12 книг для затишних осінніх вечорів: що варто прочитати цієї осені

Глибоцький районний суд Чернівецької області ухвалив рішення обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для місцевого забудовника Михайла Акостакіоає, власника ТОВ «Захбудком». Його підозрюють у скоєнні масштабного шахрайства, пов’язаного з продажем неіснуючого житла. За інформацією правоохоронців, підозрюваний у період з червня 2021 року активно продавав інвесторам квартири в будинках, яких насправді не існувало.

Згідно з матеріалами справи, для створення ілюзії реального будівництва, Михайло Акостакіоає використовував різноманітні методи обману. Потенційним покупцям демонстрували не тільки ескізи і проектну документацію, а й організовували фіктивні «екскурсії» на місце, де, за словами забудовника, нібито велося будівництво. Таким чином, покупці були введені в оману і намагалися придбати житло, яке в реальності не мало жодних перспектив на появу.

При цьому забудовник не мав дозволів на землю, а угоди з покупцями укладалися у вигляді простих договорів без нотаріального посвідчення чи державної реєстрації права власності. За версією слідства, через такі дії постраждалі інвестори втратили понад 13 мільйонів гривень.

Для залучення покупців Акостакіоає використовував рекламу в ЗМІ, соціальних мережах і навіть створив відділ продажу у Чернівцях. Під час зустрічей із потенційними клієнтами він запевняв їх у законності будівництва, демонструючи лише рекламні матеріали, які не мали жодного юридичного підґрунтя.

Кошти від інвесторів приймалися готівкою. Гроші проходили повз офіційний бухгалтерський облік підприємства, що може вказувати не лише на шахрайство, а й на ухилення від сплати податків.

Дії забудовника кваліфіковано за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі триває досудове розслідування, яке має встановити коло постраждалих, джерела фінансування та можливих співучасників схеми.

Голова Центру протидії корупції та військовослужбовець Віталій Шабунін публічно звинуватив Офіс генерального прокурора у відсутності належної реакції на його заяву про злочин, що стосується витоку особистих фотографій. За його словами, йдеться про інтимні зображення, які нібито потрапили у сторонній доступ із мобільного телефону, вилученого співробітниками Державного бюро розслідувань під час проведення обшуків.

Про ситуацію антикорупціонер повідомив у соціальних мережах, зазначивши, що ще 18 грудня направив офіційну заяву на електронну адресу генерального прокурора Руслана Кравченка. У зверненні він просив зареєструвати кримінальне провадження за фактом незаконного поширення приватної інформації та дати правову оцінку діям осіб, які могли бути причетні до витоку.

«Ми змусимо генпрокурора зробити це через суд — відповідну скаргу вже подано. Доступ до вилученого телефону мали виключно прокурори Кравченка та ДБРівці Сухачова. Очевидно, що злочин вони вчиняли не з власної ініціативи, тож Кравченко банально рятує свою шкуру», — зазначив Шабунін.

Пізніше того ж дня Офіс генпрокурора повідомив, що зареєстрував заяву та вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя) та ч. 2 ст. 387 (розголошення даних досудового розслідування) КК України.

Віталій Шабунін стверджує, що реєстрація провадження відбулася лише через суспільний резонанс і публічний розголос. На його думку, ОГП не має наміру серйозно розслідувати справу, і він досі не отримав офіційного повідомлення про реєстрацію заяви.

Нагадаємо, 16 грудня у деяких телеграм-каналах з’явилися інтимні фото Шабуніна. Антикорупціонер звинувачує керівництво ДБР та Офісу генпрокурора у тому, що вони могли організувати витік у помсту за публікацію переліку посадовців силових структур, причетних до спроби позбавити незалежності антикорупційні органи — НАБУ та САП.

У липні 2025 року ДБР оголосило Віталію Шабуніну підозру в ухиленні від служби під час мобілізації у ЗСУ. Центр протидії корупції назвав дії ДБР свавіллям та політичною розправою, спрямованою на дискредитацію Шабуніна.

Нещодавня заміна керівництва Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками після проведених обшуків НАБУ викликала значний резонанс у суспільстві та професійних колах. Проте, аналіз перших дій нового керівництва свідчить, що ці зміни мають радше формальний характер і не обіцяють системних реформ у короткостроковій перспективі. Сфера регуляції лікарських засобів та контролю за обігом наркотичних речовин залишалася в Україні однією з найбільш корумпованих і непрозорих, і фіксація лише персональних змін без чіткої стратегії реформування не вирішує фундаментальних проблем.

Експерти підкреслюють, що формальна ротація керівництва часто використовується як механізм демонстрації реагування на зовнішній тиск, у той час як ключові процеси, які забезпечують прозорість, ефективність і контроль якості лікарських препаратів, залишаються без істотних змін. Важливим завданням нового керівництва мало би стати не лише звільнення або заміна попередніх посадовців, але й запуск комплексних процедур аудиту, перегляд нормативної бази та налагодження відкритого діалогу з виробниками, медичними закладами та пацієнтськими організаціями.

Паралельно очільниця обласної служби Алла Юшко здійснює прямий тиск на аптечні мережі через адвокатські структури. Така комбінація контролю над експертною, судовою та адміністративною вертикаллю забезпечує можливість не лише зберігати існуючі прибутки, а й збільшувати їх за рахунок тіньового відпуску наркотичних засобів за підробленими рецептами та участі фірм-посередників у бюджетних тендерах.

За оцінками експертів, така модель дозволяє системі МОЗ і Держлікслужби отримувати мільйонні надприбутки, залишаючи фармацевтичний ринок практично неконтрольованим для держави.