10 січня: день пам’яті, цінностей і відповідального погляду в майбутнє

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.

Президент США Дональд Трамп під час виступу на спільному засіданні обох палат Конгресу заявив, що Сполучені Штати зосереджують значні політичні та дипломатичні ресурси на досягненні припинення війни Росії проти України. За інформацією Reuters, американський лідер підкреслив, що нинішня адміністрація прагне якнайшвидшого врегулювання конфлікту та веде відповідні консультації з міжнародними партнерами.

У своїй промові він наголосив, що переконаний: повномасштабного вторгнення можна було б уникнути, якби він залишався на посаді в період, що передував ескалації. За його словами, попередній досвід переговорів із російським керівництвом та жорстка позиція щодо безпекових гарантій могли стати стримувальним чинником. Трамп також підкреслив важливість демонстрації сили та рішучості на міжнародній арені, вважаючи це ключовим елементом запобігання агресії.

«Ми дуже наполегливо працюємо, щоб закінчити дев’яту війну, вбивства та різанину між Росією та Україною, де двадцять п’ять тисяч солдатів гинуть щомісяця. Подумайте про це — двадцять п’ять тисяч солдатів на місяць. Війна, якої б ніколи не сталося, якби я був президентом», — заявив Трамп.

Він не навів конкретних деталей щодо дипломатичних кроків або можливих форматів переговорів, однак підкреслив, що припинення бойових дій залишається одним із пріоритетів його адміністрації.

Раніше спеціальний посланець президента США Стівен Віткофф окреслив принципову позицію щодо потенційної мирної угоди. За його словами, ключовою умовою є гарантії того, що конфлікт не повториться в майбутньому.

Віткофф зазначив, що сторони повинні мати впевненість у безпеці та стабільності, щоб громадяни могли жити без постійної загрози відновлення війни.

Водночас президент України Володимир Зеленський прокоментував повідомлення про можливий новий дедлайн для завершення війни, який нібито озвучував Трамп. Український лідер наголосив, що Київ завжди виступає за швидке припинення бойових дій.

«Що стосується 4 липня, що США або президент Трамп хочуть закінчити війну — для мене це нова інформація. Але якщо це так, я можу лише підтримати», — зазначив Зеленський.

Попри заяви про активну роботу над миром, бойові дії тривають, а дипломатичні контакти залишаються складними. Вашингтон продовжує консультації з союзниками та представниками України щодо можливих шляхів припинення війни.

Публічні виступи Трампа засвідчують намір адміністрації США посилити дипломатичний тиск і знайти механізми для завершення конфлікту, однак конкретні параметри можливих домовленостей поки що не розголошуються.

На Харківському напрямку тривають запеклі бої, де російські війська не відступають від спроб прорвати оборону українських сил. За даними Генерального штабу Збройних сил України, росіяни активізували свої дії на кількох стратегічних ділянках фронту, зосередившись біля Вовчанська, Стариці, Липців і Зеленого. Згідно з інформацією, оприлюдненою українським пабліком Deep State, російські війська вдало продовжують просуватися між Глибоким і Лук’янцями на південь, у бік Липців. Ситуація стає все більш напруженою, оскільки «сіра зона» наближається до околиць цього села. Аналіз карти показує, що противник рухається вздовж річки Липець, з просуненням в напрямку Липців на 1-1,2 км від попередньої позиції. Військовий експерт Костянтин Машовець зазначає, що російське командування може вважати завершеним перший етап свого наступу при виході своїх передових підрозділів на рубіж Липці – Веселе, останнє розташоване на схід від Липців. У той же час на захід від Вовчанська росіяни захопили нові території на правому березі Сіверського Дінця та на північ від Бугроватки. З посиланням на дані російських джерел повідомляється про атаку РФ на село Прилипка на захід від Вовчанська, з метою наближення до часткового оточення Вовчанська. Наразі інформація про ситуацію у Вовчанську залишається неоднозначною. За даними російських джерел, Збройні Сили України вводять резерви для утримання міста. У той же час, на запорізькому фронті російські війська продовжують просуватися на південний схід і південь від Работиного, а також біля Вербового. На півночі від Нетайлового, на південь від Очеретиного та біля Кераміка РФ захопила нові території. Звіти також свідчать про просування російських військ в районі Берестового на південний схід від Куп’янська.

Українські сили продовжують активність на Харківському напрямку, де відбуваються жорсткі бої з російськими військами, які намагаються прорвати оборону. Росіяни зосередили свої дії на кількох ключових ділянках, в тому числі біля Вовчанська, Стариці, Липців і Зеленого. За останніми звітами, просунення російських військ має місце між Глибоким і Лук’янцями, наближаючись до Липців. Українські військові експерти застерігають про можливе закінчення першого етапу наступу російських військ після досягнення рубежу Липці – Веселе. Тим часом, на інших фронтах, таких як запорізький, російські війська також продовжують активність, займаючи нові території та намагаючись втягнути українські сили в протистояння. Ситуація залишається напруженою, і вимагає подальшого слідкування та реагування з боку українських військових.