігорем Коломойським

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для адвоката, якого в ЗМІ пов’язують з українським олігархом Ігорем Коломойським. Суд обрав для підозрюваного тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 4 мільйони гривень.

Судове засідання відбулося на тлі численних публікацій у ЗМІ, де обговорюються можливі зв’язки адвоката з Коломойським, відомим бізнесменом, чиї справи останнім часом активно висвітлюються в українських та міжнародних медіа. Підозрюваного затримали за підозрою в участі у низці фінансових правопорушень, зокрема у допомозі в організації схем ухилення від сплати податків та відмивання коштів.

Прокуратура наполягала на більш жорсткому фінансовому запобіжному заході. Сторона обвинувачення просила суд визначити заставу в розмірі 40 млн гривень, аргументуючи це майновим станом підозрюваного, а також ризиками, які, на думку прокурорів, можуть виникнути у разі застосування м’якшого запобіжного заходу.

Втім суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, обравши тримання під вартою, але встановивши значно менший розмір застави. У разі внесення визначеної суми підозрюваний зможе вийти з-під варти з покладенням на нього передбачених законом процесуальних обов’язків.

Подальші процесуальні рішення у справі залежатимуть від перебігу досудового розслідування та позиції сторін у суді.

Росія завдала масованого ракетного удару по енергетиці України: руйнування в Києві, Рівному, Луцьку та біля Львова

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Через загрозу ударів по енергетиці “Укренерго” вимикає світло у Києві та низці регіонів. Росіяни атакували низку енергетичних об’єктів, є затримки потягів.

Надходить інформація про руйнування у різних регіонах, зокрема Києві, Рівному, Харкові, на Вінниччині, Сумщині, Одещині та у Стрию біля Львова.

Маршрути обох хвиль ударів були схожі і переважно ракети били по центру та заходу країни.

Як повідомили повітряні сили, близько 5 години ранку Росія запустила “Калібри” з Чорного моря, а Ту-95МС запустили ракети X-101. Через ракетну загрозу після 5 ранку тривогу оголосили по всій Україні.

Російські дрони атакували центральні регіони ще з вечора й з різних боків заходили у тому числі на Київ.

Першою хвилею Україну атакували “Калібри” – біля Рівного, Львова, Луцька та інших міст. А після 7 ранку зайшли нові хвилі ракет з Ту-95МС.

Ракети другої хвилі удару почали заходити з Чернігівщини і взяли курс на Київ та Полтавщину.

Частина ракет зайшла з Херсонщини, повідомили повітряні сили.

За повідомленнями моніторингових каналів, у повітряному просторі України було близько 25 ракет. Вони спочатку атакували Полтавську, Черкаську та Миколаївську області.

Близько 8 ранку у Києві пролунав вибух. Київська міська військова адміністрація заявила, що працює ППО. Згодом влада повідомила, що уламки ракети впали на відкриту ділянку в Дніпровському районі столиці.

Пізніше у КМВА додали, що уламки також впали на територію підприємства у Дарницькому районі, пожежі не було. Пошкоджень зазнали кілька господарчих будівель і вантажний автомобіль.

Автор фото,Міноборони РФ

Після цього більша частина ракет повернула на захід.

Незабаром мер Луцька Ігор Поліщук повідомив про прильоти. За його словами, знеструмлена частина міста, не працює електротранспорт.

Після 8 ранку вибухи пролунали на Івано-Франківщині, Рівненщині та Хмельниччині, повідомляла місцева влада.

Над Рівним видно клуби диму, пишуть місцеві пабліки.

“В області без електропостачання понад 280 тисяч абонентів. Є перебої з водою. Школи Рівного та частини Рівненського району переводимо на дистанційне навчання”, – розповів про перші наслідки керівник Рівненщини Олександр Коваль.

На Львівщині росіяни знову атакували Стрий – про удар по ньому Повітряні сили і влада повідомляли під час обох хвиль ударів.

“Ворог атакував об’єкти енергетичної інфраструктури”, – коротко описав наслідки керівник області Максим Козицький. Згодом він уточнив, що через ранковий обстріл та застосування погодинних графіків відключення електроенергії на Львівщині 523 тисячі абонентів залишилися без електропостачання.

Відомо, що у Стрию є підземні сховища газу і Україні неодноразово просила західні країни допомогти їх прикрити, адже їх використовують і країни ЄС.

