Неділя, 30 Серпня, 2026

Зеленський і Пісторіус обговорили нові перспективи військової співпраці

Важливі новини

Сергій Притула розкрив подробиці народження четвертої дитини і про вибір кумів

Відомий волонтер та засновник благодійного фонду Сергій Притула нещодавно вчетверте став батьком. У проєкті “Ранок у великому місті” він поділився подробицями особистого життя, пояснив, чому приховував вагітність дружини Катерини Сопельник, та розповів про майбутні хрестини сина Марка. Притула зазначив, що під час вагітності вони з дружиною не хотіли зайвої уваги. “Ми не потребували зайвої уваги, […]

Ахметов: в пошуках політичних геніїв

Стало відомо, що Рінат Леонідович, відомий як "ахякийінвестор", фактично перервав фінансування мертвонародженого політичного проекту Дмитра Разумкова під назвою "Команда Разумкова" або "Розумна політика". Леонідович розумно обміркував рейтинги Дмитра, які виявилися нижчими за плінтусом, і вирішив, що фінансування не має сенсу. Тепер у Разумкова виникли дві серйозні проблеми: де знайти гроші на політичну реінкарнацію та як вирішити питання з "командою" у парламенті, яку неможливо зберегти, але й розігнати. Бюджет залишився лише на контекстну рекламу у ТікТок. Тим часом, Рінат Леонідович уже активно шукає нових співпартнерів, а варіант з Володимиром Кличком вже перебуває на розгляді як наступний можливий мезальянс.

У вищезгаданій статті висвітлено ситуацію, пов'язану з припиненням фінансування політичного проекту Дмитра Разумкова Рінатом Ахметовим. Автор зазначає, що це рішення було обумовлене низькими рейтингами Разумкова та відсутністю підтримки від Ахметова. Також у тексті висвітлено проблеми, які виникли у Разумкова через цю ситуацію: пошук фінансування для подальшої політичної діяльності та вирішення питання з "командою" у парламенті. Зазначено, що в бюджеті залишилися лише обмежені кошти на рекламу у ТікТок. Також висловлено припущення про можливий мезальянс між Рінатом Ахметовим та Володимиром Кличком.

Завідувачка гуртожитків вимагала хабар у військового за житло

66-річну завідувачку гуртожитків одного з військових містечок в Одеській області викрили на вимаганні неправомірної вигоди у військовослужбовця. Як повідомила поліція регіону, чиновниця вимагала 4,5 тисячі доларів за сприяння в отриманні житла, яке військовий мав право отримати і без стороннього втручання. Згідно з матеріалами слідства, наприкінці червня посадовиця пообіцяла 25-річному військовому допомогу у “закріпленні” за ним […]

Голова НБУ дав прогноз стосовно банківської системи України

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Пишний зазначив, що ухвалений парламентом законопроект про приватизацію державних банків створює нові можливості для залучення приватних інвесторів. Згідно з меморандумом з МВФ, Сенс Банк та Укргазбанк визначені як пріоритетні для початку процесу приватизації. “Сподіваюся, 2025 рік принесе хороші новини”, — зазначив він.

Оцінка стійкості, проведена НБУ, показала, що всі банки відповідають нормативним вимогам. Пишний підкреслив, що банківська система має операційний прибуток та зростаючий апетит до кредитування, що відображає позитивні зміни в структурі доходів.

Проте існують серйозні перешкоди на шляху до інвестицій, зокрема затяжна війна та нестабільна податкова політика. “Підвищення податку на прибуток банків до 50% є надзвичайним заходом, але його повторення ускладнює комунікацію з інвесторами”, — пояснив Пишний.

Голова НБУ також прокоментував зменшення кількості учасників фінансового ринку з 67 до 62 за останні два роки. Відхід банків пов’язаний з різними факторами, такими як неплатоспроможність та системні порушення вимог фінансового моніторингу. Пишний зазначив, що деякі банки самостійно вирішили відмовитися від ліцензії після оцінки свого стану.

Вразливість фронту через нестачу боєприпасів та військового обладнання: актуальні виклики для національної оборони

Російські війська намагаються використати дефіцит боєприпасів і військового обладнання, щоб зробити лінію фронту найвразливішою. Хоча розміщення їхніх сил є обмеженим, російська армія зберігає потенціал для наступу. Проте підкреслюється, що захоплення міста Авдіївка не може вважатися високим досягненням, оскільки це було маленьке містечко і ресурси, використані для його захоплення, значно перевищували втрати. Наступ на Харків, Суми чи Київ вимагатиме значно більших зусиль і ресурсів. Таким чином, хоча російські плани на 2024 рік є ясними, вони обмежені наявними обмеженими ресурсами та опозицією України.

