1,5 мільярда на дорогах — як посадовці Запорізької ОВА та податківці створюють “дорожню мафію”

Перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець опинився в центрі суспільної уваги після того, як стало відомо про його нещодавнє придбання преміального електрокара Mercedes-Benz EQS 450 2023 року випуску. Вартість автомобіля становить близько 2,4 мільйона гривень — сума, яка майже вдвічі перевищує його офіційний річний дохід. Згідно з даними декларацій, торік зарплата Кудрявця в Міністерстві освіти та науки становила приблизно 1,37 мільйона гривень, що викликало запитання щодо походження коштів на таку дорогу покупку.

За час роботи на керівній посаді в МОН родина Кудрявця помітно покращила свій майновий стан: наразі подружжя володіє двома автомобілями німецького преміумкласу. Окрім цього, чиновник входить до переліку посадовців із найбільшою кількістю закордонних відряджень за останні два роки. У деяких із них він представляв Україну на міжнародних освітніх форумах та самітах, проте частина поїздок, за словами джерел у міністерстві, мала радше іміджевий, ніж практичний характер.

Це не перше придбання преміального транспорту в родині посадовця. У листопаді 2022 року Кудрявець разом із дружиною став співвласником Mercedes-Benz GLE 450 4MATIC за 3,3 млн грн. Окрім цього, він користується Toyota Highlander 2016 року, орендованою у приватного підприємства “Агронафтасервіс”.

Водночас чиновник демонструє високу активність у закордонних поїздках. Лише за дев’ять місяців 2025 року він здійснив щонайменше 12 міжнародних відряджень, відвідавши США, Данію, Японію, Італію, Швейцарію, Бельгію, Угорщину, Австрію та Ісландію, деякі країни — двічі. За три попередні роки на компенсації відряджень із держбюджету йому було відшкодовано понад 5 млн грн.

Як звертають увагу аналітики, офіційні доходи посадовця суттєво контрастують зі стилем витрат та рівнем споживання, які демонструє родина під час його перебування на посаді.

Очільник Криворізької центральної окружної прокуратури Олег Рижков володіє значними активами, що включають не лише кілька нерухомих об'єктів, а й значні готівкові заощадження. У його декларації зазначено кілька квартир, а також чималий автопарк, що не може залишити без уваги громадськість. Одним з перших активів, зазначених у його декларації, є квартира площею 35,2 м², яку Рижков придбав ще в 2009 році. Цей об'єкт нерухомості є старшим у його портфелі, однак на цьому його володіння не обмежуються.

Згідно з декларацією, прокурор також має право користування житловим приміщенням площею 161 м², оформленим у 2017 році. Власником цієї оселі є його мати, Галина Рижкова. Проте, крім цього, жінка також є власницею іншої квартири площею 83,8 м², що є її приватним майном.

Особливу увагу привертає діяльність матері прокурора, Галини Рижкової. До виходу на пенсію вона також працювала в прокуратурі, однак нині володіє рекреаційною базою відпочинку на березі річки Інгулець. Територія закрита, охороняється, має пірс та власний пляж. Окрім того, їй належить кілька торгових кіосків та низка комерційних приміщень у місті.

Дружина прокурора, Надія Рижкова, теж працює в органах — у прокуратурі №1 Кривого Рогу. Проте п’ять років тому вона фігурувала у кримінальному провадженні за фактом підробки обвинувального акта. Сума хабаря, за даними слідства, становила близько 10–15 тисяч доларів. Однак справа була закрита прокуратурою Дніпропетровської області, і жодних наслідків для Рижкової не настало.

Попри численні запитання щодо походження статків та можливих зловживань, жодних офіційних розслідувань стосовно родини Рижкових нині не ведеться. Їхній спосіб життя залишається яскравим прикладом того, як прокурорські династії зберігають вплив і накопичують майно далеко за межами офіційних зарплат.

Дев’ятнадцятий день січня вирізняється насиченим поєднанням церковних традицій, історичних спогадів і народних уявлень. Для багатьох українців ця дата асоціюється з глибоким духовним змістом, адже за старим церковним календарем саме цього дня відзначають одне з найбільших християнських свят — Хрещення Господнє, відоме також як Водохреща. Воно символізує очищення, оновлення та духовне переродження.

В українській традиції 19 січня здавна пов’язане з освяченням води. Вода, набрана цього дня, вважається особливою: її зберігають у домівках, використовують для благословення оселі, лікування недуг і в важливі життєві моменти. Поширеним звичаєм є й купання в ополонках або природних водоймах, що сприймається не лише як релігійний обряд, а й як символ сили духу та віри. Разом із тим церква наголошує, що такі практики мають бути усвідомленими та безпечними.

Після переходу Православної церкви України восени 2023 року на новоюліанський календар більшість православних вірян відзначають Водохреща за новим стилем в іншу дату. Відповідно до оновленого церковного календаря, 19 січня вшановують пам’ять преподобного Макарія Єгипетського — ченця й чудотворця, до якого звертаються з молитвами про зцілення, душевний спокій і благополуччя в родині.

В Україні 19 січня не є державним святом, однак ця дата має важливе історичне значення. Саме цього дня у 1906 році побачив світ перший номер сатиричної газети «Шершень», у 1946 році було створено Союз українців у Великій Британії, а у 2017 році розпочала роботу Національна суспільна телерадіокомпанія України.

Особливе місце в новітній історії України 19 січня посідає 2014 рік. Того дня в Києві на вулиці Грушевського різко загострилося протистояння між учасниками Євромайдану та тодішньою владою. Події отримали назву «Вогнехреща» і стали переломним моментом Революції гідності. Протести спалахнули не лише в столиці, а й в інших великих містах країни.

У світі 19 січня відзначають Міжнародний день попкорну — популярної закуски, що асоціюється з переглядом фільмів і масовою культурою. У різних країнах цього дня проводять тематичні заходи, фестивалі та дегустації. Також дата збігається з низкою інших неофіційних свят, присвячених їжі, соціальним темам і культурним цінностям.

У народному календарі 19 січня вважається вдалим днем для початку нових справ, ухвалення важливих рішень і формування корисних звичок. За повір’ями, обіцянки, дані цього дня, легше виконуються, а розпочаті справи мають більше шансів на успіх. Народні прикмети пов’язують погоду 19 січня з майбутнім літом і врожаєм: холодна та сонячна погода віщує прохолодне літо, відлига — щедрий врожай зернових, а хуртовина може означати пізню весну.

Разом із тим існують і заборони. За народними віруваннями, не варто витрачати останні гроші з гаманця, щоб не накликати фінансові труднощі. Також не рекомендується перевтомлюватися важкою фізичною працею, а батькам цього дня радять утриматися від стрижки дітей.