1 жовтня: день, коли поєднуються релігійні традиції та державне вшанування героїв України

10 жовтня Київ став об'єктом ракетного удару, внаслідок якого були серйозно пошкоджені об'єкти критичної інфраструктури, зокрема енергетичні мережі. Одним із найбільших наслідків атаки стало тривале відключення електропостачання на частині Лівого берега столиці. Згідно з інформацією від «Укренерго», найскладніша ситуація склалася в Київській, Сумській та Харківській областях, де були значні перебої з електрикою, а також в інших регіонах України.

Експерти наголошують, що подібні удари можуть стати частиною нової реальності, де аварійні відключення електроенергії перетворяться на стабільні графіки відключень, що ускладнить не тільки повсякденне життя громадян, але й створить додаткові ризики для зимового періоду. Особливу увагу експерти звертають на необхідність підготовки до холодів, коли ситуація з енергопостачанням може погіршитись.

Питання опалювального сезону тепер стало ще більш вразливим: старт подачі тепла залежатиме від міста, стану мереж та температур. Експерти попереджають, що навіть офіційне включення опалення не гарантує негайного тепла у всіх будинках через зношеність комунальних мереж — у Києві, за оцінками, сотні кілометрів труб перебувають у критичному стані, а аварійні ремонти можуть відтягувати подачу тепла на локальні райони.

У публічних дискусіях наростає питання відповідальності: критики називають недофінансування й повільну реалізацію програм захисту енергетичних об’єктів головними причинами вразливості інфраструктури, прихильники ж заходів підкреслюють масштаб проблем і наголошують на необхідності прискорення робіт. Дехто прямо звинувачує попереднє керівництво профільних агентств у провалі програм захисту та вкладенні коштів без видимого результату.

Фахівці з енергетики нагадують, що існують три рівні захисту об’єктів — від базових бар’єрів і габіонів до бетонних арок і протиракетних «шелтерів» — але реалізовані вони не скрізь; централізоване постачання і повільна логістика ускладнюють швидке укріплення кожного уразливого об’єкта. Через це в низці місць узагалі не встигли встановити навіть мінімальні заходи захисту.

У тій же площині нарощення протиповітряної оборони вважають пріоритетом. Депутат Сергій Нагорняк акцентує на потребі вертольотів і мобільних груп як гнучких засобів боротьби з масованими атаками дронів, а також закликає залучати досвідчених пілотів. Він застерігає від розміщення ППО безпосередньо в густонаселених районах, оскільки збиття дронів поруч із житлом може становити додаткову загрозу для цивільних.

Підсумок — ризики залишаються високими: без пришвидшення робіт із захисту критичної інфраструктури, прискорення постачань систем ППО та коригування логістики укріплень, українці можуть зіткнутися зі зростанням кількості та тривалості відключень цієї зими. Водночас експерти підкреслюють, що відповідальність за підготовку лежить і на центральних органах влади, і на місцевих власниках мереж, і що суспільство має вимагати прозорих звітів про виконані та незавершені заходи.

Один із найзвичніших компонентів щоденного раціону, який багато хто вважає швидким і зручним варіантом перекусу, може поступово шкодити серцево-судинній системі. Дієтологи звертають увагу на те, що готові продукти та страви швидкого приготування при регулярному вживанні створюють додаткове навантаження на серце, навіть якщо зовні не викликають тривоги та не асоціюються з «шкідливою їжею».

Особливе занепокоєння викликає магазинна випічка з тривалим терміном зберігання — круасани, слойки, печиво, а також різноманітні чипси, солоні снеки й ковбасні вироби. До цього переліку входять сосиски, хот-доги, бургери, заморожені піци, напівфабрикати, локшина швидкого приготування та промислові соуси. Спільною рисою цих продуктів є високий вміст солі, насичених жирів і добавок, які покращують смак та подовжують строк зберігання, але не приносять користі організму.

Фахівці наголошують, що основна небезпека полягає не в разовому вживанні, а в регулярності. Навіть невеликі порції таких перекусів — зокрема сирні палички, крекери чи готові сендвічі з холодильників супермаркетів — можуть поступово підвищувати рівень “поганого” холестерину, спричиняти затримку рідини в організмі та сприяти зростанню артеріального тиску. З часом це створює додаткове навантаження на серце й судини.

Особливо ризикованим є поєднання такого харчування з малорухливим способом життя та хронічним стресом. У таких умовах негативний ефект накопичується роками й може проявитися вже у середньому віці у вигляді серцевих порушень, аритмії або постійної втоми.

