Посилення мобілізаційних заходів в Україні розпочнеться в квітні

орієнтовний обсяг (наприклад, 3–5 тис. знаків);

цільова аудиторія;

Згідно з тендерною документацією, жетони мають складну конструкцію та виготовлятимуться з оксидованої латуні. Виріб матиме форму фігурного геральдичного щита з вигнутими краями та рельєфною окантовкою. Поверхня повинна бути шліфованою, частково покритою гальванічним шаром.

Кожен жетон складатиметься з трьох елементів, з’єднаних між собою штифтами: основного щита, центральної емблеми ДБР та рельєфного лаврового вінка. У центрі розміщуватиметься емблема з металу білого кольору з нікелевим покриттям і синьою емаллю. Вона матиме вигляд стилізованого тризуба зі сріблястих ліній.

Емблему обрамлюватиме лавровий вінок, виготовлений за технологією вакуумного лиття. Над нею розташують стрічку з написом «ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ», а під нею — індивідуальний шестизначний номер співробітника, виконаний методом карбування.

Таким чином, ідеться не про прості службові бейджі, а про складні металеві вироби з кількох деталей і декоративних елементів. Водночас повторення тендеру з ідентичною сумою та попередній досвід із єдиним учасником можуть знову поставити питання щодо реальної конкуренції та ефективності використання бюджетних коштів.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування та скерувало до суду обвинувальний акт щодо колишнього співробітника правоохоронних органів із Запоріжжя. Слідство встановило, що він організував незаконну діяльність, пов’язану з переправленням дезертирів та чоловіків призовного віку через українсько-молдовський кордон. За інформацією ДБР, фігурант стягав із клієнтів від 2 до 6 тисяч доларів за “послуги супроводу”.

Свою протиправну схему він реалізовував через соціальні мережі, створивши фейковий профіль, під виглядом якого пропонував допомогу у перетині державного кордону. Для зв’язку з клієнтами вказував власний номер телефону. Потенційних “клієнтів” він переконував, що завдяки службовому посвідченню зможе безперешкодно проходити блокпости, а фактичний перетин кордону люди мали здійснювати самостійно.

У вересні 2025 року чоловік погодився перевезти військовослужбовця з Нікополя, який самовільно залишив частину. Щоб уникнути контролю, взяв лікарняний і разом із дезертиром вирушив до Одещини. “Перевізника” затримали ДБР спільно з СБУ та Держприкордонслужбою після отримання понад 2,2 тис. доларів США — за кілька кілометрів до кордону з Молдовою.

Після викриття його звільнили зі служби. Колишньому поліцейському інкримінують сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон, учинене службовою особою з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 ККУ), а також пособництво у дезертирстві (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 ККУ). Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі. Процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який розпочинав свій шлях у кадровій структурі під керівництвом Арсена Авакова, після трагічних подій у керівництві МВС отримав міністерську посаду та з часом зосередив у власних руках фактично всю вертикаль впливу відомства. Після його приходу структура Міністерства зазнала суттєвої трансформації, що торкнулася як фінансової політики, так і управлінської моделі.

Аналітики відзначають, що МВС поступово відійшло від принципів інституційної стабільності, перетворившись на систему з ручним контролем ключових ресурсів. За словами співрозмовників, знайомих із внутрішніми процесами, фінансові потоки дедалі частіше розподілялися не через прозорі механізми, а через вузьке коло управлінців, наближених до міністра. Така модель породила відчуття феодальної вертикалі, у якій окремі керівники на регіональному та центральному рівнях фактично втратили самостійність.

Фінансовими потоками МВС займається вузьке коло людей, які забезпечують стабільність системи. Заступник міністра Тетеря курує освоєння коштів Нацполіції та Міграційної служби, Богдан Драпятий контролює схеми у сервісних центрах (видача прав, номерних знаків, МРЕО), Леонід Тимченко відповідає за фасад активності — конференції та піар-проєкти, Павличенко озвучує вигідні наративи, а держсекретар Сергій Ящук курує розподіл майна та продаж посад по вертикалі — від ГМС до ДСНС.

Найжирнішою «годівницею» стала Державна міграційна служба. Її очолює Наталія Науменко, ставлениця Авакова, яка контролює продаж громадянства, паспортів, посвідок на проживання та біженський статус. За даними джерел, щомісячна «данина» з міграційних потоків Клименку становить близько двох мільйонів доларів, а призначення Науменко супроводжувалося «внеском» у 1,3 мільйона доларів.

Таким чином, МВС перетворилося на приватне бізнес-утворення з чіткими ролями та фіксованою корупційною архітектурою. Міністерство стало фактично «міністерством внутрішніх відкатів» — із одноосібним центром ухвалення рішень, концентрацією ресурсів та вертикаллю, створеною для утримання влади та контролю фінансових потоків.

У Білій Церкві на вулиці Павліченка, 49, тривають роботи з підготовки приміщень колишнього заводу "Електрон" до можливих перетворень. Місцеві джерела повідомляють, що територія промислового об’єкта найближчим часом може бути освоєна для зведення нового торговельного центру. Це не лише змінить вигляд одного з важливих районів міста, а й дасть поштовх до розвитку бізнесу в регіоні.

Водночас, підприємці, які наразі працюють на території заводу, занепокоєні майбутніми змінами. Деякі з них вже висловлюють сумніви щодо можливості подальшої діяльності в нових умовах. Проте є й оптимісти, які вважають, що збудований торговий центр стане каталізатором для розвитку малих і середніх підприємств, надаючи їм нові можливості для співпраці та розширення ринку. Крім того, будівництво такого об’єкта може сприяти покращенню інфраструктури та створенню нових робочих місць, що стане додатковим стимулом для економічного зростання Білої Церкви.

Водночас у міській раді заявили, що жодних дозволів на нове будівництво на цій території не видавали. Згідно з чинним генеральним планом міста, ділянка належить до зони промислових підприємств. Офіційних рішень щодо зміни цільового призначення поки що не оприлюднено.

Йдеться про ВАТ “Білоцерківський електроремонтний завод”, який із радянських часів спеціалізувався на електроремонтних роботах і виробництві відповідного обладнання. Однак підприємство тривалий час демонструє негативну фінансову динаміку. За даними відкритих реєстрів, станом на 2021 рік на заводі працювало від 9 до 14 осіб.

Попри скорочення виробничої діяльності, локація об’єкта залишається привабливою: завод розташований на одній із центральних вулиць міста з активним автомобільним і пішохідним трафіком. Саме це, ймовірно, робить територію цікавою для комерційної забудови.

Таким чином, промислова зона Білої Церкви може поповнитися ще одним торговельним об’єктом, хоча офіційних дозволів на будівництво наразі немає. Ситуація довкола колишнього заводу “Електрон” може стати предметом подальших рішень міської влади та обговорень у громаді.