Після окупації Авдіївки, місто Часів Яр стало пріоритетом для наступу Російської Федерації. Розташований у важливому транспортному вузлі з виходом на Костянтинівку, а також на домінуючій висоті в регіоні, Часів Яр потребує більшого "м'яса" для вдалої операції, що залежить від проведення другої хвилі мобілізації. Прогнозується активізація цих процесів у другій половині 2024 року. Ще одним важливим напрямком є Куп'янськ, де російські сили планують виходити на правий берег річки Оскол. Група військ "Захід" підсилена і має високий рівень боєздатності, але відчуває складнощі через розтягнутість лінії фронту на понад 150 км. Проте, ресурс для російського наступу по всій лінії фронту виявиться недостатнім, особливо для відкриття другого фронту на Харків чи Київ. Тим не менш, відсутність західної допомоги може стати вигідою для противника, але для оборони українським силам потрібно значно менше зброї, ніж для наступу.

У висновках можна зазначити, що після окупації Авдіївки Часів Яр та Куп'янськ стали ключовими напрямками для наступу Російської Федерації. Російські війська зосередили значні ресурси в цих районах, але для подальшої ефективної дії їм потрібно провести другу хвилю мобілізації. Активізацію цих процесів можна очікувати у другій половині 2024 року. Варто відзначити, що ресурс для наступу по всій лінії фронту у російських сил знедостатній, особливо для відкриття другого фронту на Харків чи Київ. Тим не менш, відсутність західної допомоги може виявитися вигідною для противника, проте для оборони українським силам потрібно значно менше зброї, ніж для наступу.

11 травня у Києві відбулася зустріч між Президентом України Володимиром Зеленським та міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, який прибув з офіційним візитом. На порядку денному переговорів стояли питання подальшої військової підтримки України, розвиток спільного оборонного виробництва, зміцнення систем протиповітряної оборони та роль Європи в дипломатичних зусиллях для мирного врегулювання конфлікту.

Зеленський поділився результатами переговорів через свій Telegram-канал. Він зазначив, що з початку війни Німеччина надала Україні допомогу на суму понад 28,6 мільярда євро, що робить її одним з ключових партнерів Києва в галузі безпеки. Президент підкреслив, що ця допомога суттєво зміцнює обороноздатність України.

Серед обговорюваних тем особливу увагу було приділено спільному виробництву озброєння та військових технологій. Зеленський повідомив, що Україна та Німеччина реалізують шість оборонних проектів, спрямованих на зміцнення українського військово-промислового комплексу та розширення можливостей для забезпечення фронту. Співпраця в цій сфері визнана стратегічною для обох країн, зважаючи на актуальні потреби та виклики, що виникають у ході війни.

Крім того, було представлено українську ініціативу співпраці у форматі Drone Deal, яка передбачає масштабування виробництва безпілотних апаратів, розвиток нових технологій та їх інтеграцію в сучасну оборонну інфраструктуру. Президент висловив сподівання, що ця пропозиція буде реалізована.

Питання посилення протиповітряної оборони України також стало важливим аспектом переговорів. Зеленський нагадав про домовленості, підписані в квітні, які передбачають додаткову допомогу для української ППО, наголосивши на важливості захисту енергетичної інфраструктури від постійних атак з боку Росії.

Президент підкреслив, що проблема протиракетної та протиповітряної оборони є спільною для всієї Європи, і заявив про необхідність створення колективної системи безпеки для захисту від сучасних загроз. Він висловив впевненість, що Європа повинна стати самодостатньою у протидії ризикам, особливо у контексті балістичних загроз.

Під час зустрічі також обговорювалися питання дипломатичного процесу та можливі шляхи досягнення миру. Зеленський зазначив, що роль європейських держав є критично важливою не лише для завершення війни, а й для подальшої відбудови України та формування нової безпекової архітектури в Європі.

Візит Бориса Пісторіуса до Києва свідчить про подальше зміцнення оборонного співробітництва між Україною і Німеччиною. Берлін за час війни став одним із основних постачальників військової допомоги, включаючи системи ППО Patriot та IRIS-T, бронетехніку, артилерію, танки Leopard, а також бере участь у тренуваннях українських військових.

Крім військової підтримки, Німеччина продовжує залишатися одним з головних донорів фінансової та гуманітарної допомоги Україні, активно сприяючи програмам відновлення та підтримки української економіки. Пісторіус не раз наголошував на важливості підтримки України як питання безпеки для всієї Європи, запевняючи, що Німеччина готова допомагати стільки, скільки це буде потрібно.

Останні новини