Дієтологи підкреслюють, що проблема полягає не лише у складі продуктів, а й у ставленні до них. Багато людей сприймають готові перекуси як “нешкідливу дрібницю”, не враховуючи добову норму солі, жирів і калорій. Контроль частоти споживання такої їжі та заміна її простішими альтернативами — фруктами, горіхами або домашніми перекусами — здатні суттєво знизити ризики для серцево-судинної системи та загального здоров’я.

На веб-платформі Prozorro надано інформацію, що орієнтовна вартість придбання та монтажу кондиціонерів становить 629 тисяч гривень. Проте генеральний директор компанії YASNO, Сергій Коваленко, закликає киян зважити на наслідки передбаченого використання кондиціонерів через великий обсяг електроенергії, що споживається, що перевищує показники деяких обласних центрів. Він наголошує на важливості розумного споживання енергоресурсів та можливості використання більш енергоефективних альтернативних методів охолодження приміщень.

Ситуація з електропостачанням в Україні залишається критичною, а кондиціонери в цьому відіграють важливу роль, наголошує Коваленко у своєму повідомленні в соціальних мережах. Він зауважує, що кондиціонери в Києві щодня споживають більше електроенергії, ніж деякі обласні центри.

“Ось ви смієтеся, а кондиціонери в Києві дали 350 МВт на день. Це більше ніж деякі обласні центри… Всi. Кондиціонування ж є і у бізнесу. Це сукупний стрибок споживання з підвищенням температури”, — написав Сергій Коваленко.

Вчора гендиректор також звернув увагу на проблему, попереджаючи про можливість відключення електропостачання навіть критичної інфраструктури через високий рівень споживання.

“Подумайте про це, коли вмикаєте кондиціонер”, — закликав він.

У той же час “Укренерго” оголосило тендер на закупівлю кондиціонерів з орієнтовною вартістю 629 тисяч гривень. За даними Prozorro, компанія планує придбати 4 комплекти кондиціонерних систем та їх встановлення. Термін подання пропозицій закінчується 11 червня.

Згідно з опублікованою інформацією, компанія хоче придбати 4 комплекти кондиціонерних систем. У вартість також входитиме їх встановлення. До тендера прикріплюється такий список:

У назві до тендера зазначено, що це необхідно “для потреб апарату управління”. В “Укренерго” ніяк не коментували появу цієї заявки на момент публікації матеріалу. Кінцевий термін подання пропозицій призначено на 11 червня.

В Одесі набирає обертів публічне обговорення способу життя Дар’ї Кочуріної — дружини посадовця податкової служби Дмитра Хандусенка. Особливу увагу містян і медіа привернув автомобіль Bentley Continental GT, яким користується жінка. Орієнтовна вартість такого авто сягає близько 400 тисяч доларів, що виглядає непропорційно до задекларованих доходів державного службовця.

Шлюб Дмитра Хандусенка з Дар’єю Кочуріною було укладено 18 грудня 2024 року. Дружина податківця позиціонує себе як бізнес-леді та є власницею бренду одягу Lior. Саме підприємницька діяльність жінки, згідно з деклараційними даними, стала ключовим джерелом доходів сім’ї. Зокрема, значну суму принесла операція з продажу майнових прав бренду «Ліор Україна» підприємниці Ірині Гречці. В результаті цієї угоди Дар’я Кочуріна отримала понад 4,1 мільйона гривень.

Згідно з поясненнями, Bentley належить колишньому чоловіку Дар’ї, який повернув автомобіль після розлучення. Також жінка пояснила питання боргів та переписку нерухомості через угоди з Іриною Гречкою.

Історія доходів Дмитра Хандусенка демонструє стрімкий ріст фінансового стану. Ще 10 років тому податківець мав лише Toyota Avalon та скромну зарплату, а з 2021 року доходи різко зросли завдяки подарункам від родини, продажу майна та підприємницькій діяльності. Хандусенко заснував кілька ТОВ, отримав значні кошти від продажу криптоактивів і нерухомості.

Нині родина має широкий автопарк, включно з Lexus RX350 та новим Range Rover, оформленим у лізинг через фірму батька, а нерухомість податківця охоплює квартири та земельні ділянки в Одесі та передмістях. Фінансові операції та активи родини демонструють різке збільшення статків за останні роки та значне зростання матеріальної забезпеченості Дар’ї Кочуріної порівняно з чоловіком.