Четвер, 14 Травня, 2026

Ризики для української економіки через конфлікт на Близькому Сході

Важливі новини

Співачка ALYOSHA пояснила, чому їхній родині потрібно до 200 тисяч на місяць

Українська співачка Олена Тополя (виступає під псевдонімом ALYOSHA) відверто поділилася тим, як сьогодні виглядає повсякденне життя її великої родини у Києві. Після пережитого обстрілу і втрати власної квартири, артистка не приховує: на звичайні потреби сім’ї щомісяця йде від 150 до 200 тисяч гривень. І, за словами Олени, йдеться не про розкіш, а про базові речі […]

Politico: Росія може вдарити по Києву найближчими днями — попереджає розвідка

Українська розвідка попереджає про можливі нові авіаудари по Києву найближчими днями. Про це повідомляє американське видання Politico, посилаючись на джерела в українських спецслужбах. Занепокоєння зростає на тлі активних дипломатичних зусиль Заходу, спрямованих на припинення бойових дій і підготовку мирного саміту в Швейцарії. Утім, за словами представників української розвідки, Кремль може вдатися до чергової ескалації, аби […]

Пенсійний фонд спростував фейкові повідомлення про необхідність “підтвердження віку” для збереження пенсії

У Пенсійному фонді України застерегли громадян про чергову хвилю дезінформації, що активно шириться соціальними мережами та месенджерами. У низці анонімних Telegram-каналів почали з’являтися повідомлення, нібито поширені від імені ПФУ, у яких стверджується, що пенсіонерам потрібно терміново подати спеціальну заяву для «підтвердження свого віку». У фейкових дописах також зазначається, що відсутність такої заяви може нібито призвести до втрати пенсії.

У Фонді наголосили, що подібні твердження не мають жодного зв’язку з реальністю та не ґрунтуються на законодавчих нормах. Усі процедури, що стосуються призначення, нарахування чи продовження виплат, чітко визначені нормативними актами України. Жодних додаткових заяв, а тим більше таких, що пов’язані з «підтвердженням віку», пенсіонерам подавати не потрібно й ніколи не вимагалося.

Пенсійний фонд нагадує, що зміни до порядку отримання чи призупинення пенсійних виплат можуть ухвалюватися виключно Верховною Радою або Кабінетом Міністрів. Тож будь-які повідомлення, що з’являються в інтернеті без офіційних підтверджень, не є достовірними.

У Фонді закликали українців не реагувати на провокаційні пости та не передавати особисті дані невідомим джерелам, адже поширення подібних фейків є частиною маніпулятивних інформаційних кампаній. Такі повідомлення можуть вводити громадян в оману або використовуватися для шахрайства.

Фахівці рекомендують отримувати інформацію виключно з офіційних джерел — вебсайту ПФУ, сторінок установи у соцмережах та державних сервісів.

Енергетик Олег Попенко: Україна не готова до опалювального сезону

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Вдарили по маневровій генерації, ДТЕК це теплова генерація і вдарили по ГЕС. Наскільки я знаю по Київській і точно по Кременчуцькій, тобто були удари і по всій теплогенерації ДТЕК. І паралельно з цим вдарили по підстанціях. Підстанції випускні з атомних станцій так і підстанції, які відповідають за передачу електроенергії з одного регіону в інший. Результатами цього всього були відключення електроенергії, які тривають досі.

Експерт зауважив, що електроенергії не стає більше, а от втрачає її Україна дуже активно.

І в нас її не стає більше! Ми її все більше і більше втрачаємо і відновити її буде ще складніше. Тому в короткостроковій перспективі на сьогодні це начебто не відчувається, але тобто прямо зараз є вимкнення, і вони не настільки глобальні, але це за температури +5 – +8, а наскільки це відрізнятиметься при температурі -5 я вам скажу: кардинально відрізнятиметься! Відключення будуть по 10-12, може навіть по 14 годин!

Він переконаний, що це пов’язано з тим, що покривати пікові навантаження по електроенергетиці нічим.

Ще 1-2 таких обстріли і ранок і вечір на всю зиму нам забезпечені без електроенергії, але це знову ж таки за погодних умов -5 і нижче.

