Усик втратив позицію лідера у рейтингу P4P ESPN

Начальник Київського міського військового адміністративного управління (КМВА) Тимур Ткаченко зробив гучну заяву, звинувативши директора Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації (КМДА) Володимира Репіка в умисному саботажі розгортання системи мобільних укриттів у столиці. За словами Ткаченка, саме підпис цього посадовця став підставою для того, що районні державні адміністрації отримали роз’яснення, яке містило вказівку на те, що закупівлю мобільних укриттів мають здійснювати виключно апарати РДА.

Ткаченко, обурений такою ситуацією, зазначив, що це рішення є небезпечним і може серйозно затримати запуск необхідних для безпеки киян укриттів. Він пояснив, що апарати РДА не мають відповідних можливостей для реалізації таких закупівель, адже їхня діяльність обмежується виключно адміністративними функціями – обробкою документів, управлінням персоналом та іншими технічними завданнями. «Це бомба, яку фінансисти мерії свідомо підкладають під райони, адже апарати не можуть купувати нічого, крім паперу, кнопок і комп'ютерів», – написав Ткаченко на своїй сторінці.

Очільник КМВА підкреслив, що закупівлями інженерних споруд повинні займатися структурні підрозділи КМДА, які мають підготовлених фахівців у сфері закупівель і добре розбираються у будівельних конструкціях.

Володимир Репік підпорядковується заступникові голови КМДА Петру Пантелеєву, а обидва чиновники призначаються мером Києва Віталієм Кличком і перебувають під його контролем. За словами Ткаченка, вони усвідомлюють свої дії і навмисно блокують появу мобільних укриттів, хоча раніше мер презентував їх як особисту перемогу.

Ситуація викликає занепокоєння серед керівництва КМВА та голів районних адміністрацій, оскільки через бюрократичні перепони терміни розгортання системи безпечних укриттів значно затягуються.

Ситуація на фронті набула певного поліпшення, що заявив Володимир Зеленський під час інтерв'ю французьким журналістам. Президент відзначив, що Росія зупинила своє просування, але наголосив на необхідності реалізму, оскільки ситуація може змінитися в будь-який момент. Зокрема, Зеленський висловив занепокоєння щодо можливого загострення конфлікту та акцій Росії.

Президент також пояснив, що оборонні лінії в Україні мають свої слабкі моменти, а російські війська мають значну перевагу у зброї та дальності дії. За його словами, тактика Росії полягає в передовій артилерії та авіаційному ударі, спрямованому на знищення українських позицій.

Щодо найбільш актуального питання щодо можливого візиту Еммануеля Макрона до України, Зеленський підтвердив, що зустріч відбудеться, незважаючи на потенційні загрози з боку Росії. Він також висловився про недоцільність реагування на "попередження" від Путіна, наголошуючи на необхідності не піддаватися страху та тискам.

Президент Зеленський розкрив деталі пропозиції Еммануеля Макрона щодо можливого надання допомоги у сфері оборони України. Він пояснив, що пропозиція полягає у проведенні тренувальних місій прямо на українській землі, щоб зменшити час адаптації військових до умов війни. За словами Зеленського, такий крок є абсолютно раціональним, оскільки дозволить зекономити час і зусилля на підготовку військових.

Також президент висловив можливість приїзду технічного персоналу з Франції для негайного ремонту західної військової техніки на місці, уникнувши довготривалого процесу її відправки на захід для відновлення. Це, за словами Зеленського, дозволить забезпечити невідкладний ремонт та підтримку українських військових у воєнний час.

Президент також зазначив, що думки Макрона про можливу відправку західних військ в Україну пов'язані з Путіним і недоліком озброєння в російській армії. Він відмовився вважати це загрозою для України, але заявив, що необхідно відправити Росії сигнал про необхідність паузи в конфлікті для підготовки і відновлення власних сил.

Президент Зеленський заявив, що Київ має конкретний план дій у напрямку досягнення миру в Україні. Він зазначив, що намічений саміт у Швейцарії, який планується на весну або на початок літа, буде важливим кроком у цьому напрямку. На цьому саміті Україна разом зі своїми союзниками планує представити свою концепцію "шляху до справедливого миру" і розробити детальний документ, який буде переданий до Росії.

