В ОП розповіли про складність переговорів Зеленського з Дональдом Трампом

Свіже дослідження викликало занепокоєння серед медичної спільноти: виявилося, що препарати Ozempic та Wegovy, які належать до класу агоністів GLP-1 і активно застосовуються для зниження ваги, можуть впливати на точність результатів онкологічних ПЕТ-КТ обстежень. Ці лікарські засоби потенційно змінюють накопичення фтордезоксиглюкози (FDG) у тканинах, що ускладнює виявлення пухлин та може спричинити помилкову інтерпретацію зображень.

Фахівці європейського медичного центру Alliance Medical провели ретельний аналіз ПЕТ-КТ сканувань пацієнтів, які проходили діагностику онкологічних захворювань. Вони помітили, що у людей, які приймають GLP-1 агоністи, спостерігалися нетипові «гарячі точки» — ділянки з високим рівнем поглинання радіоактивного препарату, які зазвичай вказують на пухлинні клітини. Проте в цих випадках накопичення FDG було викликане не раковими процесами, а фармакологічним впливом ліків.

Медичний директор Alliance Medical доктор Пітер Строугал пояснив, що перший випадок незвичного накопичення FDG став підставою для ширшого аналізу. Виявилось, що такі зміни трапляються все частіше, але офіційних рекомендацій щодо цього у Великій Британії та на міжнародному рівні поки немає.

Неправильне тлумачення результатів сканування може призвести до зайвих обстежень, помилкового визначення стадії раку та затримок у лікуванні пацієнтів.

Дослідники радять лікарям ретельно фіксувати інформацію про прийом препаратів GLP-1, щоб уникнути помилок у діагностиці та забезпечити своєчасну і точну медичну допомогу.

Пацієнтам, які приймають Ozempic або Wegovy, важливо повідомляти лікарів про ці ліки перед проходженням ПЕТ-КТ та інших онкологічних обстежень, щоб уникнути зайвих втручань та помилок у діагностиці.

Міністерство освіти і науки України наголошує, що навчання в університетах або аспірантурі не може використовуватися як підстава для ухилення від мобілізації. Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко зазначає, що всі спроби використати освітні інститути для уникнення військової служби підлягають ретельній перевірці спільно з правоохоронними органами та Державною службою якості освіти. В рамках цієї роботи було виявлено спроби маніпуляцій з боку деяких навчальних закладів. Так, у результаті перевірки Класичного приватного університету стало відомо, що заклад намагався заднім числом внести до Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО) близько трьох тисяч аспірантів, що, безсумнівно, свідчить про спробу маніпуляцій з метою ухилення від мобілізаційних вимог.

З огляду на виявлені порушення, Міністерство освіти та науки України прийняло рішення анулювати ліцензію цього навчального закладу. Такий крок є частиною ширших заходів, спрямованих на забезпечення прозорості та відповідальності в системі освіти країни. Водночас Міністерство закликає інші навчальні установи дотримуватись законодавства і не ставати інструментами для ухилення від виконання громадянських обов’язків.

Попри це, вступна кампанія до аспірантури триває, і цього року держава виділила 7 тисяч бюджетних місць, тож кількість аспірантів очікувано зросте. Плановане впровадження єдиного державного заліку з української та іноземної мов для аспірантів поки відкладено.

Міністерство освіти підкреслює, що закон та порядок у сфері освіти та мобілізації залишаються пріоритетом, і жодна спроба використати навчання для уникнення служби не залишиться поза увагою.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, з обов'язковою особистою відповідальністю після того, як адвокат Назар Кульчицький повідомив про це Суспільне. Попередньо Лієв перебував під вартою, але суд вирішив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання та відправив його до СІЗО.

За даними трансляції засідання, прокурор відсутній, що породжує питання щодо обґрунтування вироку. Справу Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатні докази щодо обвинувачень у розкраданні, зазначив суддя Ярослав Шкодін.

Згідно з адвокатом, підозрюваного взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, однак після місяця Лієва випустили під особисте зобов'язання. Рішення про випуск було скасоване 9 квітня, проте Лієв не повернувся до в'язниці, оскільки строк тримання під вартою вичерпався 8 квітня. ВАКС 17 квітня розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення вирішив залишити його без розгляду.

Згідно з інформацією, наданою у вищезгаданій статті, суд вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, під особисте зобов'язання, скасувавши попередній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Порушник підозри в масштабних корупційних діях у сфері закупівель боєприпасів для Збройних Сил України мав бути утриманий за ґратами з 12 лютого. Проте, після місяця застави його звільнили, а вже 9 квітня скасували рішення про випуск. Втім, Лієв не повернувся до в'язниці, вважаючи, що строк його тримання під вартою закінчився. Незважаючи на це, 17 квітня Вищий антикорупційний суд відмовився розглядати питання щодо зміни запобіжного заходу, залишаючи Лієва без запобіжного заходу взагалі. Таке рішення суду стало можливим через відсутність прокурора на засіданні, що може ставити під сумнів законність ухваленого вироку. Крім того, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надали достатніх доказів у справі Лієва, що призвело до повернення справи в поліцію. Таким чином, цей випадок свідчить про складнощі та недоліки в судовій системі та боротьбі з корупцією в Україні.