Попенко наголосив, що ситуація в енергетиці критична, оскільки кошти на захист енергетики були розкрадені.

Ми абсолютно не готові до цього опалювального сезону і це не тільки з точки зору енергетики. Як показала практика, наші підстанції нічим не захищені! Не дивлячись на запевнення Найєма, Кудрицького, про те, що у нас три рівні захисту. Десятки мільярдів гривень ввалили бюджетних грошей у захист, а в результаті один наліт, скільки то там ракет збили, скільки то ні. Куди росіяни хотіли, у підсумку по всіх підстанціях вони влучили! У мене виникає логічне запитання: а де ж, бл**ь, гроші?! Куди пішли десятки мільярдів грошей, які виділили з бюджету?! Якщо ніхрена не захищено, значить гроші не дійшли до захисту. Значить, їх десь розпиляли по дорозі, на якісь бетонні укріплення, які не доїхали, не встановили, гроші виділили, а потім забрали…

Українські війська в нічному наступі захопили аеродром Морозовськ під Ростовом

Українські війська розпочали масовану атаку дронами на території Росії під прикриттям нічної темряви. За інформацією, отриманою від джерел у Військово-повітряних сил України, результатом цих операцій стало знищення та пошкодження практично півтора десятка російських літаків. Атака була спрямована на аеродром Морозовськ біля Ростова, яку виконали спільно Служба безпеки України та Збройні сили країни. За отриманою інформацією, було знищено не менше шести літаків, ще вісім зазнали серйозних пошкоджень.

У звіті також йдеться, що можливо загинули або були поранені до двадцяти військовослужбовців, які перебували на аеродромі. Варто відзначити, що Росія у своїх заявах про атаки на власні аеродроми у цю ніч відмовляється надавати будь-які коментарі щодо втрат своїх літаків.

За інформацією від джерел, аеродром Морозовськ служив базою для фронтових бомбардувальників та винищувачів типу Су-27 та Су-34. Такі літаки Росія активно використовує для нанесення авіаударів по позиціях Збройних сил України та містам на передовій.

Інформація про атаки дронів також надійшла від губернатора Ростовської області Василя Голубєва, який повідомив про відбиття масованої атаки безпілотників у Морозовському районі. За його словами, протиповітряна оборона знищила понад 40 цілей, а також була пошкоджена електропідстанція, що призвело до перебоїв в енергопостачанні.

З цієї ж території надійшла інформація від губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, який повідомив про ліквідацію безпілотника в районі Енгельса. Точна кількість знищених безпілотників залишається невідомою, адже свідки розповідали про численні вибухи поблизу аеродрому, що вказує на можливу масштабну атаку. Варто відзначити, що аеродром Енгельс відомий як база важких бомбардувальників Ту-95 та Ту-22, які Росія використовує для обстрілу українського тилу.

Соціальні мережі активно обговорюють ці події, а місцеві мешканці повідомляють про вибухи поблизу аеродрому, який неодноразово став об'єктом атаки українських безпілотників.

Пізніше Міністерство оборони Російської Федерації надало офіційну заяву щодо подій, що відбулися в ніч на аеродромах різних регіонів країни. Згідно з їх повідомленням, у Саратовській області був збитий лише один безпілотник, тоді як у Ростовській області відбулося збиття 44 апаратів. Ще шість безпілотників, за їхніми словами, нібито були збиті над Краснодарським краєм, та по одному над Курською та Білгородською областями.

Ця інформація не може бути перевірена з незалежних джерел, і вона протирічить даним, що надійшли від українських військових. Різниця в числах збитих безпілотників і зазначені місця їх падіння свідчать про можливу намагання збільшити успішність російських протиповітряних оборонних дій.

Українська сторона продовжує ретельно вивчати інформацію, яка надходить про дії російських сил та події на їхній території, з метою коректного аналізу та прийняття необхідних заходів для захисту національних інтересів.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити декілька ключових моментів:

• Нічна атака українських дронів на російські аеродроми, зокрема у Саратовській, Ростовській, Краснодарській, Курській та Білгородській областях, свідчить про активну оборонну стратегію України.