Зеленський впевнено заявив, що незалежно від того, чи прийме Росія цей план, Україна покаже свою готовність до миру і демонструватиме конкретні кроки у напрямку мирного врегулювання конфлікту. Він наголосив, що це буде не лише пауза, але й конкретні дії, спрямовані на мирне врегулювання конфлікту.

Президент також спробував заспокоїти французьких журналістів, які стурбовані можливою ядерною загрозою від Путіна для Європи. Він висловив переконання, що Путін не ризикуватиме ядерним ударом, але може спробувати провести сухопутну операцію у балтійських державах чи Молдові. Зеленський зауважив, що Путіну не потрібно повністю знищувати держави, а лише дестабілізувати їх і захопити певну частину території для посилення своєї переговорної позиції.

У висновку важливо зазначити, що Україна має чіткий план дій щодо досягнення миру в країні. Проведення саміту в Швейцарії, планування якого на найближчі місяці, є ключовим кроком у цьому напрямку. Україна спільно зі своїми союзниками планує представити концепцію "шляху до справедливого миру" і розробити детальний план, який буде переданий до Росії. Незалежно від того, яким буде реакція Росії, Україна показує свою готовність до мирного врегулювання конфлікту і готова до конкретних дій у цьому напрямку. Президент Зеленський також наголосив на тому, що ядерна загроза від Путіна для Європи є малоймовірною, проте існує ризик сухопутної операції у балтійських державах чи Молдові. Україна має намір демонструвати свою готовність до миру, проте готова відстоювати свою територіальну цілісність у разі будь-яких загроз з боку Росії.

На початку грудня 2025 року Національне антикорупційне бюро України оголосило про підозру народній депутатці Анні Скороход, її помічнику Сергію Капацину та заступнику керівника благодійної організації Osprey Global Solutions Ukraine Андрію Ставенку. Слідство вважає, що фігуранти були задіяні в організованій схемі, спрямованій на незаконний вплив на ухвалення рішень Ради національної безпеки і оборони України.

За матеріалами досудового розслідування, йдеться про налагоджений механізм підбурювання до передачі грошових коштів посадовим особам з метою домогтися запровадження санкцій у потрібному для зацікавлених осіб форматі. Правоохоронці переконані, що схема не обмежувалася поодинокими контактами, а мала ознаки системної діяльності з чітким розподілом ролей між учасниками.

«Транспортна компанія Бласко», за відкритими реєстраційними даними, була створена у вересні 2014 року та спеціалізується на вантажних автомобільних перевезеннях. Власником підприємства зазначений Олександр Шамбальов.

Як випливає з матеріалів справи, які озвучувалися під час обрання запобіжного заходу, 18 липня Анна Скороход нібито призначила зустріч у закладі громадського харчування та повідомила про можливість запровадження санкцій проти компанії. При цьому, за версією слідства, вона прямо вказала, що необхідною умовою є передача грошових коштів у сумі 250 тисяч доларів.

Сергій Капацин, за даними слідства, повідомив, що після передачі коштів свідок Іщук має отримати від «замовника» розписку про позику грошей як гарантію виконання домовленостей. Прокурор у справі Іван Стрельцов зазначив, що 21 липня нардепка надіслала Іщуку повідомлення з проханням передати частину коштів у розмірі 60 тисяч доларів.

25 липня, за інформацією сторони обвинувачення, Скороход дала вказівку, що подальша комунікація здійснюватиметься через довірену особу — Андрія Ставенка. Після цього у месенджері Signal на номер Іщука надійшло повідомлення про готовність провести зустріч.

У подальшому листуванні, як стверджує обвинувачення, Ставенко вимагав передати першу частину коштів у сумі 50 тисяч доларів, зазначивши, що решту необхідно надати пізніше. 28 серпня він повідомив, що після передачі повної суми розпочнеться процес введення санкцій.

4 вересня між народною депутаткою, її помічником, спільником та свідком Іщуком відбулася зустріч, під час якої, за версією слідства, фігуранти знову заявили про необхідність передати повну суму хабаря. Іщук повідомив, що готовий передати лише аванс. У відповідь пролунала вимога хоча б часткової передачі коштів, однак Скороход, за даними НАБУ, висловила незадоволення і заявила, що без повної суми жодних дій щодо санкцій вчиняти не будуть. Після цього Іщук відмовився, і зустріч завершилася без передачі грошей.