На Вінниччині внаслідок російської ракетної атаки пошкоджено житлові будинки, зруйнована господарча будівля і поранено жінку. Про це повідомила перша заступниця керівника ОВА Наталя Заболотна.

В якому саме місті області вдарили росіяни вона не уточнила, але ракети кілька разів пролітали біля самої Вінниці, писали Повітряні сили.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак прокоментував масований удар по енергетиці.

“Росіяни продовжують тактику терору. Вони робили запаси ракет для ударів по українській інфраструктурі, для війни з цивільними під час холодів, протягом зими”, – написав він у своєму телеграм-каналі.

Останній масований ракетний удар по Україні був зранку 17 листопада, коли значної шкоди завдали енергетиці, загинули люди.

21 листопада Росія також застосувала проти України нову балістичну ракету “Орешник”.

Перші ракети “Калібр” спочатку зайшли на Одещину, Кіровоградщину і Черкащину та прямували у бік Києва. Були повідомлення про вибухи в Одесі та Кропивницькому.

Після 6 ранку про удар ракетою по Харкову повідомив мер міста Ігор Терехов. У Київському районі міста зафіксували щонайменше три удари.

Згодом частина ракет попрямувала через Вінниччину та Житомирщину на захід України.

Автор фото,ДСНС

Повітряні сили повідомили про ракети біля Тернополя, Рівного, Луцька та Львова, а також атаку на Стрий.

Про вибухи у Рівному та Луцьку повідомили місцеві пабліки. Керівник Львівщини Максим Козицький повідомив про удар по Стрию.

Про прильоти на території Волинської області повідомив її керівник Іван Рудницький.

На Сумщині росіяни вдарили ракетами по інфраструктурі Шосткинської громади – було три вибухи, розповіли в обласній адміністрації.

Внаслідок ракетної атаки є пошкодження шести житлових приватних будинків в Одеському районі, постраждала одна людина.

Влада Кіровоградської області також заявила про масовану атаку по енергетиці. “Ворог бив по Кіровоградщині ракетами й дронами. На місці вибухів відповідні служби ліквідовують пожежу. Жертв немає”, – йдеться в заяві керівника області Андрія Райковича.

Після першої хвилі “Калібрів” у моніторингових каналах повідомили, що очікується кілька хвиль крилатих ракет Х-101, запущених з Ту-95МС.

На фоні заяви “Укренерго” про екстрені вимкнення світло через загрозу удару Росії, про атаку на енергетику заявив керівник міненерго Герман Галущенко.

“Знову енергетика під масованим ударом ворога. Атаки на енергообʼєкти відбуваються по всій Україні. Оператор системи передачі НЕК “Укренерго” терміново ввів екстрені відключення електроенергії”, – заявив Галущенко.

Після атаки 17 листопада в Україні вже діяли графіки вимкнення електрики.

Автор фото,Reuters

“По всій країні масовані обстріли, точкові знеструмлення, але понад 150 поїздів “Укрзалізниці” прямують за розкладом, ситуація із рухом стабільна та контрольована”, – повідомила “Укрзалізниця”.

Там заявили, що через знеструмлення окремих ділянок є затримки трохи більше 1 години для шести потягів.

“Відставання від графіка будемо поступово скорочувати”.

Сьогодні у Голосіївському районі Києва сталася стрілянина, внаслідок якої загинув співробітник Служби безпеки України. Інцидент трапився близько 09:00 ранку — невідомий нападник здійснив п’ять прицільних пострілів у чоловіка та втік з місця злочину.

Служба безпеки України підтвердила факт загибелі свого працівника. За інформацією hromadske, вбитим є полковник Іван Воронич, однак офіційного підтвердження його особи поки немає.

Правоохоронці кваліфікували злочин за статтею 348 Кримінального кодексу України — посягання на життя працівника правоохоронного органу. За цією статтею передбачене покарання аж до довічного ув’язнення.

На місці події продовжують працювати слідчі, Служба безпеки України та Нацполіція. Встановлюються усі обставини злочину, зокрема мотиви, а також особа нападника. Вживаються заходи з розшуку та затримання ймовірного вбивці.

Цей інцидент викликав резонанс у столиці, адже йдеться не лише про вбивство працівника СБУ, а й про зухвалий збройний напад у центрі Києва. СБУ обіцяє зробити все можливе для встановлення винних і притягнення їх до відповідальності.

Останні новини