• Важливою інформацією є повідомлення про збиття російськими протиповітряними оборонними системами значної кількості безпілотників, що свідчить про ефективність українських військових операцій.

• Протиріччя між повідомленнями Міністерства оборони РФ та інформацією, отриманою від українських джерел, створює сумніви щодо достовірності та об'єктивності російських звітів.

• Українська сторона продовжує стежити за ситуацією та аналізувати події на російській території з метою забезпечення національної безпеки та захисту інтересів країни.

Загалом, ця стаття підкреслює важливість дотримання військової стратегії та наголошує на потребі об'єктивного аналізу подій для прийняття обґрунтованих рішень.

Національний банк України в рамках свого інфляційного звіту за квітень 2026 року окреслив потенційні наслідки військових дій на Близькому Сході, зокрема в Ірані, на економіку України. Регулятор звертає увагу на те, що нестабільність на світових енергетичних ринках вже вважається одним з основних зовнішніх ризиків для макроекономічної стабільності країни.

У своєму звіті НБУ розглянув два основні сценарії розвитку ситуації. Перший, оптимістичний, передбачає поступове зниження геополітичної напруги з початку третього кварталу 2026 року. Якщо це станеться, ціни на нафту марки Brent можуть знизитися до приблизно 80 доларів за барель до кінця року. Таке зниження може сприяти частковому зменшенню інфляційного тиску в Україні та стабілізації ринку пального.

Однак другий сценарій є більш ризиковим: він передбачає ескалацію конфлікту в регіоні. У цьому випадку вартість нафти може залишатися на рівні не менше 100 доларів за барель до кінця 2026 року, що призведе до тривалої високої вартості енергетичних ресурсів у світовій економіці, що негативно вплине й на Україну.

Національний банк зазначає, що зміни світових цін на нафту безпосередньо впливають на українську економіку, оскільки країна значною мірою залежить від імпорту пального. Зростання цін на нафту автоматично веде до підвищення цін на бензин, дизель і інші види пального, що, в свою чергу, позначається на всіх секторах економіки.

Регулятор також акцентує увагу на вторинних ефектах, які виникають внаслідок зростання витрат на паливо та логістику. Це поступово інтегрується в собівартість товарів і послуг, що може призвести до збереження інфляційного тиску навіть після стабілізації цін на світовому ринку.

Крім того, в звіті йдеться про вплив цін на енергоносії на валовий внутрішній продукт. Зростання цін на енергоресурси, за оцінками НБУ, позначається на економічній активності, зокрема у галузях, які сильно залежать від енергії та транспорту. Підприємства стикаються зі збільшенням витрат, що знижує їх прибутковість і змушує до оптимізації витрат, включаючи скорочення персоналу і інвестицій.

Ця ситуація створює додаткові перешкоди для відновлення української економіки, яка і без того опинилася в складних умовах війни. Не менш важливим є і вплив на зовнішню торгівлю: зростання цін на нафту, природний газ та добрива підвищує витрати України на імпорт критично необхідних енергоресурсів.

Однак частину негативного впливу можна компенсувати через експорт. НБУ вказує на зростання світових цін на продовольство та металургійну продукцію, що може позитивно позначитися на українських експортерах. Також згадується про можливе зростання попиту на українські оборонні технології, що відкриває нові можливості для окремих секторів.

Звіт НБУ підкреслює, що глобальні геополітичні зміни можуть призвести як до ризиків, так і до нових можливостей для України. Зміни в увазі міжнародних партнерів можуть вплинути на обсяги допомоги та інвестицій, в той час як висока вартість енергоресурсів покращує фінансову спроможність країн-експортерів нафти, хоча не вирішує внутрішніх економічних проблем у довгостроковій перспективі.

Варто зазначити, що інфляційний тиск в Україні вже є високим. За даними НБУ, у квітні 2026 року споживчі ціни зросли на 1,4% у місячному вимірі та на 8,6% у річному, що стало найвищим показником цього року. Таким чином, Національний банк акцентує увагу на тому, що зовнішні шоки, пов'язані з конфліктами на Близькому Сході, залишаються важливими ризиками для економіки України у 2026 році, особливо в контексті інфляції, вартості енергоресурсів і темпів економічного відновлення в умовах війни.

Останні новини